Тема 5. Власність та її функції в умовах формування постіндуст­ріа­ль­ного суспільства.

1. Поглиблення уяви про сутність власності, інституціональне поле відносин.

2. Інститут власності та його вплив на характер економічної та політичної влади. Еволюція форм взаємозв’язку власності та влади у процесі розвитку економічних систем і суспільства

3. Корпоратизація власності як умова демократизації економічних відносин. Форми виробничої демократії та соціальна відповідальність бізнесу.

4. Інтелектуальна власність як інститут постіндустріального типу розвитку економіки, її сутність, форми, функції, вплив на економічний і соціальний розвиток.

5. Державна власність в умовах постіндустріалізму: доцільність, сутність, функції, форми реалізації.

6. Економічні функції держави: мінімальні, середнього ступеню складності та функції активного втручання.

Тема 6. Соціальні складові сучасного постіндустріалізму

1. Соціалізація економіки: чинники, інституціональні форми та інструмен­ти.

2. Людський, соціальний та інтелектуальний капітал як інституціональні фор­ми функціонування інформаційного суспільства та об’єкт політико-еконо­міч­них досліджень.

3. Соціальна держава: основні ознаки та особливості європейської та амери­кан­сь­кої моделей.

4. Соціальна стратифікація суспільства в умовах розвитку економічної си­с­те­ми капіталізму. Середній клас як об’єкт дослідження сучасної політичної економії.

Тема 7. Лібералізація економічного і соціального життя як умова та чин­ник розвитку економічної теорії.

1. Лібералізм як система концептуальних підходів до розуміння принципів функціонування та розвитку суспільства, держави, економіки, людини.

2. Лібералізм як система принципів саморегуляції соціального та економічного життя національних держав.

3. Інститут свободи та його функції в економічному і соціальному житті суспільства. Економічна свобода як предмет сучасної економічної теорії.

4. Принципи економічного лібералізму (ринкового економізму) як чинник становлення маржіналізму, неокласицизму, неолібералізму.

5. “ Політичний лібералізм ” як чинник становлення історичної школи у політичній економії, інституціоналізму, сучасної політичної економії.

6. Економічний лібералізм і проблема індивідуалізму у колективному та суспільному оточенні.

Тема 8. Еволюція предмету політичної економії в процесі розвитку економічних систем. Дві гілки єдиного стовбура науки – економічної теорії у хх столітті.

Лекція перша:

1. Поглиблення економічних і соціальних протиріч у системі відтворення індустріального суспільства та проблеми їх теоретичного осмислення економічною наукою.

2. Розширення інституціонального поля предмету досліджень політичної економії історичною економічною школою.

3. Інституціоналізм і його роль у розвитку предмета, об’єкта та методології політико-економічного аналізу закономірностей економічного зростання.

Лекція друга:

1. “ Принципи політичної економії ” Альфреда Маршала (1890) та поява якісно нового напряму в економічній теорії: неокласицизм та сутнісні форми його розвитку.

2. Основні парадигмальні положення неокласицизму.

3. Принципи та висхідні основи співіснування та розвитку взаємовпливів політичної економії і неокласицизму.