1. Особливості функціонування об’єкта//процесу

2. Характеристики і опис вхідних та керуючих впливів (сигналів, інформації)

3. Аналіз задач системи керування//Змістовна постановка задачі//Вимоги до програмного забезпечення// Опис загального алгоритму роботи програми

4. Вибір середовища розробки прикладних програм

1. Розробка структури програмного додатка і алгоритмічного забезпечення

   1. Опис загального алгоритму роботи програми

   2. Опис глобальних структур і змінних

   3. Об’єктна структура додатка//Опис базових (абстрактних) класів

   4. Використання спадкування класів для оптимізації проекту//Взаємодія програмних об’єктів

   5. Розробка алгоритмів роботи функцій-членів

   6. Розробка алгоритмів роботи додаткових функцій

2. Програмна реалізація системи

   1. Заголовний файл, глобальні змінні

   2. Розробка вихідного коду програмних об’єктів

   3. Реалізація рутинних програм// Розробка вихідного коду функцій-членів

   4. Розробка форм користувача//Програмування інтерфейсних функцій, обробники подій

   5. Розробка додаткових програмних модулів

3. Аналіз роботи програмного забезпечення

   1. Опис математичної моделі//Опис контрольного прикладу

   2. Тестові і перевірочні набори даних//Вихідні дані для моделювання

   3. Аналіз результатів роботи програмного додатка//Аналіз адекватності прийняття рішень і розрахунків

Висновки

Список літератури

Додаток А.

Додаток Б.

Примітка: символ “//” означає можливі варіанти назв розділів курсового проекту

4 Методичні вказівки щодо виконання окремих розділів курсового проекту

4.1 Аналіз технічного завдання

В першому розділі проекту необхідно провести аналіз дій, необхідних для повної реалізації завдання в категоріях програмування і визначити потрібне інструментальне програмне забезпечення. Для цього потрібно провести декомпозицію (розбиття на підзадачі) загального опису роботи на ряд окремих формальних пунктів. Для забезпечення якісного функціонування додатку потрібно провести аналіз процесу виконання з позиції його реакції на дії користувача з урахуванням поточного стану програми.

Для процесу управління можна привести:

1. Повний та детальний словесний опис роботи об’єкта з виділенням циклів, підпрограм, розгалужень та вихідних положень.

2. Перелік команд та інформаційних сигналів, їх умовних зображень. Таблиці та (або) циклові графи, що відображають роботу об’єкта і його підсистем.

Якщо об’єкт управління розглядається на значному проміжку часу як безперервний, то математична модель такого об’єкта – це залежність вихідних параметрів від вхідних з урахуванням перехідних процесів при зміні регулюючих параметрів та наявності інших збурень. Модель такого об’єкта – це система диференційних рівнянь, які пов’язують параметри з урахуванням інерції процесів, зміни швидкості, прискорення та інших параметрів. Залежно від динаміки процесу перехідні характеристики елементів системи управління мають більше чи менше значення.

Для повільних процесів (таких як термічні, метеорологічні, екологічні, масові) швидкість проходження та обробки інформації в системі управління незрівнянно мала порівняно із процесами. У такому випадку аналізується поведінка об’єкта управління. Такий аналіз проводиться на типових моделях технологічних установок, з яких складається об’єкт. Для швидкоплинних процесів, де швидкість реакції на збурення значна, враховуються динамічні характеристики елементів та блоків системи управління. Для дискретних процесів математична модель відображається за допомогою табличних, аналітичних або графічних зображень логічних залежностей та алгоритмів, характерних для даного процесу – циклограми, графи, логічні рівняння та схеми алгоритмів.

Якщо об’єкт управління має складну структуру, то необхідно зробити декомпозицію на функціональні підсистеми, вказати характер взаємозв’язків між ними та навколишнім середовищем, а потім побудувати математичний опис чи алгоритм дискретного процесу.

Після складання загального словесного опису роботи додатка треба визначити функції програмного продукту, що дозволять повністю реалізувати поставлене завдання. Наприклад, для забезпечення можливості опціонального вибору фіксованих варіантів треба на формі передбачити елемент ComboBox (Поле зі списком) та обробник події вибору кожного варіанту. Для керування процесом, його зупинкою і поверненням до початкового стану (reset) необхідно передбачити необхідну кількість кнопок і т.ін. Усі функції програми повинні бути згруповані у список або таблицю, вказано засоби реалізації і реакція додатка на виконання, якщо вона відома.

Таблиця 1. Приклад опису функцій і задач додатка

№	Назва функції	Засоби реалізації, реакція додатка
1	Пуск/зупинка основного процесу	Кнопки Старт/стоп, при натисканні кнопки Стоп виконати початкову ініціалізацію змінних
2	Візуалізація процесу у вигляді графіку у часі	Діаграма TChart, оновлення кожні 0,5 сек
3	Задання користувачем коефіцієнтів поліному	Кількість полів введення відповідає кількості коефіцієнтів; кожне значення записується в змінну по події оновлення відповідного поля

Якщо наявність будь-якої функції або властивості майбутньої програми витікає з логіки її роботи але вона не обумовлена вихідним завданням, програміст може визначити її самостійно.

В результаті виконання розділу мають бути визначені вхідні й вихідні сигнали, математично або словесно сформульована мета управління й перераховані всі задачі достатні для реалізації проекту.

Останній підпункт частини повинен утримувати обґрунтування вибору середовища розробки прикладних додатків і характеристику інструментальних засобів середовища, що дозволять спростити реалізацію попередньо визначених функцій.