3. Підведення підсумків педагогічної практики. Оформлення документації

За 2-3 дні до закінчення педпрактики, не перериваючи активної роботи в школі, студент оформляє документи, якими звітується про педпрактику.

Обов’язковими документами, які студент здає після проходження педпрактики є:

- конспекти уроків з обов’язковими додатками (кількість і види конспектів встановлюються керівниками педпрактики);

- аналіз уроку вчителя-словесника;

- підсумки педагогічної практики (з обов’язковою оцінкою за педпрактику з української мови ( з печаткою і підписом директора школи).

У цей же термін у школі проводиться педрада, на якій розглядається питання про підсумки проходження студентами педпрактики. На педраді у присутності представників адміністрації школи, вчителів української мови, класних керівників, викладача-методиста заслуховується інформація про підсумки проходження практики кожним студентом, оголошується оцінка навчально-виховної роботи студента.

Протягом семи днів після педпрактики студент остаточно оформляє документацію і здає її методисту. Правильність і своєчасність оформлення документів також входить у загальну оцінку за педпрактику.

Якщо у методиста є незначні зауваження до документації, студент протягом 2-3 днів може внести свої корективи. Якщо такі зауваження стосуються принципових питань, то оцінка за подану документацію знижується, а студент повинен підготувати відповіді на певні питання (врахувавши зауваження до змісту документації) на захист педпрактики.

Документація вкладається в папку (див. Додаток 1) і зберігається в інституті до отримання студентом диплома про закінчення ВНЗ.

Остаточна оцінка виставляється після перевірки документації методистом і захисту педагогічної практики, який проводиться на факультеті не пізніше як за 10 днів після завершення педпрактики.

При підведенні підсумків педагогічної практики (остаточна оцінка) враховується:

1) оцінка, яку отримав студент за проведені залікові уроки (урок оцінює викладач-методист і вчитель школи, де проходить педпрактика);

2) оцінка за вчасно здану і відповідно оформлену документацію;

3) оцінка за захист студентом педагогічної практики (захист аналізу уроку, проведеного досвідченим учителем, захист власних конспектів залікових уроків).

Під час захисту студент відповідає на запитання членів комісії (у складі комісії – декан факультету, викладачі-методисти). Студент дає оцінку своїй педагогічній практиці і вносить пропозиції, що, на його думку, сприятимуть ефективності проведення педпрактики. Остаточну оцінку, враховуючи всі аспекти, оголошує викладач-методист.

4. Підготовка до уроку української мови

Підготовка до уроку української мови передбачає врахування таких основних етапів:

- аналіз програми, знань і навичок учнів;

- вивчення матеріалу підручника;

- опрацювання відповідної науково-методичної літератури;

- добір дидактичного матеріалу ( текстів і прикладів для вправ ) та визначення змісту і обсягу теоретичного матеріалу;

- вибір методів і прийомів роботи з класом;

- підготовка ТЗН;

- складання конспекту уроку;

У розробці конспекту уроку використовується принцип систематичності і послідовності навчання, тобто:

- повторити раніше вивчене; вивчити новий матеріал, опиратись на попередні знання і досвід учнів;

- визначати місце нового матеріалу в структурі теми, розділу, курсу;

- показувати ближню пізнавальну перспективу ( наступність );

- забезпечувати послідовність етапів відповідно дидактичній меті;

- планувати перехід до самостійної роботи учнів;

- закінчувати кожен етап уроку підсумками.

Винятково важливим етапом уроку є перевірка домашнього завдання. Поряд із фронтальною перевіркою доцільно застосовувати індивідуальну перевірку; взаємоопитування; рецензування відповідей товариша, колективне виконання в класі завдань, аналогічних домашнім.

Пояснюючи матеріал, треба чітко ставити конкретну дидактичну мету уроку, послідовно дотримуватись таких принципів навчання, як науковість, доступність, зв’язок із життям.

Ознайомлення учнів з новим матеріалом студент проводить за певним планом, користуючись обраним методом. Тут треба приділити належну увагу міжпредметним зв’язкам, що сприятиме глибшому і свідомішому засвоєнню учнями матеріалу, економії навчального часу. Слід прагнути, щоб учні на уроці були достатньо навантажені і працювали в оптимальному темпі. Пояснення студента і виконання учнями відповідних практичних завдань і вправ повинні забезпечити засвоєння нового матеріалу на уроці.

Відповідальний етап уроку – закріплення нового матеріалу.

Під час підведення підсумків уроку студент-практикант звертається до класу, пропонуючи учням розказати, що вони довідалися ( що вивчили) на уроці. Виставлення й мотивація оцінок учням наприкінці уроку ( а інколи і в ході його ) стимулює учнів до активної участі у роботі класу, до акуратного і правильного виконання завдань.

Завдання додому – це інструктаж, що і як учні повинні виконувати вдома. При визначенні змісту і характеру домашнього завдання слід керуватися такими вимогами:

- робота учнів вдома за своїм обсягом повинна становити не більше однієї третьої, виконаної в класі (у 5-6 класах на її виконання учні повинні витрачати 25 хв., у 7-9 – 30 хв.).

- домашнє завдання повинно бути цікавим, вимагати прояву ініціативи та самостійності учнів, відповідати аналогічним видам роботи у класі, спрямовуватися на глибоке засвоєння знань та формування практичних умінь і навичок.