
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
1.6. Динамічний режим роботи елементів
Динамічним режимом називається процес переходу елементів і систем з одного стану, що встановився, в інше, тобто така умова їх роботи, коли вхідна величина х, а отже, і вихідна величина в змінюються в часі. Процес зміни величин x і в починається з деякого граничного часу t = tn і може протікати в інерційному й безінерційному режимах. При відсутності інерційності процес зміни x і в може характеризуватися графіком, наведеним на рис.1.10, а.
Рис. 1.10. Перехідні процеси в елементах при стрибкоподібній зміні вхідної величини: а – при відсутності інерції; б, в – при наявності інерції.
При наявності інерційності спостерігається запізнювання зміни y стосовно зміни x. Тоді при стрибкоподібній зміні вхідної величини від 0 до x0 (рис.2.3, б) вихідна величина в досягає, що встановився ууст не відразу, а після закінчення проміжку часу, протягом якого відбувається перехідний процес. При цьому перехідний процес може бути аперіодичним (неколивальним) загасаючим (див. рис.2.3, б) або коливальним загасаючим (рис.2.3, в).
Час tуст (час установлення), протягом якого вихідна величина в досягає значення, що встановилося, залежить від інерційності елемента, який характеризується постійною часу Т. У найпростішому випадку встановлення величини у відбувається за показовим законом:
де Т - постійна часу елемента, що залежить від параметрів, пов'язаних з його інерційністю.
Установлення вихідної величини в тем триваліше, чим більше значення Т. Час установлення tуст вибирається залежно від необхідної точності виміру датчика й становить звичайно (3...5) Т, що дає помилку в динамічному режимі не більш 5...1 %. Ступінь наближення Δу (див. рис.2.3, б, в) звичайно оговорюється й у більшості випадків становить від 1 до 10 % від значення, що встановилося. Різниця між значеннями вихідної величини в динамічному й статичному режимах називається динамічною погрішністю. Бажане, щоб вона була якнайменше. В електромеханічних і електромашинних елементах інерційність в основному визначається механічною інерцією, що рухаються й обертових частин. В електричних елементах інерційність визначається електромагнітною інерцією або іншими подібними факторами. Інерційність може бути причиною порушення стійкої роботи елемента або системи в цілому.
Лекція 2. Державна система приладів
На ранніх етапах створення засобів автоматики в різних організаціях і на підприємствах розроблялася безліч різних приладів виміру й контролю з подібними технічними характеристиками, однак при цьому не враховувалася можливість спільної роботи приладів різних виробників. Це приводило до збільшення вартості розробок складних систем і гальмувало широке впровадження засобів автоматизації. Тому в 1960 р. було ухвалене рішення про створення ДСП, а з 1961 р. почалися роботи з її реалізації.
ДСП являє собою складну систему, що розбудовується, полягає з ряду підсистем, які можна розглядати й класифікувати з різних позицій.
У цей час ДСП являє собою експлуатаційно, інформаційно, енергетично, метрологічно й конструктивно організовану сукупність виробів, призначених для використання як засобів автоматичних і автоматизованих систем контролю, виміру, регулювання технологічних процесів, а також інформаційно-вимірювальних систем. ДСП стала технічною базою для створення автоматичних систем керування технологічними процесами (АСК ТП) і виробництвом (АСКП) у промисловості. Її розвиток і застосування сприяли формалізації процесу проектування АСК ТП і перехід до машинного проектування.