- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
7.4.5. Реактивні крокові двигуни
В активних крокових двигунів є один істотний недолік: у них великий крок, який може досягати десятків градусів. Реактивні крокові двигуни дозволяють редукувати частоту обертання ротора. У результаті можна одержати крокові двигуни з кутовим кроком, що становить частки градуса. Відмінною рисою реактивного редукторного двигуна є розташування зубців на полюсах статора (рис. 7.33).
Рис. 7.33. принцип дії реактивного рдукторного КД: а – початкове положення стійкогої рівноваги; б – положення стійкої рівноваги pceyent на один крок.
При великій кількості зубців ротора Zр його кут повороту значно менше кута повороту поля статора. Величина кутового кроку редукторного реактивного крокового двигуна визначиться вираженням:
αш=360/КтZр
У вираженні для KT величину n2 слід брати рівної 1, тому що зміна напрямку поля не впливає на положення ротора.
Крокові реактивні двигуни мають незбуджений (пасивний) ротор (рис.7.34,а). Конструктивно вони досить схожі з індукторними двигунами, що мають електромагнітне порушення, однак вони не мають обмоток збудження й постійної складовій магнітного потоку в повітряному зазорі. По своїх енергетичних показниках і величині синхронізуючого моменту вони уступають індукторним двигунам аналогічної конструкції. Одним з недоліків реактивних крокових двигунів є відсутність внутрішньої магнітної фіксації ротора при знеструмлених обмотках статора.
Рис. 7.34. Схема крокового реактивного двигуна: а – чотирифазного; б – однофазного двополюсного; 1 – обмотки керування; 2 – ротор; 3 – постійні магніт.
Однофазні крокові двигуни поряд з багатофазними знаходять досить широке застосування в приладах автоматики й обчислювальної техніки. Звичайно вони застосовуються там, де не потрібно більших синхронізуючих моментів і високих швидкостей. Вони прості по пристрою й керуванню, не вимагають складних комутаторів і найчастіше мають один напрямок обертання (не мають реверсу). Головні труднощі при створенні однофазних двигунів полягає в одержанні пускового моменту односпрямованого дії.
На рис.7.34, б схематично представлений найпростіший однофазний КД, пусковий момент односпрямованого дії в якого створюється за допомогою несиметричних полюсів подібних дзьобу (клювообразных). У знеструмленому стані обмоток керування 1 ротор 2 утримується постійними магнітами 3 у цілком певному положенні. При подачі імпульсу керування ротор повертається в напрямку, показаному стрілкою. При повороті ротора на 90° напругу з обмоток керування знімається й ротор, продовжуючи обертатися під дією сил інерції, приходить у положення, співвісне з полюсами постійних магнітів.
Крім розглянутих конструкцій останнім часом з'явився ряд нових крокових двигунів: крокові двигуни із хвильовими роторами, що котяться й, крокові двигуни із друкованими обмотками й ін.
Основним недоліком крокового реактивного двигуна є відсутність синхронізуючого моменту при знеструмлених обмотках статора.
Підвищення ступеня редукції КД, як активного типу, так і реактивного, можна досягти застосуванням двох, трьох і багатопакетних конструкцій. Зубці статора кожного пакета зрушені відносно один одного на частину зубцевого розподілу. Якщо число пакетів два, то це зрушення рівне 1/2 зубцевого розподілу, якщо три, те — 1/3, і т.д. У той же час ротори-зірочки кожного з пакетів не мають просторового зрушення, тобто осі їх полюсів повністю збігаються. Така конструкція складніше у виготовленні й дорожче однопакетної, і, крім того, вимагає складного комутатора.
