2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

3. Громадські роботи не призначаються особам, визна­ ним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військово­ службовцям строкової служби.

* * *

1. Вид покарання, викладений у ст. 56, е новим у кримі­ нальному законодавстві України. Громадські роботи — один із видів покарання, коли особа примусово залучається до роботи, у переліку видів покарання (ст. 51) вважаються більш м'яким, ніж виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, конфіскація майна, обмеження або позбавлення волі.

2. Змістом цього виду покарання є покладення на засу­ дженого трудового зобов'язання, від кількості, характеру і умов якого він ухилятися не має права.

У ст. 55 передбачаються параметри цих робіт, їх характер та умови:

• роботи безоплатні;

• роботи суспільно-корисні;

• виконуються засудженим у вільний від роботи чи навчан­ ня час та не більше як чотири години на день.

3. Такий вид покарання може бути лише основним. Строк громадських робіт передбачений у кількості від 60 до 240 годин, що складає 7,5—ЗО повноцінних восьмигодинних робочих днів, або від 15 до 60 чотирьохгодинних робочих днів.

4. Місце громадських робіт визначається органами місцевого самоврядування, на які покладається:

• відповідальність за додержання правил безпеки прове­ дення робіт;

• створення певних умов для їх виконання;

• надання можливостей для відбування цього покарання засудженим у безпосередній близькості від місця його основної роботи, навчання або місця проживання;

• контроль за виконанням засудженим доручених робіт, облік проведеної роботи, повідомлення спеціальних органів по виконанню судових рішень в кримінальних справах про хід виконання робіт та поведінку засудженого.

5. Засуджені до громадських робіт повинні виконувати такі умови:

— додержуватися правил внутрішнього розпорядку організа­ цій, де відбувають покарання;

272

• добросовісно відноситись до трудових обов'язків;

• працювати на зазначених для них об'єктах та відробити визначений судом строк;

• інформувати органи, на яких покладено виконання виро­ ків, про зміну місця проживання та основної роботи тощо.

6. Громадські роботи — спеціальний вид покарання, який може застосовуватися не до кожного громадянина.

Так, не призначаються громадські роботи відносно:

• інвалідів першої та другої груп;

• вагітних жінок;

• осіб, які досягли пенсійного віку;

• військовослужбовців строкової служби.

7. Громадські роботи призначаються судом, якщо вони вказа­ ні у відповідних санкціях статей Особливої частини Кодексу.

Вони можуть також призначатися у разі:

• заміни ними штрафу при неможливості його сплати (ст. 53);

• призначення більш м'якого покарання, ніж те, що перед­ бачене санкцією відповідної статті (ст. 69);

• заміни невідбутої частини покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на більш м'яке (ст. 82);

• заміни покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі не більше 5 років на більш м'яке жінкам після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті (ч. 4 ст. 83);

• заміни на більш м'яке покарання на підставі закону про амністію або акта помилування (ст. 85).

8. Звільнення від відбування громадських робіт можливе лише на підставі ст. 84 та 85.

9. Ухилення від відбування громадських робіт тягне за собою притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389.

Стаття 57. Виправні роботи

1. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

2. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шіст­ надцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохорон­ них органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, дер­ жавних службовців, посадових осіб органів місцевого са­ моврядування.