- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
8.3.5. Магнітні пускачі
Існує багато видів автоматичних схем керування електричними двигунами, пуск і зупинка яких здійснюються за допомогою кнопок. Такі схеми виконуються у вигляді окремих пристроїв, називаних магнітними пускачами. Магнітний пускач - це один з видів контакторів, призначений для пуску трифазних асинхронних двигунів.
Електромагнітний пускач - пускач, у якого сила, необхідна для замикання головних контактів, забезпечується електромагнітом [ ДЕРЖСТАНДАРТ Р 50030.4.1-2002 (МЭК 60947-4-1-2000)]
Пускач магнітний - електричний вимикач змінного струму з магнітним приводом, призначений, головним чином, для дистанційного пуску, зупинки й захисту трифазних асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором.
а)
б)
в)
А) Усередині корпуса пускача розміщена електромагнітна система, що включає в себе нерухливу Ш-Образну частину сердечника 7 і обмотку 6, намотану на котушку. Сердечник набраний з ізольованих друг від друга ( для зменшення втрат від вихрових струмів) аркушів електротехнічної сталі. Рухлива частина сердечника 5 (якір) з'єднано із пластмасовою траверсою 4, на якій змонтовані контактні містки 2 з рухливими контактами. Плавність замикання контактів і необхідне зусилля натискання забезпечуються контактними пружинами 1. Нерухливі контакти припаяно до контактних пластин 3, постаченим гвинтовими затискачами для приєднання проводів зовнішньому ланцюга. Крім головних контактів, пускачі мають додаткові (блокувальні) контакти 8, розташовані на бічних поверхнях апарата. Головні контакти закриті кришкою, що захищає їх від забруднення, випадкових доторкань і міжфазних замикань.
Б) Пускач має прямоходну Ш-подібну магнітну систему, що полягає із сердечника 1, якоря 2 і укладену у два корпуси 3, які з'єднано між собою двома пружинами 4. По напрямних корпусів сковзає траверсу 5, на якій укріплений якір 2 і містки головних і допоміжних контактів 6. Пускач має три головні контакти й один замикаючий або розмикальний допоміжний контакт. Сердечник 1 кріпиться до підстави за допомогою пластини 7 і амортизаторів 8, які служать для зм'якшення удару під час включення.
На крайніх кернах сердечника кріпляться короткозамкнені витки 9. котушка, що втягує, 10 розташована на середньому керні сердечника й опирається на амортизатори. Зворотна пружина 11 установлюється на середній керн якоря. Пускачі допускають установку стійок контактних, які збільшують число допоміжних контактів.
В) 1 - металева підстава; 2, 3 - нерухливі й рухливі мостикові контакти; 4 - контактна пружина; 5 - закрита дугогасна камера; 6 - траверсу; 7 - якір електромагніту; 8 - котушка електромагніту; 9 - магнітопровід електромагніту; 10 - пружини, що амортизують; 11 - теплове реле; 12 - пружина, що відключає.
Принцип дії пускача полягає в наступному: при включенні пускача по котушці проходить електричний струм, сердечник намагнічується й притягає якір, при цьому головні контакти замикаються, по головному ланцюгу протікає струм. При відключенні пускача котушка знеструмлюється, під дією зворотної пружини якір вертається у вихідне положення, головні контакти розмикаються.
При відключенні магнітного пускача внаслідок перебоїв в електропостачанні розмикаються всі його контакти, у тому числі й допоміжні. З появою напруги в мережі пускач не включається доти, поки не буде натиснута кнопка "Пуск". Те ж відбувається, якщо напруга в мережі знижується до 50-60% номінального.
