5.1.1 Організація процесу дослідження студентами моделі фахівця (професіограми)

Найбільш ефективним методом при вирішенні цього завдання є навчальна гра, орієнтована на вивчення першоркурсниками карт-професіограм. Карту можна приготувати як у формі таблиць, кожна з яких відбиває систему провідних умінь, необхідних фахівцю для виконання певної функції, так і у формі систем концентричних кіл різного радіуса (в кільцях кожної системи міститься інформація такого ж змісту, як у першому варіанті). Такі карти створюють самі студенти під кервництвом викладача. Оптимальною є групова форма організації дослідницької роботим з картами (опорними сигналами).

У варіанті, коли метою дослідників є створення карти-таблиці, викладач може піти по такому шляху: 1) разом із студентами він визначає функції фахівця, дає їх чітку характеристику; 2) роз’яснює майбутнім фахівцям сутність конкретних професійних умінь, запрошуючи і студентів висловлювати свої думки; 3) поділяє усю навчальну групу на 4-5 мікрогруп (у кожній мікрогрупі повинні бути 7 або 5 студентів), забезпечує вибори старости мікрогрупи; 4) формулює перед усіма мікрогрупами студентів одне завдання: із загального переліку основних умінь фахівця, зафіксованому в алфавітному порядку, відібрати множини вмінь, які адекватні конкретним функціям спеціаліста; 5) видає старостам зазадалегідь підготовлені ним до роботи матеріали: аркуші паперу з загальним переліком основних фахових умінь; невеличні аркуші паперу з вказанням на кожному з них одного конкретного вміння; шість конвертів, на яких зафіксовані назви певних професійних функцій (на кожному конверті назва тільки однієї функції); педагогічні словники.

Конверт – це потенційний „банк інформації” про зміст професіограми спеціаліста. Заповнюючи свої аркуші паперу певною інформацією про вміння фахівця, значущі для виконання ним конкретної функції (наприклад, для педагога діагностично-прогностичної, ціннісно-орієнтаційної, організаційно-розвивальної, професійно-творчої, управлінсько-комунікативної, соціально-педагогічної), члени мікрогруп мають можливість обґрунтовувати в процесі дискусії свої точки зору. При цьому усі дослідники керуються гаслом, яке написано на дошці: „Повага і толерантність !”.

Створивши свій варіант „банків інформації” про загальні або специфічні вміння фахівця, члени мікрогруп повинні „захистити” його. „Захист” колективних проектів професіограми спеціаліста здійснюється або у формі змагання між групами, які делегують старост для захисту свого рішення перед компетентним жюрі (до складу жюрі входять: завідувач кафедри, її викладачі, студенти-старшокурсники), або у формі безпосередньої дискусії між членами різних мікрогруп. До функцій жюрі входить не тільки оцінка проектів, але й запит на додаткову характеристику старостами особливостей професійно важливих умінь і процесу їх самоформування. За підсумками дискусії в кінці заняття створюється єдина загальна таблиця (карта-професіограма фахівця).

Ціль наступного заняття – закріплення набутих студентами знань про зміст карти-професіограми, про загальні і специфічні для конкретного фахівця вміння.

Одержавши від викладача вже надрукований опорний сигнал (карту-професіограму), кожний староста орієнтує членів своєї мікрогрупи на глибоке вивчення його змісту (термін часу, який відводиться їм на цю роботу, 15 хвилин, а потім ще 15 хвилин на самостійний запис переліку професійних умінь у зошиті).

Наступний етап вивчення студентами змісту карти-професіограми – взаємоконтроль якості засвоєних знань (до 13 хвилин), а останній (головний) – участь у загальній дискусії на тему визначення професійних умінь, потрібних фахівцю для вирішення конкретних професійних задач. Є різні схеми створення умов викладачем для виникнення в навчальній групі подібних дискусій. Найпростіша з них має такий вигляд: а) характеристика певної фахової ситуації та формулювання задачі; б) орієнтація студентів на пошук сукупності вмінь, професійно необхоідних для її роз’язання; в) організація процесу роз’язання задачі у мікрогрупах; г) забезпечення процесу обговорення студентами, представниками різних мікрогруп, запропонованих варіантів рішень.

Можливі й інші варіанти організації викладачем цього етапу заняття, наприклад, той, що пов’язаний з пошуком або створенням учасниками команд (членами мікрогруп) фахових ситуацій і задач, в яких проявляються зазадалегідь перелічені викладачем уміння.