- •Передмова
- •Від видавця
- •Загальна частина
- •2001 Року
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •2001 Року
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •2001 Року
- •Злочини проти основ національної безпеки україни
- •19ВО року
- •2001 Року
- •Розділ VI злочини проти власності
- •Розділ IX злочини проти громадської безпеки
- •Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •2001 Року
- •1960 Року
- •Розділ XVI злочини у сфері використання
- •Розділ XVII злочини у сфері службової діяльності
- •Розділ XVIII злочини проти правосуддя
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •Глава 1 загальні положення
- •Глава 2
- •Глава 4 про покарання
- •Покарання і про звільнення від покарання
- •Глава 1 злочини проти держави
- •1. Особливо небезпечні злочини проти держави
- •Глава 2
- •Злочини проти
- •Державної і колективної
- •Власності
- •Глава 3
- •Глава 4
- •1960 Року
- •Глава 5
- •Злочини проти
- •Індивідуальної
- •Власності громадян
- •Глава 7 посадові злочини
- •1960 Року
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 10
- •1960 Року
- •Глава 11 військові злочини
- •Загальна частина
- •Для здійснення цього завдання Кримінальний ко декс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
- •Злочинність і караність діяння визначаються зако ном про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.
- •Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідаль ність дії або бездіяльності.
- •Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки
- •Закінченим злочином визнається діяння, яке міс тить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповід ною статтею Особливої частини цього Кодексу.
- •Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
- •3. Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину —
- •Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
- •Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного харак теру.
- •Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала сусігіль- но небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяль ності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала їх настання.
- •Обов'язок передбачати суспільне небезпечні результати свого діяння (об'єктивний критерій недбалості) має складну струк туру:
- •Розділ VI співучасть у злочині
- •Ризик не визнається виправданим, якщо він заві- домо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
- •Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кри мінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амніс тію чи акта помилування.
- •2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
- •3. Особам, які стали непрацездатними після постанов- лення вироку суду, виправні роботи суд може замінити
- •Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визна чається законом України.
- •Конфіскація мяйяд, як додаткове покарання, не може бути призначена при звільненні від відбування покарання а випробуванням (ст. 76 та 77).
- •Покарання у виді арешту полягає в триманні засу дженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
- •Арешт не застосовується до осіб віком до шістнад цяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65—67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
- •Особа, засуджена за діяння, караність якого зако ном усунена, підлягає негайному звільненню від призна ченого судом покарання.
- •Призначена засудженому міра покарання, що пере вищує санкцію нового закону, знижується до максималь ної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.
- •Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- •5) Пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
- •2. Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців — командирами військових частин.
- •Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
- •Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кри мінальної відповідальності чи від покарання.
- •Законом про амністію може бути передбачено за міну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
- •Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до пога шення або зняття судимості.
- •Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.
- •Зняття судимості допускається лише після закін чення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 цього Кодексу.
- •Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально- процесуальним кодексом України.
- •Які вчинили у стані неосудності суспільне небезпеч ні діяння;
- •Які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
- •Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
- •1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
- •Виправні роботи можуть бути призначені неповно літньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
- •Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправ них робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
- •При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.
- •Законодавство україни
- •З комп'ютерною системою
- •Загальна частина
- •01054, М. Київ-54, вул. Веронського, 24.
1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
368
2. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* * *
Правове визначення штрафу міститься в ст. 53, норми якої відносять до даного виду кримінального покарання грошове стягнення, що накладається судом у межах, встановлених в Особливій частині Кодексу.
Штраф застосовується до неповнолітніх в якості основного і додаткового видів покарань, однак з певними обмеженнями, які стосуються порядку обчислення штрафу, граничних меж та мож ливих випадків його призначення.
Штраф посідає перше місце в переліку видів покарань як для неповнолітніх, так і дорослих (ст. 55, 98), що наводить на думку, ніби-то законодавець вважає його найбільш ефективним засобом впливу на протиправну поведінку суб'єктів злочинів, який може знайти широке застосування в судовій практиці. Кримінально-процесуальний закон покладає на суд обов'язок роз глянути можливість застосування штрафу в тих випадках, коли на це орієнтують санкції відповідних статей Особливої частини чинного Кодексу.
Як правило, штраф чинить дійовий психологічний вплив на злочинців, підтверджуючи докір з боку держави за скоєне та завдаючи водночас матеріальної шкоди, що робить невигідним майнові та інші види суспільне небезпечних діянь.
Штраф застосовується лише до тих неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або інше майно, на яке може бути звернено стягнення. Проте суди рідко призначають цей вид покарання підліткам у віці від 14 до 16 років навіть за наявності у них самостійного заробітку або майна, на яке мож ливо звернути стягнення. Така практика є своєрідною спробою попередити випадки заміни штрафу більш суворими видами по карань, зважаючи на те, що рівень доходів неповнолітніх у названому віці не забезпечує, як правило, сплату штрафних сум у разі їх присудження.
Незалежно від підстав призначення штраф неповнолітнім обчислюється у розмірі, який на половину менший, ніж для дорослих. Крайня вища межа розміру штрафу не може переви щувати 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вста новлених чинним законодавством.
Інші вимоги закону щодо призначення, заміни і скасу вання штрафу, наслідків його несплати регламентуються нормами ст. 52, 53, 65, 69, 74, 77, 80, 82, 85, 106 чинного Кодексу та кримінально-процесуальним законодавством України.
Стаття 100. Громадські та виправні роботи
1. Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти
13*
369
до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.