МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

І СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ курсового ПРОЕКТУ З курсу

“Прикладне об'єктно-орієнтоване програмування”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ

6.050201 – “Системна інженерія”

(У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)

КРЕМЕНЧУК 2011

Методичні вказівки щодо виконання курсового проекту з курсу "Прикладне об’єктно-орієнтоване програмування" для студентів денної та заочної форми навчання за напрямом 6.050201 «Системна інженерія» (у тому числі скорочений термін навчання).

Укладачі: ст. викл. І. С. Конох

доц. С.А. Сергієнко

Рецензент к.т.н., доц. А.І. Гладир

Кафедра систем автоматичного управління і електроприводу

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від___________

Заступник голови методичної ради______________ доц. С. А. Сергієнко

ЗМІСТ

1. Мета і задачі курсового проекту 4

2. Стадії, етапи розробки, види та позначення програмних

документів 5

3. Рекомендації щодо оформлення курсового проекту 11

4. Методичні вказівки щодо виконання окремих розділів курсового проекту 16

   1. Аналіз технічного завдання 16

   2. Алгоритмічна частина 18

   3. Програмна частина 20

   4. Аналіз роботи програмного забезпечення 20

5. Варіанти завдань 21

Список літератури 31

Додаток А 33

1 Мета і задачі курсового проекту

Мета курсового проекту - поглиблене вивчення питань курсу "Прикладне об’єктно-орієнтоване програмування" та опанування прикладних аспектів розробки високорівневого програмного забезпечення, отримання навичок самостійного інженерного проектування сучасних комп’ютеризованих систем управління. Задача курсового проекту полягає в оволодінні студентом інструментальним програмним забезпеченням і основами системного підходу щодо проектування, реалізації, відлагодження і аналізу програмних додатків. Таким чином, в учбовому процесі кожний студент пройде повний цикл розробки простого програмного проекту.

Набуті знання можуть бути використані як під час роботи над магістерською роботою, так і в майбутній професійній діяльності. В процесі виконання курсового проекту необхідно вирішити ряд задач:

• скласти формальний опис роботи програмного забезпечення, що відповідає технічному завданню;

• скласти алгоритми розв’язування типових задач керування на ЕОМ;

• реалізувати основні властивості об’єктно-орієнтований підходу у власній програмі з метою оптимізації розробки проекту;

• розробити структуру класів, набори функцій і даних-членів;

• використати палітри компонент для автоматизації розробки прикладних програм;

• створити програмні проекти в середовищі розробки прикладних програм;

• навчитися програмувати функції графічного інтерфейсу, запис та читання файлів;

• скласти набори тестових даних для настроювання і відлагодження програмного додатка;

• усунути синтаксичні і логічні помилки в програмному забезпеченні за допомогою спеціалізованих відлагоджувальних функцій і методів.

2 Стадії, етапи розробки, види та позначення програмних документів

Види програм

Програми можна ідентифікувати і застосовувати самостійно та/або в складі інших програм. Вони підрозділяються на компоненти та комплекси:

Компонент – програма, що розглядається як єдине ціле; виконує закінчену функцію і використовується самостійно або у складі комплексу.

Комплекс – програма, яка складається з двох і більше компонентів та/або комплексів, що виконують взаємозв’язані функції; використовується самостійно або у складі іншого комплексу.

Стадії та етапи розробки

В деяких випадках допускається вилучення стадій ескізного і технічного проекту так як необхідність цього обґрунтовується на стадії технічного завдання.

За згодою замовника можливе об’єднання, вилучення, введення інших етапів та корегування їх змісту.

Стадія «ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ» складається з таких етапів:

1. Обумовлення необхідності розробки програми. На цьому етапі виконується:

   • постановка задачі;

   • збір вихідних матеріалів;

   • вибір і обґрунтування критеріїв ефективності та якості розроблюваної програми;

   • обґрунтування необхідності проведення науково-дослідних робіт.

2. Науково-дослідні роботи. На цьому етапі виконується:

   • визначення структури вхідних і вихідних даних;

   • попередній вибір методів розв’язку задачі;

   • обґрунтування доцільності застосування раніше розроблених програм;

   • визначення вимог технічних засобів;

   • обґрунтування принципової можливості розв’язання поставленої задачі.

3. Розробка і затвердження технічного завдання. На цьому етапі виконується:

   • визначення вимог програми;

   • розробка техніко-економічного обґрунтування розробки програми;

   • визначення стадій, етапів, строків розробки програми і її документації;

   • визначення необхідності проведення науково-дослідних робіт на наступних стадіях.

Стадія «ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ» складається з наступних етапів:

1. Розробка ескізного проекту. На цьому етапі виконується:

• попередня розробка структури вхідних і вихідних даних;

• уточнення методів розв’язку задачі;

• розробка загального опису алгоритму розв’язку задачі;

• розробка техніко-економічного обґрунтування.

2. Затвердження ескізного проекту. На цьому етапі виконується:

• розробка пояснювальної записки;

• узгодження і затвердження ескізного проекту.

Стадія «ТЕХНІЧНИЙ ПРОЕКТ» складається з наступних етапів:

1. Розробка технічного проекту. На цьому етапі виконується:

• уточнення структури вхідних і вихідних даних;

• розробка алгоритму розв’язку задачі;

• визначення форми представлення вхідних і вихідних даних;

• визначення симантики та синтаксису мови;

• розробка структури програми;

• остаточне визначення конфігурації технічних засобів.

2. Затвердження технічного проекту. На цьому етапі виконується:

• розробка плану впровадження програми;

• розробка пояснювальної записки;

• узгодження та затвердження технічного проекту.

Стадія «РОБОЧИЙ ПРОЕКТ» складається з наступних етапів:

1. Розробка програми. На цьому етапі виконується:

• програмування та відлагодження програми.

2. Розробка програмної документації. На цьому етапі виконується:

• розробка програмних документів відповідно до вимог ЄСПД.

3. Випробування програми. На цьому етапі виконується:

- розробка, узгодження, затвердження програми та методики випробувань;

- проведення попередніх державних, міжвідомчих приймально-здавальних та інших видів випробувань;

- корегування програми і програмної документації за результатами випробувань.

Стадія «ВПРОВАДЖЕННЯ» складається з єдиного етапу:

1. Підготовка і передача програми. На цьому етапі виконується:

- підготовка і передача програми та програмної документації для супроводу та/або виготовлення;

- оформлення і затвердження акту про передачу програми для супроводу та/або виготовлення;

- передача програми до фонду алгоритмів і програм.

Програмні та експлуатаційні документи.

Документація, що розроблена на програму може використовуватися для реалізації та передачі програми на різноманітних носіях даних а також для виготовлення програмного виробу.

1. До програмних відносять документи, які містять відомості, необхідні для розробки, виготовлення, супроводу та експлуатації програм. Серед них:

Специфікація – містить склад програми та її документацію. Виконується на стадії робочого проекту. Є обов’язковим документом для комплексів і тих компонентів, які можуть мати самостійне застосування.

Відомість власників оригіналу (код виду документа - 05) – містить перелік підприємств, на яких зберігаються оригінали програмних документів. Виконується на стадії робочого проекту. Необхідність складання документа на етапі затвердження технічного завдання (за узгодженням).

Текст програми (код виду документа - 12) – містить запис програми з необхідними поясненнями. Виконується на стадії робочого проекту. Необхідність – за узгодженням.

Опис програми (код виду документа - 13) – містить відомості про логічну структуру та функціональні програми. Виконується на стадії робочого проекту. Необхідність – за узгодженням.

Програма та методика випробувань (код виду документа - 51) – містить вимоги, які необхідно перевірити при випробуванні програми а також порядок і методи їхнього контролю. Виконується на стадії робочого проекту. Необхідність – за узгодженням.

Технічне завдання – містить призначення, область застосування, технічні, техніко-економічні та спеціальні вимоги програми, необхідні стадії і строки розробки, види випробувань. Виконується на стадії технічного завдання і є обов’язковим документом для комплексу. Необхідність складання технічних завдань на компоненти визначається по узгодженню з замовником.

Пояснювальна записка (код виду документа - 81) – містить схему алгоритму, загальний опис та/або функціонування програми а також обґрунтування прийнятих технічних і техніко-економічних рішень. Виконується на стадії ескізного і технічного проектів. Необхідність – за узгодженням.

Експлуатаційні документи - містять відомості для забезпечення функціонування і експлуатації програми. Виконуються на стадії робочого проекту. Необхідність – за узгодженням для кожного документа окремо.

2. До експлуатаційних відносять такі документи:

Відомість експлуатаційних документів (код виду документа - 20) – містить перелік експлуатаційних документів на програму.

Формуляр (код виду документа - 30) – містить основні характеристики програми, комплектність і відомості про експлуатацію програми.

Опис застосування (код виду документа - 31) – містить відомості щодо призначення програми, сфери застосування, використаних методах, класу розв’язуваних задач, обмеження застосування, мінімальну конфігурацію технічних засобів.

Посібник системного програміста (код виду документа - 32) – містить відомості для перевірки, забезпечення функціонування та настроювання програми для конкретного застосування.

Посібник програміста (код виду документа - 33) – містить відомості для експлуатації програми.

Посібник оператора (код виду документа - 34) – містить відомості для забезпечення спілкування оператора з обчислювальною технікою у процесі виконання програми.

Опис мови (код виду документа - 35) – містить опис синтаксису і семантики мови.

Посібник технічного обслуговування - (код виду документа - 46) – містить відомості щодо застосування тестових та діагностичних програм при обслуговуванні технічних засобів.

3. Інші програмні та експлуатаційні документи, яким присвоюються коди від 90 до 99.

Можливе об’єднання окремих видів експлуатаційних документів (за винятком відомості експлуатаційних документів і формуляра). Об'єднані документи повинні містити відомості, які необхідно включати у кожний поєднуваний документ.

Позначення програм і документів складається з груп знаків, розділених крапками (після коду країни й коду організації-розробника), пробілами (після номера редакції й кода виду документа), дефісами (після реєстраційного номера й номера документа даного виду).

Програма і її документ (специфікація) мають наступну структуру позначення:

Структура позначення інших програмних документів:

Код країни-розробника й організації-розробника присвоюються в установленому порядку.

Реєстраційний номер присвоюється у порядку зростання починаючи з 00001 до 99999 для кожної організації-розробника.

Номер видання програми або редакції, номер документа даного виду або його частини присвоюється у порядку зростання від 01 до 99 (якщо документ складається з однієї частини, то дефіс і порядковий номер частини не вказують).

Номер редакції специфікації й відомості щодо експлуатаційних документів на програму повинні збігатися з номером видання цієї ж програми.