Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник О.Г.Кучерявого Професійне...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.17 Mб
Скачать

Цільовий орієнтир фахової підготовки та професійного самовиховання:

Інтегральна готовність студента до фахової діяльності

Професійне самовиховання студента

Рис.3.1. Аксіологічні детермінанти професійного самовиховання

На цій схемі зображено всі основні детермінанти професійного самовиховання соціального плану і лише системозорієнтовані детермінанти особистісного плану. Ось чому за результатами її аналізу можна зробити висновки про закономірності професійного самовиховання в особистісному вимірі тільки у першому наближенні.

П роаналізувавши схему „Аксіологічні детермінанти професійного самовиховання”, сформулюйте первинні висновки про закономірності самовиховної діяльності майбутніх фахівців на особистісному рівні.

З найбільшою вірогідністю можна стверджувати, що на ефективність професійного самовиховання студента закономірно впливає рівень усвідомлення ним потреб у самоактуалізації та самореалізації на робочому місці (потреб системного характеру, пов’язаних з особистістю майбутнього фахівця як цілісним утворенням).

Тепер слід докладніше розібратися в тому, яку роль грають і яке місце займають у професіональному самовихованні інші відповідні потреби (детермінанти). Зробимо наголос на тому, що усвідомити власні потреби в самоактуалізації та самореалізації як особистості на робочому місці − це означає емоційно переживати і зрозуміти такі факти: 1) професійна самореалізація можлива тільки на підґрунті достатнього рівня загального і професійного розвитку; 2) засобом досягнення достатнього рівня особистісного розвитку є активність у професійному самовихованні.

Тобто ми маємо справу з різнорівневими й різновагомими системозорієнтованими потребами. Потреби студента у самовихованні підпорядковані його потребам розвитку і, як результат, системним потребам найвищого рангу − у актуалізації та самореалізації як особистості в процесі фахової діяльності. У ролі аксіологічного детермінанту самовиховної діяльності майбутнього фахівця кожний з класів цих потреб виконує свою особливу функцію, дія якої прямо або опосередковано ( у різному ступені) пов’язана з нею.

Зрозуміло, що нас більше цікавлять потреби студента у професійному самовихихованні, які прямо стосуються цього феномену і виходять на закономірності його функціонування. По-перше, розгляд цих потреб вимагає спеціальної логіки: як феномен професійне самовиховання має й внутрішні процеси, до яких передусім слід віднести його організацію й самовиховну активність. По-друге, пошук закономірних зв’язків між внутрішніми процесами професійного самовиховання націлює на використання при цьому теоретичних положень щодо сутності предмета потреби в ньому, психологічного механізму й структури самовиховної активності.

Покажемо схематично логіку аналізу суто внутрішніх закономірних зв’язків процесу професійного самовиховання.

На представленій схемі функцію предмета потреби у професійному самовихованні виконує інтегральна готовність до фахової діяльності. Проектування шляху студентів до цієї готовності організатори професійного самовиховання починають з аналізу результатів діагностики їх можливостей здійснювати цей особливий процес. Його педагогічна організація на всіх етапах закономірно базується на реальних і потенційних можливостях майбутніх фахівців проектувати, самоорганізовувати, самостимулювати і самокоректувати дії у сфері самовиховання.

Ще одне міцне її підґрунтя − психологічний механізм (єдність професійної свідомості та самосвідомості особистості студента). Однак як особистісно-розвивальний процес педагогічна організація професійного самовиховання не тільки спирається на таку єдність, але й закономірно сприяє її укріпленню. Результати відповідних педагогічних дій закономірно стимулюють розвиток професійної свідомості й самосвідомості особистості майбутнього фахівця.

Як було з’ясовано раніше, сенс педагогічної організації професійного самовиховання полягає насамперед у створенні умов для поступового переходу у свідомості та самосвідомості особистості студента предмета потреби у самовиховній діяльності з одного якісного рівня на інший (більш високий, що закономірно забезпечує підвищення рівня самовиховної активності). З іншого боку, на цей рівень закономірно впливає рефлексивно-особистісна регуляція самим студентом змістового (предметно-операціонального) аспекту власних самовиховних зусиль.

Вінцем усіх закономірних зв’язків процесу професійного самовиховання є зв’язок між самовиховною активністю студента і його інтегральною готовністю до фахової діяльності. Активність у професійному самовихованні закономірно підвищує рівень інтегральної готовності студента до фахової діяльності.

Отже, на соціальному і особистісному рівнях існує цілісна сукупність об’єктивно необхідних зв’язків між явищами у сфері самовиховання.

Організація професійного самовиховання студентів на соціальному рівні закономірно обумовлена потребами суспільства у фахівцях для різних сфер виробництва духовної й матеріальної культури, готових якісно виконувати культурозбережувальну, культуротрансляційну й культуротворчу функції. У духовно-моральному й професійному аспектах на цьому ж рівні вона закономірно пов’язана з процесами виховання, навчання і розвитку майбутніх фахівців.

На особистісному рівні організація професійного самовиховання закономірно залежить від ступеня усвідомлення майбутніми фахівцями власних потреб у самоактуалізації та самореалізації у професійній діяльності, в оволодінні інтегральною готовністю до самостійної праці, від реальних і потенційних можливостей у сферах проектування і виконання самовиховних дій. Цей процес закономірно впливає на забезпечення єдності та розвитку професійної свідомості й самосвідомості особистості кожного студента, на появу і розвиток у нього самовиховної активності. Активність у професійному самовихованні в свою чергу закономірно залежить від ефективності смислової (рефлексивно-особистісної) регуляції змістового (предметно-операціонального) досвіду самовиховних дій.

Самовиховна активність закономірно сприяє підвищенню рівня інтегральної готовності студента до фахової діяльності.

Із зазначених закономірностей випливають принципи організації самовиховної діяльності майбутніх фахівців.