Тема 8. Еволюція предмету політичної економії в процесі розвитку економічних систем. Дві гілки єдиного стовбура науки – економічної теорії у хх столітті.

Поглиблення економічних і соціальних протиріч у системі відтворення індустріального суспільства та проблеми їх теоретичного осмислення економічною наукою. Обмеженість парадигмальних можливостей класичної політичної економії та мейнстриму.

Розширення інституціонального поля предмету досліджень політичної економії історичною економічною школою. Ф. Ліст про державну владу та політичну діяльність як про об’єкт економічних досліджень. В. Рошер та його система мотивів економічної діяльності.

Інституціоналізм і його роль у розвитку предмета, об’єкта та методології політико-економічного аналізу закономірностей економічного зростання. “ Безпосередньо економічні ” інститути як “ економічна структура суспільства ” (Т. Веблен) та їх зв’язок із інститутами соціальними – “ особливими способами існування суспільства ”.

“ Принципи політичної економії ” Альфреда Маршала (1890) та поява якісно нового напряму в економічній теорії: неокласицизм та сутнісні форми його розвитку.

Основні парадигмальні положення неокласицизму.

Принципи та висхідні основи співіснування та розвитку взаємовпливів політичної економії і неокласицизму.

Тема 9. Методологічний потенціал сучасної політичної економії.

Постіндустріальна модель економічного розвитку як “ новий принцип соціотехнічної організації та новий спосіб життя (Д. Бел).

Нова філософія поглядів на причини, сутність і характер змін в еконо­мічних системах як умова боротьби з “ догматизмом ” у політичній економії.

Філософський підхід до аналізу складних систем: його сутність, принципи та функції. Уявлення про економіку як “ про синтез свободи, творчості та необхідності ”.

Діалектика сутності понять потенціал, потенційний та її вплив на роз­ви­ток сучасних способів пізнання складних економічних процесів і явищ.

Ключові елементи нової парадигми та нової методології у сучасних по­літико-економічних дослідженнях: “ Олюдненість ” економічних відносин як головний принцип сучасних філософських поглядів на природу економічних процесів. Гуманістична, “ людиноцентрична ” спрямованість сучасної парадигми в політичній економії.

Інституціоналізм як методологічний інструмент розширення інституціо­на­льного поля предмету та методології політико-економічних досліджень. Діалектика взаємовпливів економічних, соціальних, політичних інститутів та предмет сучасної політичної економії.

Діалектика застосування формаційного, технологічного, інституційно-цивілізаційного підходів до аналізу закономірностей функціонування та трансформації сучасних економічних систем.

МОДУЛЬ ІІІ. ПОГЛИБЛЕННЯ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРЕДМЕТУ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ - НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Тема 10. Політична економія Карла Поланьї.

Субстантивистська (сутнісна, суттєва, справжня) школа К. Поланьї як важливий напрямок розвитку інституціонального поля предмету досліджень сучасної політичної економії. Основні цілі та завдання школи: розвиток методології економічних досліджень сучасних і традиційних систем; боротьба проти домінування в економічній теорії економікс; визначення суті, ролі, функцій і місця економіки у структурі суспільства; поглиблення розуміння предмету економічної теорії в індустріальному суспільстві; визначення чинників впливу на реальну економіку та на розвиток предмету економічних досліджень.

Представники субстантивистської школи про предмет досліджень у політичній економії. Парадигмальні особливості системи підходів і методів дослід­ження економіки як “ вбудованого ” у сукупність культурних традицій і суспільних відносин країни інституту. Примат суспільства над економічною системою. Потреба у формуванні інституціональних структур громадянського суспільства для контролю та обмеження негативних впливі ринкової системи.

Ідея свободи та “ природним чином ” пов’язана з нею ідея відповідальності індивіда, як умова формування соціально-економічного устрою суспільства, що складається з індивідів вільних від ринку та держави.

Специфіка поглядів К. Поланьї на природу, функції та роль неконтрольованого ринку. Праця К. Поланьї “ Велика трансформація: політичні та економічні витоки нашого часу ” (1944 р.): природа суперечностей, обмежень і ризиків ринкової економіки на висхідному етапі індустріального суспільства; інсти­ту­ці­о­нальні обмеження вільного ринку як чинник звільнення суспільства від влади ринку. Неконтрольована ринкова економка я причина соціального спустошення.

Стаття К. Поланьї “ Сутність фашизму ” (1930): обґрунтування тези про несумісність ринку, що саморегулюється, та свободи. Сутність і ключові ознаки поняття “ ринкова система, що саморегулюється ”. Ринкова система як “ уявне царство та ілюзія свободи ”. Базові засади забезпечення свободи людини: неопосередковані ніким соціальні відносини; максимальне залучення людей до управління суспільством; персональна відповідальність людини за реалізацію своєї свободи. “ Відкриття ” суспільства як “ якір ” спасіння свободи. Принципи субсидарності (угод, договорів): кооперація та солідарність.

Еволюція поглядів К. Поланьї на природу соціалізму, корпоративного соціалізму та пошук “ третього шляху ” звільнення людини на основі морально-етичної концепції.