Тема 5. Власність та її функції в умовах формування постіндуст­ріа­ль­ного суспільства.

Поглиблення уяви про сутність власності, інституціональне поле відносин. Принципи, регулювання яких визначає інститут власності. Річард Пайпс (“ Власність і свобода ”, 1999) про право на свою власність та власність на свої права.

Інститут власності та його вплив на характер економічної та політичної влади. Еволюція форм взаємозв’язку власності та влади у процесі розвитку економічних систем і суспільства (до індустріалізм, індустріалізм, постіндустріалізм).

Корпоратизація власності як умова демократизації економічних відносин. Форми виробничої демократії та соціальна відповідальність бізнесу.

Інтелектуальна власність як інститут постіндустріального типу розвитку економіки, її сутність, форми, функції, вплив на економічний і соціальний розвиток. Мотиваційна природа та функції особистої інтелектуальної власності. Суперечності функціонування інтелектуальної власності в умовах розвинутого капіталістичного суспільства.

Державна власність в умовах постіндустріалізму: доцільність, сутність, функції, форми реалізації. Закон У.Р. Ешбі про сутність залежності між рівнем складності (економічних) системи та рівнем складності системи управління нею. Закон А. Вагнера про характер залежності між динамікою державних витрат та обсягів виробництва і ВВП.

Економічні функції держави: мінімальні, середнього ступеню складності та функції активного втручання. Об’єднання зусиль приватної, корпоративної та державної власності у процесі розробки та реалізації цілей інноваційного розвитку економіки: потреби, інтереси, мотиви, можливості, результати.

Тема 6. Соціальні складові сучасного постіндустріалізму

Соціалізація економіки: чинники, інституціональні форми та інструмен­ти.

Людський, соціальний та інтелектуальний капітал як інституціональні фор­ми функціонування інформаційного суспільства та об’єкт політико-еконо­міч­них досліджень.

Соціальна держава: основні ознаки та особливості європейської та амери­кан­сь­кої моделей. Основні моделі соціалізації економіки сучасних розвинених країн і процеси трансформації капіталістичного суспільства.

Соціальна стратифікація суспільства в умовах розвитку економічної си­с­те­ми капіталізму. Середній клас як об’єкт дослідження сучасної політичної економії.

МОДУЛЬ ІІ. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ПОЛЕ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

Тема 7. Лібералізація економічного і соціального життя як умова та чин­ник розвитку економічної теорії.

Лібералізм як система концептуальних підходів до розуміння принципів функціонування та розвитку суспільства, держави, економіки, людини.

Лібералізм як система принципів саморегуляції соціального та економічного життя національних держав.

Інститут свободи та його функції в економічному і соціальному житті суспільства. Основні структурні складові інституту свободи як системи: свобода економічна, громадянська, політична – діалектика взаємозалежності та взаємовпливів. Економічна свобода як предмет сучасної економічної теорії.

Принципи економічного лібералізму (ринкового економізму) як чинник становлення маржіналізму, неокласицизму, неолібералізму.

“ Політичний лібералізм ” як чинник становлення історичної школи у політичній економії, інституціоналізму, сучасної політичної економії.

Економічний лібералізм і проблема індивідуалізму у колективному та суспільному оточенні. Ринкова свобода, індивідуалізація та соціальне відчуження, соціальна депривація в індустріальному суспільстві.