- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
Застосовувані в цей час крокові двигуни в більшості є багатофазними й багатополюсними синхронними електричними машинами. На відміну від звичайних синхронних двигунів ротори крокових двигунів не мають пускової короткозамкненої обмотки, що пояснюється частотним (а не асинхронним) їх пуском. Ротори двигунів можуть бути збудженими (активними) і незбудженими (пасивними).
На рис.7.26 зображені схеми роботи m-фазного крокового двигуна. Для спрощення аналізу фізичних процесів розглянемо роботу цього двигуна з найпростішим незбудженим ротором, що мають два полюси.
Живлення обмоток статора може бути однополярне або двополярне. При однополярному живленні напруга змінюється від нуля до +U; при двополярному - від + U до -U.
Сучасні електронні комутатори можуть забезпечувати живлення обмоток статора або порізно, або групами в різних комбінаціях. Кожному стану - такту комутації, число яких залежить від способів включення обмоток, відповідає цілком певні величина й напрямок вектора F результуючої МРС двигуна, а отже, і цілком певне положення ротора в просторі. Так, якщо обмотки двигуна харчувати по черзі (1, 2, 3, ..., т) однополярними імпульсами, то ротор двигуна буде мати т стійких положень, які збігаються з осями обмоток (див. рис.7.26, а). На практиці з метою збільшення результуючої МРС статора, а отже, і магнітного потоку, а також синхронізуючого моменту звичайно одночасно харчують дві, три й більше число обмоток. При цьому ротор двигуна при холостому ході займає положення, у яких його вісь збігається з результуючим вектором МРС.
Рис. 7.26. Схема роботи m-фазного КД: а – послідовне живлення однополярними імпульсами; б – живлення парної кількості обмоток; в – живлення непарної кількості обмоток.
У тому випадку, коли живлення отримує парна кількість обмоток, положення результуючого вектора МРС і ненавантаженого ротора збігаються з лінією, що проходить між двома середніми обмотками (рис.7.26, б). У тому випадку, коли харчується непарне число обмоток, стійкі положення ротора збігаються з віссю середньої обмотки (рис.7.26, в). Таким чином, в обох випадках ( при парному й непарному числі обмоток, що харчуються) ротор двигуна буде мати т стійких положень. Однак сусідні положення в цих випадках будуть зміщено на кут 2π/(2т) = π/т.
Якщо по черзі включати то парне, те непарне число обмоток (наприклад, 1 - 2, 1 - 2 - 3, 2 - 3, 2 - 3 - 4 і т.д.), те число стійких положень ротора n збільшиться вдвічі: n = 2т.
На практиці управління двигуна, при якому обмотки включаються по черзі рівними групами по дві, три і т.д., називають симетричним. Почергове включення нерівних груп обмоток називають несиметричним керуванням. Крім однополярного й двополярного, симетричного й несиметричного способів керування кроковими двигунами розрізняють ще потенційний і імпульсний способи керування.
При потенційному управлінні напруги на обмотках змінюються тільки в момент вступу керуючого сигналу - команди. При відсутності наступного сигналу керування одна обмотка або група обмоток, збуджені попереднім сигналом, залишаються під напругою й ротор займає цілком певне фіксоване положення.
При імпульсному керуванні будь-яка обмотка (або група обмоток), збуджена сигналом - імпульсом керування, після закінчення деякого часу, обумовленого тривалістю імпульсу, автоматично знеструмлюється. Фіксація положення ротора в період паузи між імпульсами забезпечується або внутрішнім реактивним моментом ( при наявності активного ротора), або спеціальними магнітними, електромагнітними або механічними фіксуючими пристроями.
Рис. 7.27. Схема обмоток (а) та послідовність комутації (б) КД типу ШД-2-1.
На рис.7.27 показаний принцип роботи двофазного крокового двигуна типу ШД-2-1. Обмотки цього двигуна мають виводи середніх крапок, що приводить до їхнього розщеплення на дві напівфази й перетворює двигун із двофазного в чотирьохфазний. На відміну від двигунів зі звичайною двофазною обмоткою, керування якими повинне здійснюватися різнополярними імпульсами, керування розглянутого двигуна здійснюється однополярними імпульсами, що значно спрощує комутатор.
