- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
1.5. Основні характеристики елементів автоматики
Кожний з елементів характеризується якими-небудь властивостями, які визначаються відповідними характеристиками. Деякі із цих характеристик є загальними для більшості елементів. Головною загальною характеристикою елементів є коефіцієнт перетворення (або коефіцієнт передачі), що представляє собою відношення вихідної величини елементу у до вхідної величини х, або відношення збільшення вихідної величини Δу або dy (див. рис.1.3) до збільшення вхідної величини Δх або dx.
У першому випадку K = у/х називається статичним коефіцієнтом перетворення, а в другому випадку K' = Δy/Δx ≈ dy/dx при Δx → 0 - динамічним коефіцієнтом перетворення. Зв'язок між значеннями x і у визначається функціональною залежністю; значення коефіцієнтів K і K' залежать від форми характеристики елемента або виду функції в =f(x), а також від того, при яких значеннях величин підраховуються K і K'.
Статичний і динамічний коефіцієнти перетворення характеризуються величинами, що мають розмірність, а також виражені у відносні (безрозмірних) величинах за умови, що вхідна й вихідна величини мають однакову розмірність.
Відносний коефіцієнт перетворення /
При Δх → 0 одержимо
Для перетворювача із пропорційною характеристикою ηΔ = η = 1.
Стосовно до різних елементів автоматики коефіцієнти перетворення K', K, ηΔ і η мають певний фізичний зміст і своя назва. Наприклад, стосовно до датчика коефіцієнт перетворення називається чутливістю (статичної, динамічної, відносної). Для підсилювачів коефіцієнт перетворення прийнято називати коефіцієнтом підсилення ( для більшості підсилювачів величини x і y є однорідними, і тому коефіцієнт підсилення являє собою безрозмірну величину).
При роботі елементів вихідна величина в може відхилятися від необхідного значення за рахунок зміни їх внутрішніх властивостей (зношування, старіння матеріалів і т.п.) або за рахунок зміни зовнішніх факторів (коливання напруги живлення температури, що оточує, і ін.), при цьому відбувається зміна характеристики елемента (рис.1.8) - похибка.
Абсолютною похибка (помилкою) називається різниця між отриманим значенням вихідної величини у' і розрахунковим (бажаним) її значенням (рис. 1.8): Δу = у' - в.
Відносною погрішністю називається відношення абсолютної погрішності Δу до номінального (розрахунковому) значенню вихідної величини в. У відсотках відносна погрішність визначається як y = Δy • 100/в.
Рис. 1.8. Схема визначення похибки елемента |
Рис. 1.9. Схема визначення порогу чутливості: а - характеристика елемента при наявності мертвої зони; б- характеристика елемента при наявності релейних властивостей |
Залежно від причин, що викликають відхилення, розрізняють температурну, частотну, струмову й інші погрішності.
Іноді
користуються наведеною
погрішністю, під якою розуміється
відношення абсолютної погрішності до
найбільшого значення вихідної величини
.
(% )
Якщо абсолютна погрішність постійна, то наведена погрішність також постійна.
Погрішність, викликана зміною характеристик елемента згодом, називається нестабільністю елемента.
Порогом чутливості називається мінімальна величина на вході елемента, яка викликає зміну вихідної величини ( тобто впевнено виявляється за допомогою даного датчика). Поява порога чутливості викликають як зовнішні, так і внутрішні фактори (тертя, люфти, гістерезис, внутрішні шуми, перешкоди й ін.).
На рис.1.9, а показана характеристика елемента при наявності «мертвого» ходу. З характеристики видне, що коли вхідна величина x змінюється в межах від x1 до x2, вихідна величина в не змінюється й дорівнює нулю. Значення х1 і х2 називаються порогами чутливості, а відстань між х1 і х2, рівне Δх, - зоною нечутливості. При наявності релейних властивостей характеристика елемента може здобувати реверсивний характер (рис.1.9, б). У цьому випадку вона також має поріг чутливості й зоною нечутливості.
