- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
Електромагнітні реле є найпоширенішими із групи електромеханічних реле й набули широкого застосування в пристроях автоматики, телемеханіки й обчислювальної техніки. Якщо електромагнітні реле використовуються для перемикання потужних ланцюгів струму, вони називаються контакторами. Реле постійного струму підрозділяються на нейтральні й поляризовані. Нейтральне реле однаково реагує на постійний струм обох напрямків, що протікає по його обмотці, тобто положення якоря не залежить від напрямку струму в обмотці реле. Поляризовані реле реагують на полярність сигналу.
По характеру руху якоря електромагнітні нейтральні реле підрозділяються на два типи: з кутовим рухом якоря й утяжним якорем.
На рис. 8.17 показані схеми електромагнітних реле клапанного типу й з якорем, що втягуються усередину котушки. Для зменшення магнітного опору робочого повітряного зазору сердечник електромагнітного реле звичайно забезпечується полюсним наконечником.
Рис. 8.16. Схеми електромагнітних реле: а – клапанного типу з замикаючим і розмикаючим контактом; б – клапанного типу з замикаючим контактом; в – з якорем, який втягується; 1 – каркас з обмоткою; 2 – ярмо; 3 – виводи обмоток; 4 – колодка; 5 – контактні пружини; 6 – замикаючі контакти; 7 – рухомі контакти; 8 – розмикаючі контакти; 9 – звовротна пружина; 10 – якорь; 11 – штифт відлипання; 12 – осердя; 13 – струмопровідний шар; 14 – ізоляція.
При відсутності керуючого сигналу якір віддалений від осердя на максимальну відстань за рахунок зворотної пружини (рис. 8.16, а). У цьому випадку одна пара контактів замкнена (розмикальні контакти - РК), а інша пара розімкнута (замикаючі контакти - ЗК).
Принцип дії таких реле укладений у наступному: при подачі струму в обмотку (котушку) створюється магнітний потік, який, проходячи через сердечник, ярмо, якір і повітряний зазор δн(0), створює магнітне зусилля, що притягає якір до сердечника. При цьому якір, впливаючи на колодку, переміщає її таким чином, що контакти ЗК замикаються, а РК розмикаються. У деяких конструкціях реле якір при вимиканні струму під дією власної ваги вертається у вихідне положення (рис. 8.16, в).
Розглянемо особливості роботи реле по етапах (рис. 8.17) на прикладі реле з кутовим переміщенням якоря (рис. 8.16, б). За рахунок індуктивності котушки реле струм у ній наростає (убуває) не миттєво, а поступово. При детальному розгляді роботи реле в процесі спрацьовування й відпускання можна визначити чотири етапи.
Рис. 8.17. Часова діаграма роботи реле.
Етап I - спрацьовування реле. Тривалість цього етапу - час повного спрацьовування tcp, тобто проміжок часу від моменту подачі напруги на котушку реле до моменту надійного замикання контактів (крапка А); Iтр - струм рушання, при якому починається рух якоря; tтр - час, за який струм досягає значення Iтр, (крапка а), тобто проміжок, відповідний до початку руху якоря; Iср - струм, при якому спрацьовує реле; tдв - час руху якоря при спрацьовуванні. Таким чином, час повного спрацьовування, що відповідає закінченню руху якоря, tcp = tтр + tдв.
Етап II - робота реле (tраб - час роботи реле). Після того як реле спрацює, струм в обмотці продовжує збільшуватися (ділянка АВ), поки не досягнеться значення, що встановилося. Ділянка АВ необхідний для того, щоб забезпечити надійне притягання якоря до сердечника, що виключає вібрацію якоря при струсах реле. Згодом струм в обмотці реле залишається незмінним. Відношення струму, що встановився, Iуст до струму спрацьовування Iср називається коефіцієнтом запасу реле по спрацьовуванню Kзап, тобто Kзап показує надійність роботи реле: Kзап = Iуст/Iср = = 1,5...2. Величина Iуст не повинна перевищувати значення, припустимого для обмотки реле за умовами її нагрівання.
Етап III - відпускання реле. Цей період починається від моменту припинення подачі сигналу (точка З) і триває до моменту, коли струм в обмотці реле поменшається до значення Iот (точка D - припинення впливу реле на кероване коло). При цьому розрізняють час рушання при відпусканні tтр і час руху Iдв.
Час відпускання tот = tтр + tдв, де tтр - час до початку руху якоря при відпусканні; tдв - тривалість переміщення якоря. Відношення струму відпускання до струму спрацьовування називається коефіцієнтом повернення: Kв = Iот/Iср < 1; звичайно Kв = 0,4...0,8.
Етап IV - спокій реле - відрізок часу від моменту розмикання контактів реле (точка D) до моменту вступу нового сигналу на його обмотку. При швидкому проходженні керуючих сигналів один за одним робота реле характеризується максимальною частотою спрацьовування (числом спрацьовувань реле в одиницю часу).
