- •Навчально-методичні матеріали
- •Структура
- •1. Вступ
- •2. Тематичний план вивчення науки «міжнародні стратегії економічного розвитку»
- •3. Зміст науки за темами
- •Тема 1. Стратегії економічного розвитку і середовище їх формування
- •Тема 2. Національні стратегії економічного розвитку і міжнародне економічне позиціонування країн
- •Тема 3. Варіативність сучасних світових економічних стратегій
- •Тема 4. Особливості національних стратегій країн-лідерів
- •Тема 5. Стратегії розвитку транзитивних економік
- •Тема 6. Стратегії розвитку країн, що розвиваються
- •Тема 7. Міжнародна координація економічної політики країн
- •Тема 8. Міжнародні інтеграційні стратегії. Європа 2020: мета, завдання, механізм реалізації
- •Тема 9. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації
- •Тема 10. Цивілізаційні виміри світових економічних стратегій
- •Тема 11. Стратегія розвитку України в глобальному середовищі
- •4. Плани занять
- •Практичне заняття 2 Семінар-дискусія на тему «Варіативність сучасних макроекономічних політик. Стратегії країн-лідерів»
- •Практичне заняття 3. Семінар дискусія. Дискусія з елементами аналізу на тему «Особливості стратегії розвитку країн з перехідною економікою і країн, що розвиваються»
- •Практичне заняття 4. Семінар – «мозковий штурм». Дискусія з елементами аналізу на тему «Міжнародна координація економічної політики країн та міжнародні інтеграційні стратегії»
- •Практичне заняття 5. Семінар - розв’язання проблемних завдань. Вирішення ситуаційних вправ на тему «Глобалізація як основа сучасних геоекономічних і геополітичних стратегій»
- •Практичне заняття 6. Семінар - розв’язання проблемних завдань. Дискусія з елементами аналізу на тему «Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку»
- •4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання Контактне заняття 1 стратегії економічного розвитку і середовище їх формування
- •Контактне заняття 2 національні стратегії економічного розвитку і міжнародне економічне позиціонування країн
- •Контактне заняття 3 варіативність сучасних світових економічних стратегій
- •1. Міні-лекція «Варіативність сучасних світових економічних стратегій»
- •Контактне заняття 4 особливості національних стратегій країн-лідерів
- •1. Міні-лекція «Особливості національних стратегій країн-лідерів»
- •Контактне заняття 5 стратегії розвитку транзитивних економік
- •Контактне заняття 6 стратегії розвитку країн, що розвиваються
- •Контактне заняття 7 міжнародна координація економічної політики країн
- •Контактне заняття 8 міжнародні інтеграційні стратегії. Європа 2020: мета, завдання, механізм реалізації
- •Контактне заняття 9 стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації. Цивілізаційні виміри світових економічних стратегій
- •Контактне заняття 10 стратегія розвитку україни в глобальному середовищі
- •Контактне заняття 11 стратегія розвитку україни в глобальному середовищі
- •Контактне заняття 12 стратегія розвитку україни в глобальному середовищі
- •Контактне заняття 13 стратегія розвитку україни в глобальному середовищі
- •4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період
- •5. Самостійної робота студентів Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу науки
- •Перелік індивідуальних завдань.
- •Тематика рефератів для груп 1, 3, 5, 7, 9,11,13,15
- •Тематика рефератів для груп 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16
- •Індивідуально-консультативна робота
- •6. Поточний і підсумковий контроль знань
- •6.1. Очна форма навчання:
- •Карта самостійної роботи студента
- •З науки «Міжнародні стратегії економічного розвитку»
- •Галузі знань (спеціальності) 8503 «міжнародна економіка»
- •Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
- •Оцінювання виконання студентами аналітичного звіту здійснюється за системою критеріїв:
- •6.2. Заочна форма навчання
- •Карта самостійної роботи студента
- •Для студентів заочної форми навчання
- •З науки «Міжнародні стратегії економічного розвитку»
- •Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
- •Оцінювання виконання студентами аналітичного звіту здійснюється за системою критеріїв:
- •6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
- •6.4. Зразки екзаменаційних білетів Екзаменаційний білет для №х (денної форми навчання)
- •Екзаменаційний білет для №х (заочної форми навчання)
- •7. Рекомендована література (основна і додаткова) Основна
- •Додаткова
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
Згідно навчального плану система оцінювання включає блок поточного та підсумкового контролю знань для студентів денної форми навчання.
ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу науки; рівень виконання модульних завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного опрацювання.
Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.
Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 50 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 12 акад. год. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 40 хвилин. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 50 балів складає 6 занять (еквівалент 12 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка кожного заняття складає 5 бали. Підсумкова семестрова оцінка студентів денної форми навчання формується як результат додавання 50 балів за результатами поточного контролю та 50 балів за результатами письмового іспиту. Таким чином, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.
Шкала оцінювання рівня знань студентів виглядає таким чином:
-
відмінному рівню (5 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;
-
доброму рівню (4 бали) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;
-
задовільному рівням (3 бали) відповідає виявлення знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; допускаються помилки;
-
незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.
Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.
Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).
Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.
З курсу «Міжнародні стратегії економічного розвитку» передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (відповідно по 5 за кожну модульну роботу).
Перше модульне завдання складається з трьох варіантів по дванадцять тестових вправ за Темами 1-6 даного курсу:
Тема 1. Стратегії економічного розвитку і середовище їх формування
Тема 2. Національні стратегії економічного розвитку і міжнародне економічне позиціонування країн
Тема 3. Варіативність сучасних світових економічних стратегій
Тема 4. Особливості національних стратегій країн-лідерів
Тема 5. Стратегії розвитку транзитивних економік
Тема 6. Стратегії розвитку країн, що розвиваються
Модульна робота студентів оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів.
Друге модульне завдання складається з п’ятнадцяти варіантів по три теоретичні питання за Темами 7-11 даного курсу:
Тема 7. Міжнародна координація економічної політики країн
Тема 8. Міжнародні інтеграційні стратегії. Європа 2020: мета, завдання, механізм реалізації
Тема 9. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації
Тема 10. Цивілізаційні виміри світових економічних стратегій
Тема 11. Стратегія розвитку України в глобальному середовищі
Критерії оцінювання модульного завдання 1:
|
Види модульних завдань |
Методика оцінки |
|
|
К-сть балів |
Критерії оцінки |
|
|
Тести |
5 |
Відмінну оцінку студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ; |
|
4 |
Оцінку добре студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів; |
|
|
3 |
Задовільну оцінку студент отримує за 60-69% вірних відповідей; |
|
|
0 |
Незадовільну оцінку студент отримує за 59% і менше вірних відповідей; |
|
|
РАЗОМ |
5 |
Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань |
Критерії оцінювання модульного завдання 2:
|
Теоретичні питання |
5 |
відмінному рівню (5 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; |
|
4 |
доброму рівню (4 баил) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; |
|
|
3 |
задовільному рівню (3 бали) відповідає виявлення знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; допускаються помилки; |
|
|
0 |
незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. |
|
|
РАЗОМ |
5 |
Максимальна загальна оцінка за виконання одного модульного завдання |
Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.
Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, дозволяють в сумі набрати максимум 50 для студентів денної форми навчання.
Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати 10 балів із 50 для студентів денної форми навчання.
Для цього пропонується альтернативний вибір з трьох видів наукової роботи:
Альтернативним видом індивідуального завдання є написання студентами есе (критичний огляд наукових публікацій) за заданою тематикою, яка пропонується студентам та погоджується з викладачем. Есе оцінюється за шкалою 0; 3; 5 балів.
Виконання есе потребує використання статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття, основні категорії, розкриває обрану проблематику, яка поставлена перед студентом. Студент повинен критично підійти до аналізу наукових публікацій за останні 3 роки і використати не менше 3 статей у періодичних виданнях. На підставі даного критичного огляду слід сформулювати власне ставлення до обраної проблематики. Результати дослідження та висновки повинні бути представлені своєчасно викладачу. Самостійно виконані студентом роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальний обсяг роботи становить 2-3 сторінки.
