- •Передмова
- •Від видавця
- •Загальна частина
- •2001 Року
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •2001 Року
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •2001 Року
- •Злочини проти основ національної безпеки україни
- •19ВО року
- •2001 Року
- •Розділ VI злочини проти власності
- •Розділ IX злочини проти громадської безпеки
- •Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •2001 Року
- •1960 Року
- •Розділ XVI злочини у сфері використання
- •Розділ XVII злочини у сфері службової діяльності
- •Розділ XVIII злочини проти правосуддя
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •Глава 1 загальні положення
- •Глава 2
- •Глава 4 про покарання
- •Покарання і про звільнення від покарання
- •Глава 1 злочини проти держави
- •1. Особливо небезпечні злочини проти держави
- •Глава 2
- •Злочини проти
- •Державної і колективної
- •Власності
- •Глава 3
- •Глава 4
- •1960 Року
- •Глава 5
- •Злочини проти
- •Індивідуальної
- •Власності громадян
- •Глава 7 посадові злочини
- •1960 Року
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 10
- •1960 Року
- •Глава 11 військові злочини
- •Загальна частина
- •Для здійснення цього завдання Кримінальний ко декс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
- •Злочинність і караність діяння визначаються зако ном про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.
- •Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідаль ність дії або бездіяльності.
- •Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки
- •Закінченим злочином визнається діяння, яке міс тить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповід ною статтею Особливої частини цього Кодексу.
- •Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
- •3. Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину —
- •Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
- •Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного харак теру.
- •Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала сусігіль- но небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяль ності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала їх настання.
- •Обов'язок передбачати суспільне небезпечні результати свого діяння (об'єктивний критерій недбалості) має складну струк туру:
- •Розділ VI співучасть у злочині
- •Ризик не визнається виправданим, якщо він заві- домо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
- •Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кри мінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амніс тію чи акта помилування.
- •2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
- •3. Особам, які стали непрацездатними після постанов- лення вироку суду, виправні роботи суд може замінити
- •Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визна чається законом України.
- •Конфіскація мяйяд, як додаткове покарання, не може бути призначена при звільненні від відбування покарання а випробуванням (ст. 76 та 77).
- •Покарання у виді арешту полягає в триманні засу дженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
- •Арешт не застосовується до осіб віком до шістнад цяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65—67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
- •Особа, засуджена за діяння, караність якого зако ном усунена, підлягає негайному звільненню від призна ченого судом покарання.
- •Призначена засудженому міра покарання, що пере вищує санкцію нового закону, знижується до максималь ної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.
- •Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- •5) Пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
- •2. Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців — командирами військових частин.
- •Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
- •Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кри мінальної відповідальності чи від покарання.
- •Законом про амністію може бути передбачено за міну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
- •Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до пога шення або зняття судимості.
- •Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.
- •Зняття судимості допускається лише після закін чення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 цього Кодексу.
- •Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально- процесуальним кодексом України.
- •Які вчинили у стані неосудності суспільне небезпеч ні діяння;
- •Які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
- •Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
- •1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
- •Виправні роботи можуть бути призначені неповно літньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
- •Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправ них робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
- •При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.
- •Законодавство україни
- •З комп'ютерною системою
- •Загальна частина
- •01054, М. Київ-54, вул. Веронського, 24.
Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кри мінальної відповідальності чи від покарання.
Законом про амністію може бути передбачено за міну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
* * *
1. Амністія — один із видів звільнення від кримінальної відповідальності. Акт амністії не має персоніфікованого характеру.
Видання акта (закону) про амністію відповідно до ч. З ст. 92 Конституції України належить до компетенції Верховної Ради України.
Відповідно до Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 р. з подальшими змінами та доповненнями до нього, амністія оголошується Законом і є звільненням від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів (ст. 1 Закону).
2. Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчи нені до дня набрання чинності вироку, за яким особу засуджено за ці злочини, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.
Відповідно до Закону України "Про застосування амністії в Україні" у виняткових випадках, з метою припинення суспільне небезпечних групових проявів чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після її оголошення, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію. Це так звана умовна амністія (див. ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні''). Прикладом її може бути, зокрема, застосування амністії до осіб, які злісно ухилялися від сплати податків, за умови повної сплати податкової заборгованості на певну дату.
342
3. Згідно із Законом України "Про застосування амністії в Україні" не допускається застосування амністії:
до особливо небезпечних рецидивістів, визнаних таким вироком суду, що набрав законної сили;
до осіб, яким довічне позбавлення волі в порядку поми лування замінено на певний строк засудження;
до осіб, що мають дві і більше судимостей за вчинення тяжких злочинів;
до осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки України, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
до осіб, які засуджені за вчинення тяжкого і особливо тяжкого злочину і відбули менше половини призначеного виро ком суду основного покарання.
Законом про амністію можуть бути визначені також інші категорії осіб, на яких амністія не поширюється (ст. З Закону).
4. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб. На підставі акта (закону) про амністію певної категорії осіб, який має нормативний характер, приймається рішення щодо конкретної особи.
Закриття справи внаслідок акта амністії не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. Тоді провадження у справі продовжується в звичайному порядку (ч. 4 ст. 6 КПК України) і підлягає судовому розгляду по суті. За доведеності вини особи суд виносить обвинувальний вирок і відповідно до акта про амністію звільняє засудженого від покарання.
Стаття87. Помилування
Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
Актом про помилування може бути здійснена за міна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
* * *
1. Відповідно до п. 27 ст. 106 Конституції України помилування здійснює Президент України.
Помилування здійснюється відповідно до конкретної особи або групи осіб, персонально вказаних в акті про помилування.
Відповідно до Положення про порядок здійснення помилування, затвердженого Указом Президента України від 12 квітня 2000 р. № 588/2000 помилування засуджених здійснюється у вигляді:
— заміни довічного позбавлення волі позбавленням волі на певний строк;
343
— повного або часткового звільнення від відбуття як основ ного, так і додаткового покарань;
— заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням;
— зняття судимості.
2. Клопотання про помилування перед Президентом України порушується засудженим, його рідними або адміністрацією • уста нови, в якій особа відбуває покарання.
Помилування не ставиться в залежність ні від ступеня небезпечності, ні від тяжкості вчиненого засудженим злочину або суворості призначеного вироком суду покарання.
Помилуваною може бути будь-яка особа, незалежно від тяжкості скоєного злочину.
Клопотання про помилування засуджених попередньо розглядаються комісією, яка створюється Президентом України на строк його повноважень.
3. Чинним Кодексом (ч. 2 ст. 87) визначено: якщо акт про помилування змінює засудженому призначене судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на строкове позбавлення волі, цей строк не може бути меншим двадцяти п'яти років.
344
Розділ ХШ СУДИМІСТЬ
Стаття 88. Правові наслідки судимості