
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
8.5.2. Безконтактні магнітні реле
На базі магнітних підсилювачів створені безконтактні магнітні реле (БМР). Для створення БМР магнітний підсилювач (МП) переводиться в релейний режим. Для цієї мети в МП вводиться обмотка зворотної связиwо.с. Схема МП з обмоткою зворотного зв'язку, у якому струм Iо.с пропорційний напрузі на навантаженні Uн, наведена на рис.26. Результуюча МРС керування складається з МРС обмотки керування Iуwу й МРС обмотки зворотного зв'язку Iо.сwо.с. Принцип дії БМР пояснимо за допомогою характеристик, наведених на рис. 8.30.
Рис. 8.30. Схема безконтактного магнітного реле на МП з зворотним зв’язком по напрузі.
На рис.8.31, а крива I являє собою характеристику керування магнітного підсилювача без зворотного зв'язку; пряма II – залежність напруги на навантаженні Uн від струму зворотного зв'язку, наведеного до обмотки керування,
,
де Rз.з – опір обмотки зворотному зв'язка; Rдоб – додатковий опір для регулювання коефіцієнта зворотному зв'язка kз.з.
Пряма II проведена так, що tga = Iз.з /Uн.
При Iу=0 результуюча МРС створюється тільки струмом зворотного зв'язку Iз.з. Напруга на навантаженні Uн0 визначається крапкою перетинання 0 прямій II з характеристикою I. При струмі керування Iу1 результуюча МРС підсумується з МРС обмоток керування й МРС обмотки зворотного зв'язку:
,
де
– результуючий струм керування.
Рис. 8.31. Релейна характеристика безконтактного магнітного реле.
Напруга на навантаженні Uн1 визначається крапкою перетинання 1 прямій II з характеристикою I. Струму Iу1 відповідають також точки 6 і 7. Однак точку 6 є крапкою хиткої рівноваги, з якої режим роботи підсилювача переходить у точку 1, а в точку 7 режим роботи підсилювача переходить тільки по галузі 3,7 і 4.
При струмі Iу2 стан визначається крапками 2 і 3. При незначному зростанні струму Iу по модулю (Iу<0) відбуваються стрибкоподібні переходи режиму роботи із крапки 2 у крапку 3 і напруги на навантаженні з Uн2 до Uн3. При подальшому збільшенні по модулю струму Iу (Iу<0) напруга на навантаженні змінюється незначно (галузі характеристики 1 уліво від точки 3).
При зменшенні по модулю струму Iу (рух вправо по осі Iу + Iз.з) і досягненні значення Iу = Iу4 відбувається стрибкоподібний перехід режиму роботи із крапки 4 у крапку 5. Напруга на навантаженні при цьому різко міняється з Uн4 до Uн5.
Таким чином, описаний режим роботи магнітного підсилювача відповідає релейному режиму: при відсутності струму Iу напруга на навантаженні максимально Uн0; при русі по характеристиці I уліво ( тобто при збільшенні по модулю струму Iу) і досягненні струмом Iу значення Iу2 відбувається стрибкоподібне зменшення напруги на навантаженні з Uн2 до Uн3, при подальшому русі по характеристиці I уліво напруга на навантаженні міняється незначно; при русі по характеристиці I вправо (при зменшенні по модулю струму Iу) і досягненні струмом керування значення Iу4 відбувається стрибкоподібне зростання напруги на навантаженні Uн4 до Uн5. Описаний режим роботи магнітного підсилювача зображений результуючою характеристикою (рис. 8.31, б). Розглянутий режим магнітного підсилювача аналогічний режиму роботи реле з розмикальними контактами: при Iу0=0 напруга на навантаженні максимально («контакти» замкнені), при Iу = Iу2 напруга Uн різке зменшується («контакти» розмикаються). У реальних магнітних підсилювачах Uн2/Uн3³ 100, а значення Uн3 дуже мале.
Для одержання релейного режиму магнітного підсилювача необхідно, щоб дотримувалася нерівність a < g (рис. 8.31, а).
При введенні в магнітний підсилювач додаткової обмотки зсуву можна одержувати характеристики « вхід-вихід» безконтактних магнітних реле, наведені на рис. 8.32. При негативному зсуві Iс1wс2/wу безконтактне реле має замикаючий контакт (рис. 8.32, а); при відсутності зсуву – розмикальний контакт (рис. 8.31, б).
Рис. 8.32. Характеристика вхід/вихід безконтактного магнітного реле.
При зменшенні негативного зсуву [(Iс2wс2/wу) << (Iс1wс2 / wу)] реле має характеристику із двома стійкими станами (рис.8.32, б). Якщо спочатку реле перебувало в режимі, що відповідає точці 1, і поданий позитивний сигнал +Iу1, то після зняття сигналу напруга на навантаженні залишиться рівним Uн1. При подачі негативного сигналу Iу2 напруга стрибком знизиться до значення Uн2. Після зняття сигналу Iу2 напруга залишиться рівним Uн2. Таким чином, при роботі (рис.8.32, б) безконтактне реле функціонує аналогічно поляризованому реле.
На основі реверсивних магнітних підсилювачів одержують реле зі зміною знака напруги на навантаженні (рис.8.32, в).
Істотна перевага безконтактних магнітних реле – відсутність комутуючих контактів, які часто виходять із ладу; недолік – їх інерційність. Робота БМР залежить від напруги живлення, частоти, температури навколишнього середовища.