
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
У процесі функціонування реле у часовому масштабі розрізняють чотири фази: період (час) спрацьовування tср, робочий період tраб, період (час) відключення tоткл, період (час) спокою tп (рис. 8.13).
Період спрацьовування включає проміжок часу від моменту початку впливу вхідного сигналу на сприймаючий орган до моменту появи сигналу в керованому ланцюзі. Цьому періоду на рис.16, б відповідає відрізок осі абсцис tср = t2 –t0. У момент t0 струм в обмотці реле зростає до значення, при якому електромагнітній силі Fэ, що діє на якір, починає протидіяти сила пружини Fм (механічна сила) проміжного органа. Вхідна величина при цьому називається величиною рушання при спрацьовуванні.
Рис. 8.13. Залежність вихідної (а) та вхідної (б) величини від часу.
Періоду рушання відповідає відрізок tтр = t1–t0. У момент часу t1 якір електромагніту реле починає рух. Протягом tдв = t2–t1 якір переміщається, долаючи протидію проміжного органа Б (рис. 8.12) і приводячи в дію виконавчий орган У. Наприкінці ходу якорі замикаються контакти виконавчого органа, струм навантаження iн (рис. 8.13, а) починає зростати від нуля до значення, що встановилося. Вхідна величина, при якій починається керування вихідним ланцюгом, називається величиною спрацьовування (Iср). Потужність Рср, що відповідає Iср, називається потужністю спрацьовування.
Час спрацьовування
t порівн = tтр + tдв.
Час спрацьовування електромагнітних реле коливається від 1-2 до 20 мс. Електромагнітні реле часу забезпечують витримку до 10 с.
Для оцінки часу спрацьовування реле припустимо використовувати вираження
t порівн = t1kз-bm –a,
де t1 – час спрацьовування при заданому коефіцієнті запасу kз і коефіцієнті m = 1; a, b – коефіцієнти, які визначаються залежно від типу реле й значень kз і m.
Для швидкодіючих реле при kз = 1,5…2 значення коефіцієнта а наближається до одиниці. Для звичайних реле при k з = 1,5…3 значення а = 0,25…0,95, значення коефіцієнта b перебуває звичайно в межах 1,4-1,6.
Робочий період включає проміжок часу
tраб = t3 – t2,
тобто час від моменту керування вихідним ланцюгом t2 до моменту припинення впливу на сприймаючий орган вхідного сигналу t3. Струм починає рости до значення, що встановилося, Iраб (рис. 8.13, б) – це робоче значення вхідної величини, яке забезпечує надійне спрацьовування реле. Відношення Iраб / Icр = kз називається коефіцієнтом запасу по спрацьовуванню.
Для характеристики перевантажувальної здатності чутливого елемента реле застосовується значення вхідної величини, називане граничним значенням робочої величини Iраб.max. Граничне значення робочої величини – це таке її значення, яке чутливий орган витримує протягом короткого нормованого проміжку часу. Однак значення даної величини неприпустимо при роботі реле в нормальному режимі за умовою електричної або механічної міцності або нагрівання.
Для характеристики навантажувальної здатності виконавчого органа реле використовується поняття потужності керування Ру. Потужністю керування називається потужність у керованому ланцюзі, який виконавчий орган може довгостроково пропускати.
Період відключення містить проміжок часу tоткл = t6-t3, тобто час від моменту припинення впливу на сприймаючий орган t3 до моменту зменшення струму iн у керованому ланцюзі до нуля (рис. 8.13, а). У період відключення входить період відпускання tотп = t4-t3, у який реле відключається. Струм iy в обмотці реле спадає до нуля (рис.8.13, б). У цей період протидіюче зусилля пружини (механічне зусилля) перевищує електромагнітне зусилля, тобто Fм > Fэ, і відбувається відпускання якоря. Після вибору провалу контактів (проміжок tк = t5-t4) контакти реле розмикаються й між ними загоряється дуга, яка гасне через час tд = t6-t5. За період tд струм у керованому ланцюзі зменшується від Iн до нуля (рис. 8.13, а).
Час відключення реле
t откл = tотп + tк + tд.
Період відключення характеризується коефіцієнтом повернення, що представляють відношення струму відпускання Iотп до струму спрацьовування Iср:
kв = Iотп / Icр.
Звичайно для реле захисту енергосистем і реле керування, що контролюють вхідний параметр у вузьких межах, kв повинен бути ближче до одиниці.
Період спокою – це проміжок часу
tп = t7 – t6.
Для періоду спокою характерний параметр, називаний величиною неспрацьовування, яка представляє найбільше значення вхідної величини, що забезпечує відсутність як спрацьовування реле, так і втримання в робочому стані. Час неспрацьовування менше часу рушання при спрацьовуванні й часу відпускання.
Відношення потужності керування до потужності спрацьовування називається коефіцієнтом підсилення
kу = Py / Pcр.
Число включень в одиницю часу визначається величиною, обернено пропорційної часу циклу:
.