Добавил:
dipplus.com.ua Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економічна теорія / Rozdil 2 / Normativ_discipline / NMM_Suchasna_polit_ekonom_mag.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.02.2020
Размер:
506.88 Кб
Скачать

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за100 – бальною шкалою

Рівень знань

10

відмінний

8

добрий

6

задовільний

0

незадовільний

Результати екзамену оцінюють в діапазоні віл 0 до 50 балів.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність ( від 0 до 50) та за виконання екзаменаційних завдань (від 0 до 50 ) балів. Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає оцінку за поточну успішність. У відомості обліку поточної і підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену (від 0 до 100 балів).

Умови переведення даних 100-бальної системи оцінювання в 4- х бальну та шкалу за системою есts здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалоюECTS

90-100

відмінно

А

80-89

Прямая соединительная линия 4

70-79

добре

В

Прямая соединительная линия 3

С

66-69

Прямая соединительная линия 2

60-65

задовільно

D

Прямая соединительная линия 1

E

21-59

незадовільно з можливістю повторного складання

FX

0-20

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F

    1. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

  1. Поглиблення економічних і соціальних протиріч у системі відтворення індустріального суспільства та проблеми їх теоретичного осмислення економічною наукою.

  2. Обмеженість парадигмальних можливостей класичної політичної економії та мейнстриму.

  3. Інституціоналізм і його роль у розвитку предмета, об’єкта та методології політико-економічного аналізу закономірностей економічного зростання.

  4. Основні парадигмальні положення неокласицизму.

  5. Принципи та висхідні основи співіснування та розвитку взаємовпливів політичної економії і неокласицизму.

  6. Нова філософія поглядів на причини, сутність і характер змін в еконо­мічних системах як умова боротьби з “ догматизмом ” у політичній економії.

  7. Ключові елементи нової парадигми та нової методології у сучасних по­літико-економічних дослідженнях

  8. Гуманістична, «людиноцентрична» спрямованість сучасної парадигми в політичній економії.

  1. Інституціоналізм як методологічний інструмент розширення інституціо­на­льного поля предмету та методології політико-економічних досліджень.

  2. Діалектика взаємовпливів економічних, соціальних, політичних інститутів та предмет сучасної політичної економії.

  3. Діалектика застосування формаційного, технологічного, інституційно-цивілізаційного підходів до аналізу закономірностей функціонування та трансформації сучасних економічних систем.

6.4. Зразок екзаменаційного білета «Х»

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Напрям підготовки: «Економічна теорія»

Спеціальність: «8501». Семестр Х

Навчальна дисципліна: «Сучасна політична економія»

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № __

  1. Субстантивистська школа К. Поланьї як важливий напрямок розвитку інституціонального поля предмету досліджень сучасної політичної економії.

  2. Дж. Б’юкенен про причини та чинники появи нової політичної економії та її основи – теорії суспільного вибору.

  3. Принцип нового соціального порядку – «вільні відносини між вільними людьми» та нова якість розвитку «конституційних прав власників» як ключова проблема досліджень конституційної політичної економії.

  4. Специфіка реальних процесів у системі економічних відносин світового господарства на початку ХХІ ст.. та потреба їх політико-економічного осмислення як причина становлення міжнародної політичної (глобальної) економії.

5. Політико-економічні проблеми інтеграції національних господарських систем у світове господарство як предмет дослідження міжнародної (глобальної) політичної економії.

Затверджено на засіданні

кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів

Протокол № __ від «__» ________ року

Завідувач кафедри _____________________________________ В.С.Савчук

Екзаменатор ___________________ Ю.К. Зайцев

Соседние файлы в папке Normativ_discipline