- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
При автоматизації виробничих процесів досить часто необхідно переміщати об'єкти в площині (наприклад, у графобудівниках сучасних ЕОМ і т.д.). У цьому випадку доводиться застосовувати перетворювач обертового руху в поступальне за допомогою кінематичного механізму.
Лінійні КД перетворять імпульсну команду безпосередньо в лінійне переміщення (рис. 7.44). Це дозволяє спростити кінематичну схему різних електроприводів. Статор лінійного крокового двигуна являє собою плиту з магнітом’якого матеріалу. Підмагнічування магнітопроводів проводиться постійним магнітом.
Рис. 7.44. Схема роботи лінійного КД.
Зубцеві поділи статора й рухливої частини двигуна рівні. Зубцеві поділи в межах одного магнітопроводу ротора зрушені на половину зубцевого поділу t/2. Зубцеві поділи другого магнітопроводу зрушені відносно зубцевих розподілів першого магнітопроводу на чверть зубцевого розподілу t/4. Магнітний опір потоку підмагнічування не залежить від положення рухливої частини.
Принцип дії лінійного крокового двигуна не відрізняється від принципу дії індукторного крокового двигуна. Різниця лише в тому, що при взаємодії потоку обмоток керування зі змінної складової потоку підмагнічування створюється не момент, а сила FС, яка переміщає рухливу частину таким чином, щоб проти зубців даного магнітопроводу перебували зубці статора, тобто на чверть зубцевого розподілу t/4.
Δxш=tz/Кt
де Kt — число тактів схеми керування.
Для переміщення об'єкта в площині по двом координатам застосовуються двокоординатні лінійні КД.
У лінійних КД застосовують магніто-повітряну підвіску. Ротор притягається до статора силами магнітного притягання полюсів ротора. Через спеціальні форсунки під ротор нагнітається стиснене повітря, що створює силу відштовхування ротора від статора. Таким чином, між статором і ротором створюється повітряна подушка, і ротор підвішується над статором з мінімальним повітряним зазором. При цьому забезпечується мінімальний опір руху ротора й висока точність позиціонування.
7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
КД працює стійко, якщо в процесі відпрацьовування кута при подачі на його обмотки керування серії імпульсів не відбувається втрати жодного кроку. Це значить, що в процесі відпрацьовування кожного із кроків ротор двигуна займає стійку рівновагу стосовно вектора результуючої магнітної індукції дискретно обертового магнітного поля статора.
Режим відпрацьовування одиничних кроків відповідає частоті імпульсів керування, що подавайтеся на обмотки КД, при якому кроковий двигун відпрацьовує до приходу наступного імпульсу заданий кут обертання. Це значить, що на початку кожного кроку кутова швидкість обертання двигуна рівна 0.
При цьому можливі коливання кутового вала двигуна щодо значення, що встановилося. Ці коливання обумовлені запасом кінетичної енергії, яка була накопичена валом КД при відпрацьовуванні кута (рис. 7.45). Кінетична енергія перетвориться у втрати: механічні, магнітні й електричні. Чим більше величина перерахованих втрат, тем швидше закінчується перехідний процес відпрацьовування одиничного кроку двигуном.
Рис.
7.45. Процес відпрацювання кроків КД.
У процесі пуску ротор може відставати від потоку статора на крок і більш; у результаті може бути розбіжність між числом кроків ротора й потоку статора.
Основними характеристиками крокового двигуна є: крок, гранична механічна характеристика й прийнятність.
Гранична механічна та динамічна характеристики — залежність максимального синхронізуючого моменту та від частоти керуючих імпульсів (рис. 7.46, 7.47).
Рис. 7.46. Гранична механічна характеристика |
Рис. 7.47. Гранична динамічна характеристика |
Прийнятність — найбільша частота керуючих імпульсів, при якій не відбувається втрати або додавання кроку при їх відпрацьовуванні. Це основний показник перехідного режиму КД. Прийнятність росте зі збільшенням синхронізуючого моменту, а також зі зменшенням кроку, моменту інерції обертових (або лінійно переміщуваних) частин і статичного моменту опору. Прийнятність падає зі збільшенням навантаження.
