Тема 11. Нова політична економія та конституційна політична еко­номія Джеймса б’юкенена.

Втрата економікою автономії в суспільстві у ХХ ст.. (Д. Белл) і потреба застосування міждисциплінарного підходу при аналізі сутності економічних явищ і процесів. Посилення взаємозв’язку між політичною економією та філософією.

Неоінституціональна методологія, інституціональний інструментарій і скорочення надмірної абстрактизації у політико-економічних дослідженнях. Призначення та основна функція “ конституційної ” економіки.

Дж. Б’юкенен про причини та чинники появи нової політичної економії та її основи – теорії суспільного вибору. Політика як система обміну. Основні вихідні положення теорії суспільного вибору та їх місце у системі координат нової політичної економії.

Механізм реалізації принципу нового соціального порядку – “ вільні відносини між вільними людьми ” та необхідність забезпечення нової якості розвитку “ конституційних прав власників ” як ключова проблема досліджень конституційної політичної економії.

Специфіка інституціонального поля предмету нової політичної економії. Концепція політики як обміну. Особливості методології нової політичної економії.

“ Конституція ” Джеймса Б’юкенена та її принципи щодо забезпечення гармонізації особистих і суспільних інтересів. Визначення сутності предмету конституційної політичної економії у праці Дж. Б’юкенена “ Конституційна економічна теорія ”.

Дж. Б’юкенен про сутність “ родинних зв’язків ” між конституційною економічною теорією та класичною політичною економією. Внутрішня структура нової політичної економії. Значення конституційної політичної економії з позицій зростання можливостей теоретичного проникнення у сутність внутрішніх важелів сучасного економічного розвитку.

Тема 12. Міжнародна політична економія.

Специфіка реальних процесів у системі економічних відносин світового господарства у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.. та потреба їх політико-економічного осмислення як причина становлення міжнародної політичної економії.

Глобалізація економічного життя на планеті та її об’єктивні чинники. Основні форми прояву процесів глобалізації. Діяльність ТНК – матеріальна, організаційно-економічна та техно-економічна основа динамізації процесу глобалізації у ХХ – на початку ХХІ ст.. Інформаційна, мережева економіка як чинник глобальної інституціоналізації економіки та необхідність політико-еконо­міч­ного аналізу наслідків такої “ конституційної революції ”.

Фінансова глобалізація як інструмент глобального планування та контролю за перерозподілом ресурсів. Ідеологія чесної праці в реальній економіці та ідеологія фінансового успіху – проблема гармонізації соціально-економічних відносин як проблема та завдання політико-економічних досліджень.

Діяльність ТНК, інших наднаціональних інститутів і політико-економічні проблеми інтеграції національних господарських систем у світове господарство як предмет дослідження міжнародної політичної економії.

Соціалізація економічного життя у розвинених країнах як мотив і стимул трансформації соціально-економічних відносин у країнах, що розвиваються. Необхідність теоретичного аналізу закономірностей і можливостей віддалених наслідків цього процесу. Нова соціальна політика – найважливіший засіб підвищення керованості економічними та соціальними процесами в різних регіонах планети. Мотиваційна роль ДМСС.

Об’єкт і предмет досліджень міжнародної політичної економії, його зв’я­зок із предметом сучасної політичної економії.