- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
8.1.6. Поняття циклу роботи плк
Можливість обробки інформації в реальному масштабі часу й, як наслідок, керування швидкодіючим технологічним устаткуванням, обумовлені циклічним характером роботи центрального модуля ПЛК, сутність якого полягає в періодичному повторенні декількох стандартних дій (фаз роботи). Спрощено цей процес можна представити у вигляді роботи механічного командоапарату (рис. 8.4.), на утворюючих обертового програмного барабана якого записані команди (КІП і АТ). Лічильник команд (СК) послідовно опитує ці команди й передає їх у РК і АР центрального модуля контролера, де вони також послідовно виконуються.
Існують кілька типових циклів роботи ЦМ ПЛК:
- елементарний (рис.8.4.) складається із трьох фаз (опитування входів, виконання програми, видача сигналів керування);
- згрупованих входів з видачею вихідних сигналів після виконання кожної команди програми;
- розподілений (асинхронний або синхронний).
Рис. 8.4. Елементарний цикл роботи ПЛК.
8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
Програматор – це пристрої, призначені для введення керуючих програм, їх редагування й налагодження, параметрування системи (установка лічильників, таймерів) і тестування контролерів і керованого ними технологічного встаткування (рис. 8.5).
Рис. 8.5. Класифікація програматорів ПЛК.
8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
ПМЗ ПЛК як правило підрозділяється на наступні складові частини (рис. 8.6.).
Рис. 8.6. ПМЗ контролерів.
8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
ПЗО є важливими елементами систем збору даних і керування. Вони забезпечують гальванічну розв'язку й нормалізацію сигналів між пристроями обробки інформації й периферією (ВП, ВМ і т.д.). Підрозділяються на аналогові й дискретні. Є конструктивно завершеними.
Як правило, у спеціалізовані плати, що мають клемні з'єднувачі для підведення зовнішніх ланцюгів. Такі плати називаються монтажними панелями або оптопанелями (оптична розв'язка). Конструктивна особливість модулів і монтажних панелей дозволяють швидко робити діагностику й заміну пошкоджених або несправних модулів.
Модулі можуть дистанційно управлятися за допомогою простого набору команд, переданого по комунікаційному протоколу RS485.
ПЗО мають різноманітні призначення й у цілому забезпечують виконання узгодження сигналів, гальванічного поділу, перетворення діапазонів, АЦП і ЦАП, порівняння даних і цифрова передача даних.
Модулі не передбачають ніяких перемичок або регуляторів для підстроювання. Настроювання діапазонів, вибір типу термопари, опору і т.д. здійснюється видачею відповідної команди «провідним» (комп'ютером). Усі параметри конфігурації в такий спосіб можуть бути встановлені дистанційно.
Завдяки наявності програмувальний постійний запам'ятовувальний пристрій параметри конфігурації зберігаються при відключенні живлення.
8.2.1. Дискретні модулі пзо.
Забезпечують опитування датчиків з релейним виходом, кінцевих вимикачів, контроль наявності напруги в ланцюзі й т.п.
Вихідні модулі формують сигнали для керування пускачами, двигунами й іншими виконавчими пристроями (8.7).
Рис. 8.7. Структурна схема модуля дискретного введення Рис. 8.8.
Вхідним опором даного модуля є змінна напруга (VAC).
RX – резистор, що гасить, обмежує струм на заданому рівні, необхідному для живлення світлодіода-оптопара VT.
VD1-VD4 – двонапівперіодний випрямляч.
Транзисторна оптопара забезпечує гальванічний поділ.
Схема забезпечення гістерезису (рис. 8.8): а – координата включення, b – координата вимикання. Схема застосовується для виключення дребізгу, живиться від зовнішнього джерела живлення +UП. Вихід типу «відкритий колектор». Діод VD5 застосовується для захисту від неправильного підключення.
Рис. 8.6. Структурна схема модуля дискретного виводу (J-Інформаційний сигнал). |
Рис. 8.7. Структурна схема модуля аналогового введення. |
Призначення (рис. 8.6): формує сигнали для керування пускачами, контакторами й іншими однофазними малопотужними навантаженнями.
Робота: для включення зовнішнього навантаження керуючий пристрій формує вихідний логічний сигнал, що надходить на вхід модуля. Діод VD2 призначений для захисту вхідного кола від неправильної полярності, опір RX обмежує струм у колі живлення светлодіодної опт опари. Сигнал з VT1 надходить на схему включення VD1, яка формує керуючий сигнал для семістору. ланцюг, що демпфірує, згладжує перехідний процес, що виникає при включенні-вимиканні семісторів. Навантаження включається в розрив ланцюга, що йде до джерела змінної напруги.
