
- •Професійне самовиховання у вищій школі
- •2. Цільові орієнтири самоосвіти і самовиховання студентів: цінності змісту вищої освіти як особистісні…………………………………………...13
- •3. Концепти самоосвіти і самовиховання майбутнього фахівця
- •Варіанти завдань-самозобов’язань, плану й вправ у сфері самовиховання
- •5. Методичні рекомендації викладачам внз з різних питань організації професійного самовиховання студентів
- •Передмова суто для студентів, або хто формує готовність до професійної діяльності?
- •1.Сучасне фахове замовлення вишій школі
- •2.Цільові орієнтири самоосвіти і самовиховання студентів: цінності змісту вищої освіти як особистісні
- •3.Концепти самоосвіти і самовиховання майбутнього фахівця
- •3.1.Методологічний концепт: підходи до організації самоосвіти і самовиховання як її прямі регулятиви
- •Контрольні запитання
- •3.2 Теоретичний концепт (теоретичні основи самоосвітньої та самовиховної діяльності майбутніх фахівців)
- •Пануй над своєю натурою, інакше вона
- •3.2.1 Провідні теоретичні положення різних науковців про самовиховання на рівні узагальнення
- •3.2.2 Природа і сутність професійних самоосвіти і самовиховання
- •3.2.3 Феномен професійної самовиховної активності та її структура
- •3.2.4 Концептуальна схема професійних самоосвіти і самовиховання: психологічний і педагогічний аспекти
- •3.2.5 Роль емоцій у професійному самовихованні
- •3.2.6 Самооцінка й особистісний сенс професійного самовиховання
- •3.2.7 Інтерес до професійного самовиховання
- •3.2.8 Закономірності організації професійного самовиховання студентів
- •Інтегральна готовність студента до фахової діяльності
- •Професійне самовиховання студента
- •3.2.9 Принципи організації професійного самовиховання майбутніх фахівців
- •3.2.10 Різновиди тлумачення, особливості, закономірності та принципи самоосвіти
- •3.2.11 Методи самовиховання і стимулювання самовиховної активності майбутніх фахівців
- •2) Методами стимулювання інтересу до самовиховної діяльності;
- •3) Методами стимулювання процесу прийняття і реалізації мотивів самовиховання як самотворчості;
- •4) Методами стимулювання зростання досвіду самовиховної діяльності.
- •Методи стимулювання процесу прийняття і реалізації мотивів самовиховання (3 група)
- •Методи стимулювання зростання досвіду самовиховної діяльності (4 група)
- •3.2.12 Засоби і форми організації професійного самовиховання
- •3.2.13 Система організації професійного самовиховання студентів у цілісному навчально-виховному процесі
- •Контрольні запитання
- •3.3 Технолого-методичний концепт: аспект спрямованості на суб’єкта самовиховання
- •В.О.Сухомлинський
- •3.3.1 Загальні елементи цілепокладання і планування у методиках безпосереднього включення студентів у процес виконання самовиховних і самоосвітніх дій
- •3.3.2 Технологія самостійної роботи з навчальною книгою: аспект самоосвітньої діяльності ( модифікація технології а. Громцевої)
- •3.3.3 Методика комплексного використання студентами засобів самовиховання при розв’язанні окремих завдань професійного становлення („Хатинка”)
- •3.3.4 Методика самовиховання, спрямованого на формування інтегральної готовности до фахової діяльності (на прикладі педагогічної)
- •3.3.5 Методика самовиховання (самоосвіти) з використанням календарика
- •Контрольні запитання
- •4. Варіанти завдань-самозабов’язань, плану й вправ у сфері самовиховання
- •4.1 Варіант перспективної програми завдань-самозобов’язань щодо формування моральних та естетичних якостей:
- •4.2 Вправи, спрямовані на опосередкований виклик, усвідомлення і розвиток почуттів
- •4.2.1 Вправи, спрямовані на опосередкований виклик, усвідомлення і розвиток інтелектуальних почуттів:
- •4.2.2 Вправи щодо опосередкованого виклику, усвідомлення і розвитку естетичних почуттів:
- •4.2.3 Вправи щодо опосередкованого виклику, усвідомлення і розвитку моральних почуттів:
- •4.3 Варіант самовиховних завдань-самозабов’язань студента у сфері винахідництва
- •5. Методичні рекомендації викладачам внз з різних питань організації професійного самовиховання студентів
- •5.1.1 Організація процесу дослідження студентами моделі фахівця (професіограми)
- •5.1.2 Інші педагогічні засоби, значущі для формування у студентів особистісного сенсу професійного самовиховання
- •5.2.1 Методика „вивчення і стимулювання розвитку самооцінки студентів”(образна назва „Хрестики й нулики”)
- •Зразок форми оцінного листа
- •Методика стимулювання розвитку самооцінки майбутніх педагогів
- •5.2.2 Формули-настанови на об’єктивну, оптимально емоційно насичену оцінку проведеного заняття
- •5.2.3 Методика забезпечення розвитку самооцінки студента щодо провідних професійно-педагогічних умінь до і після проходження практики
- •5.2.4 Методика “Будьмо об’єктивними, або оцінка і самооцінка уроку” (використовується після педагогічної практики) Дії викладача педагогічних дисциплін
- •6.Завдання для самоосвітньої та самовиховної роботи
- •Глосарій
- •Список основної та додаткової рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Карта вивчення самовиховної діяльності студента Ставлення студента до самопізнання можливостей якісного здійснення професійних функцій
- •Самооцінка наявності та ступеня сформованості професійних умінь і якостей
- •Цілепокладання професійно спрямованої самовиховної діяльності
- •Планування самовиховної роботи
- •Використання майбутнім фахівцем самоспонукання до самовиховання
- •Використання студентом засобів і прийомів самовиховання
- •Здійснення корекції самовиховної діяльності
- •Зміст програми спецкурсу “Професійне самовиховання майбутнього вчителя”
- •Навчально-тематичний план
- •Ціннісно-мотиваційний аспект
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •Тема 4.
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •Теми для рефератів
- •Ціннісно-мотиваційний аспект
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Аспект пошуку протиріч та їх складових підпротиріч
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Аспект пошуку основних протиріч та їх складових учителем
- •Аспект проектування цілей, значущих для розв’язання протиріч
- •Тема 14
- •Тема 15
- •Аспект пошуку основних протиріч та їх складових
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •Теми для рефератів:
- •Список використаних джерел
- •Додаток в Характеристика готовності до здійснення професійних функцій е.М.Пожернюк, вчительки початкових класів зош №59 м. Донецька з досвідом самовиховної роботи 15 років
- •1. Здатність до виконання діагностико-прогностичних функцій.
- •2. Уміння здійснювати ціннісно-орієнтаційні функції педагога.
- •Готовність створювати умови для загального розвитку молодших школярів у процесі організації різних видів їх діяльності.
- •4. Здатність виконувати професійно-творчі функції.
- •Питальник Самоаналіз (адаптований тест самоал)
Цільовий орієнтир
фахової підготовки та професійного
самовиховання:Інтегральна готовність студента до фахової діяльності
Професійне самовиховання студента
Рис.3.1. Аксіологічні детермінанти професійного самовиховання
На цій схемі зображено всі основні детермінанти професійного самовиховання соціального плану і лише системозорієнтовані детермінанти особистісного плану. Ось чому за результатами її аналізу можна зробити висновки про закономірності професійного самовиховання в особистісному вимірі тільки у першому наближенні.
П роаналізувавши схему „Аксіологічні детермінанти професійного самовиховання”, сформулюйте первинні висновки про закономірності самовиховної діяльності майбутніх фахівців на особистісному рівні.
З найбільшою вірогідністю можна стверджувати, що на ефективність професійного самовиховання студента закономірно впливає рівень усвідомлення ним потреб у самоактуалізації та самореалізації на робочому місці (потреб системного характеру, пов’язаних з особистістю майбутнього фахівця як цілісним утворенням).
Тепер слід докладніше розібратися в тому, яку роль грають і яке місце займають у професіональному самовихованні інші відповідні потреби (детермінанти). Зробимо наголос на тому, що усвідомити власні потреби в самоактуалізації та самореалізації як особистості на робочому місці − це означає емоційно переживати і зрозуміти такі факти: 1) професійна самореалізація можлива тільки на підґрунті достатнього рівня загального і професійного розвитку; 2) засобом досягнення достатнього рівня особистісного розвитку є активність у професійному самовихованні.
Тобто ми маємо справу з різнорівневими й різновагомими системозорієнтованими потребами. Потреби студента у самовихованні підпорядковані його потребам розвитку і, як результат, системним потребам найвищого рангу − у актуалізації та самореалізації як особистості в процесі фахової діяльності. У ролі аксіологічного детермінанту самовиховної діяльності майбутнього фахівця кожний з класів цих потреб виконує свою особливу функцію, дія якої прямо або опосередковано ( у різному ступені) пов’язана з нею.
Зрозуміло, що нас більше цікавлять потреби студента у професійному самовихихованні, які прямо стосуються цього феномену і виходять на закономірності його функціонування. По-перше, розгляд цих потреб вимагає спеціальної логіки: як феномен професійне самовиховання має й внутрішні процеси, до яких передусім слід віднести його організацію й самовиховну активність. По-друге, пошук закономірних зв’язків між внутрішніми процесами професійного самовиховання націлює на використання при цьому теоретичних положень щодо сутності предмета потреби в ньому, психологічного механізму й структури самовиховної активності.
Покажемо схематично логіку аналізу суто внутрішніх закономірних зв’язків процесу професійного самовиховання.
На представленій схемі функцію предмета потреби у професійному самовихованні виконує інтегральна готовність до фахової діяльності. Проектування шляху студентів до цієї готовності організатори професійного самовиховання починають з аналізу результатів діагностики їх можливостей здійснювати цей особливий процес. Його педагогічна організація на всіх етапах закономірно базується на реальних і потенційних можливостях майбутніх фахівців проектувати, самоорганізовувати, самостимулювати і самокоректувати дії у сфері самовиховання.
Ще одне міцне її підґрунтя − психологічний механізм (єдність професійної свідомості та самосвідомості особистості студента). Однак як особистісно-розвивальний процес педагогічна організація професійного самовиховання не тільки спирається на таку єдність, але й закономірно сприяє її укріпленню. Результати відповідних педагогічних дій закономірно стимулюють розвиток професійної свідомості й самосвідомості особистості майбутнього фахівця.
Як було з’ясовано раніше, сенс педагогічної організації професійного самовиховання полягає насамперед у створенні умов для поступового переходу у свідомості та самосвідомості особистості студента предмета потреби у самовиховній діяльності з одного якісного рівня на інший (більш високий, що закономірно забезпечує підвищення рівня самовиховної активності). З іншого боку, на цей рівень закономірно впливає рефлексивно-особистісна регуляція самим студентом змістового (предметно-операціонального) аспекту власних самовиховних зусиль.
Вінцем усіх закономірних зв’язків процесу професійного самовиховання є зв’язок між самовиховною активністю студента і його інтегральною готовністю до фахової діяльності. Активність у професійному самовихованні закономірно підвищує рівень інтегральної готовності студента до фахової діяльності.
Отже, на соціальному і особистісному рівнях існує цілісна сукупність об’єктивно необхідних зв’язків між явищами у сфері самовиховання.
Організація професійного самовиховання студентів на соціальному рівні закономірно обумовлена потребами суспільства у фахівцях для різних сфер виробництва духовної й матеріальної культури, готових якісно виконувати культурозбережувальну, культуротрансляційну й культуротворчу функції. У духовно-моральному й професійному аспектах на цьому ж рівні вона закономірно пов’язана з процесами виховання, навчання і розвитку майбутніх фахівців.
На особистісному рівні організація професійного самовиховання закономірно залежить від ступеня усвідомлення майбутніми фахівцями власних потреб у самоактуалізації та самореалізації у професійній діяльності, в оволодінні інтегральною готовністю до самостійної праці, від реальних і потенційних можливостей у сферах проектування і виконання самовиховних дій. Цей процес закономірно впливає на забезпечення єдності та розвитку професійної свідомості й самосвідомості особистості кожного студента, на появу і розвиток у нього самовиховної активності. Активність у професійному самовихованні в свою чергу закономірно залежить від ефективності смислової (рефлексивно-особистісної) регуляції змістового (предметно-операціонального) досвіду самовиховних дій.
Самовиховна активність закономірно сприяє підвищенню рівня інтегральної готовності студента до фахової діяльності.
Із зазначених закономірностей випливають принципи організації самовиховної діяльності майбутніх фахівців.