5. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента магістерського рівня - це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у позааудиторний час. Така форма роботи є складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь, які будуть творчо застосовуватися у майбутній професійній діяльності.

Метою СРС є засвоєння студентами в необхідному обсязі навчальної програми з науки «Сучасна політична економія» та послідовне формування у них самостійності в аналізі складних явищ і процесів, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

У процесі самостійної роботи студент має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитись свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Вивчаючи курс «Сучасна політична економія», студент використовує основні види самостійної роботи:

- самостійну роботу, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять (підготовка до семінарських занять, написання рефератів, есе тощо):

- науково-аналітичну роботу;

- наукову роботу.

Залежно від завдань та змісту навчального курсу самостійна робота може включати такі форми:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

- виконання домашніх завдань;

- підготовка до семінарських занять та до написання контрольних робіт;

- системне вивчення матеріалу курсу перед написанням модулів;

- виконання індивідуальних завдань: написання реферату, підготовка критичного есе, пошук та огляд літературних джерел.

Можливі види самостійної роботи студентів, форми контролю та звітності

Види та форми самостійної роботи магістрантів	Форми контролю та звітності
1. Підготовка до поточних аудиторних занять
1.1. Вивчення обов'язкової та додаткової літератури, текстів лекцій тощо 1.2. Виконання домашніх завдань (конспектування) курсу 1.3. Підготовка до семінарських занять 1.4. Підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю	1.1. Активна участь в різних видах аудиторних занять 1.2. Перевірка правильності виконання завдань 1.3. Активна участь в семінарських (практичних, лабораторних) заняттях 1.4. Написання контрольної роботи тощо
II. Пошуково-аналітична робота
2.1. Пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу 2.2. Написання реферату (есе) за заданою проблематикою 2.3. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study) 2.4. Аналітичний розгляд наукової публікації 2.5. Практикум з навчальної дисципліни з використанням програмного забезпечення	2.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або 1КР 2.2. Обговорення (захист) матеріалів реферату (есе) під час аудиторних занять або ІКР 2.3. Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР 2.4. Розгляд підготовлених матеріалів, участь у діловій грі 2.5. Перевірка правильності виконання завдань
III. Наукова робота
3.1. Участь в наукових студентських конференціях і семінарах 3.2. Підготовка наукових публікацій 3.3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)	3.1. Доповіді на наукових студентських конференціях і семінарах 3.2. Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подача в друк 3.3. Використання матеріалів в звіті з НДР

Обсяги та форми самостійної роботи студентів визначаються навчальним планом.

Теми рефератів та есе для презентації на семінарських заняттях та індивідуально-консультативних заняттях:

1. Якісний аналіз сутності економічного та соціального розвитку;

2. Вибір; Теорія раціонального вибору;

3. Інноваційна модель економічного розвитку;

4. цивілізаційний вимір економічного розвитку;

5. Інноваційно-технологічний спосіб виробництва;

6. Людина як універсальний компонент економічної та соціальної системи;

7. Мотивація праці. Концепція мотивації праці за Й.А. Шумпетером;

8. Мотиви до праці в постіндустріальному суспільстві;

9. Інтелектуальний капітал, творча праця;

10. Гуманізація економічного життя;

11. Інноваційний тип економіки;

12. Постіндустріальне, Інформаційне, постекономічне суспільство

13. Інформаційний капіталізм

14. Інститути влади: економічна та політична влада, діалектика взаємозв’язку та взаємозалежності

15. Суперечності в системі відносин інтелектуальної власності

16. “ Тотальна експлуатація особистості ”

17. Держава як суб’єкт суспільного договору. Економічні функції сучасної держави

18. Методологічний плюралізм

19. Синтез свободи та необхідності: лібералізм, економічний лібералізм, політичний лібералізм

20. Дихотомія економічної та політичної свободи

21. Трихотомія економічної, громадянської та політичної свободи

22. Принцип економізму. “ Соціальне спустошення ”, соціальне відчуження, соціальна депривація

23. Ключовий принцип політико-економічних досліджень – рух до синтезуючого мислення, вільного від вузості та конфронтації

24. Економіка як “ вбудований ” інститут ”

25. Суспільство – “ якір спасіння для свободи ”

26. Економіка як “ явище духовного життя ”

27. Предметна та методологічна автаркія в економічних дослідженнях: діалектика поєднання категоріального та інституціонального рівнів політико-економічних досліджень

28. Інститут “ як розповсюджений (звичний) спосіб думки (Т. Веблен)

29. Основні парадигмальні положення неокласицизму

30. Ідеологія економізму; економічний детермінізм;

31. Людиноцентричний господарський механізм;

32. Субстантивізм: “ економіка ” за К. Поланьї - ринковий погляд на людину; ринковий погляд на суспільство; абсолютний примат суспільства;

33. Міждисциплінарний підхід як метод політико-економічних досліджень;

34. Конституційна економіка, конституційна революція;

35. Нова, або конституційна політична економія;

36. Теорія суспільного вибору;

37. “ ринкова економічна цивілізація ”;

38. Політика як обмін;

39. Предмет нової політичної економії;

40. Базові інститути теорії конституційного вибору: економічна свобода, пряма демократія, регламент вибору, правова система як суспільний капітал;

41. Соціальний вибір; демократична соціальна функція добробуту; економічна поведінка людини;

42. Наднаціональні фінансові інститути. Фінансова глобалізація;

43. Альянсний капіталізм;

44. Теорія “ глобальної ойкумени ”;

45. Безособова (анонімна) влада;

46. Міжнародна, або глобальна політична економія

47. Людина та проблеми її функціонування і розвитку як основна філософська проблема сучасної теоретичної науки. Науки про людину та суспільство.

48. Філософія свободи та сучасність.

49. Діалектика окремішності та інтегрованості економічних і господарських систем у сучасному суспільстві як предмет досліджень сучасних гуманітарних наук.

50. Філософські засади сучасної політичної економії. С. Булгаков.

51. Ідеологія і влада; ідеологія та економіка; ідеологія і культура.

52. Філософія суперечностей у системі зв’язків: політична та економічна свобода і влада

53. Людина у постіндустріальній економіці: становлення нових мотивів діяльності

54. Основні філософські проблеми економічної науки, економіки та суспільства в умовах динамізації процесів глобалізації, вичерпності традиційних ресурсів розвитку та зростання економічних, екологічних, соціальних і цивілізаційних суперечностей.