- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
6.6. Пневматичні виконавчі механізми
Повітря для пневматичних приладів
У пневмоавтоматиці основним джерелом енергії є стиснене повітря.
Робочий діапазон зміни вхідних і вихідних пневматичних сигналів приладів і засобів автоматизації звичайно перебуває в межах 20... 100 кПа.
Номінальний нормальний живильний тиск стисненого повітря становить 140 кПа ±10 %.
Крім нормального діапазону тисків обчислювальні пневматичні прилади працюють також у низькому діапазоні робочих тисків 0... 1000 Па.
Робота приладів у низькому діапазоні тисків має наступні переваги:
стає можливим використання лінійних дроселів, необхідних для реалізації точних математичних операцій;
споживання повітря знижується в 10... 100 раз;
потужність, споживана пневматичними агрегатами, у порівнянні з потужністю, споживаної при роботі в нормальному діапазоні тисків, менше в 1000... 10000 раз;
розміри прохідних перетинів дроселів збільшуються, що запобігає їхньому засміченню.
Низький тиск доцільний у приладах обчислювальні операції, що здійснюють.
Для живлення виконавчих механізмів необхідні високі тиски.
Стиснене повітря для живлення пневматичних пристроїв повинен бути очищений від пилу, вологи й масла; відносна вологість повітря при 20"З не повинна перевищувати 50...60 %.
Системи автоматизації при мінусових температурах, а також точні пневматичні обчислювальні прилади вимагають зниження вологості живильного повітря до 2...3%, що запобігає випаданню в них вологи при низьких температурах навколишнього повітря (-30...-40°С). Для такого глибокого осушування повітря застосовують двоступінчасті дегідраторы.
Повітря являє собою суміш газів, головним чином азоту й кисню, що становлять по вазі відповідно 75,6 і 23,1%.
Стан повітря визначається двома величинами: його питомою вагою в і температурою t, від яких залежать усі інші його параметри, у тому числі й тиск p, щільність, питомий обсяг v і ін.
Основні параметри, що характеризують стан повітря, а також формули для їхнього розрахунків наведені у відповідній довідковій літературі.
Пневматичні дроселі й розподільники
Дросельні органи призначені для створення опору плину повітря. Вони діляться на постійні, регульовані й змінні. Опір постійних дроселів не змінюється під час роботи пневматичного пристрою; опір регульованих дроселів перенастроюється вручну, а змінних - змінюється без участі людини під час роботи пневматичних пристроїв.
По характеру плину повітря в каналах дроселі підрозділяють на турбулентні й ламінарні. Для турбулентних дроселів характерні малі відносини довжини каналу до діаметра. Плин у дроселях такого типу звичайно ухвалюють адіабатичним. Ламінарні дроселі характеризуються більшими відносинами їх довжини до діаметра.
Розподільники стисненого повітря (повітророзподільники, пневморозподільники) - це пристрої для включення/відключення подачі повітря або зміни напрямку потоку повітря, що подавати до різних пристроїв пневматичної системи. По конструкції механізмів, що відкривають і закриваючих впускні й вихлопні отвору, розрізняють розподільники клапанні, золотникові й кранові. При дистанційному керуванні на розподільники подається електричний або пневматичний сигнал.
У поршневих, що стежать пневмоприводах у якості розподільників найчастіше використовуються циліндричні золотники, конструкції яких аналогічні гідравлічним.
Пневматичні підсилювачі
Пневматичні підсилювачі (ПП) призначені для посилення сигналів по потужності й тиску. ПП діляться на два класи:дросельні й струминні. Найпоширеніші дросельні ПП типу сопло-заслінка й золотники. Підсилювач типу сопло-заслінка є окремий випадок міждросельної камери. До струминних підсилювачів ставиться струминна трубка.
Золотникові ПП по своїй конструкції й принципу дії практично не відрізняються від аналогічних гідравлічних золотникових підсилювачів.
Через малу в'язкість повітря витоку в пневматичних золотниках великі, тому зазор між штоком і втулкою золотника необхідно робити якнайменше ( для золотників з діаметрами 10...25 мм не більш 0,010 мм).
Тому що повітря не має змащувальну здатність, слід уникати конструкцій пневматичних золотників з більшим числом тертьових поверхонь і поєднувати матеріали з гарними антифрикційними властивостями при відсутності змащення.
Перевага пневматичних золотників полягає в тому, що масова витрата повітря, а отже, і гідродинамічні сили, що діють на них, порівняно невеликі. Тому для привода пневматичних золотників можна використовувати малопотужну систему.
Пневматичні приводи
Пневматичний мембранний виконавчий механізм (ПМВМ) - ЇМ, у якому переміщення вихідного органа (штока) досягається зміною тиску повітря на мембрані.
Завдяки простоті пристрою, швидкодії й надійності ці ЇМ одержали широке поширення в промисловості головним чином для переміщення РО в системах автоматичного регулювання й дистанційного керування запірними пристроями, а також для приведення в дію реле різних захисних пристроїв (реле спрацьовує, коли тиск, що діє на мембрану ПМВМ, досягає заданого значення). Основні параметри, що характеризують ПМВМ: діапазон зміни командного тиску повітря, що діє на мембрану, ефективна площа мембрани й хід штока.
Пружним елементом ПМВМ звичайно служить еластична гумовотканинна мембрана. При визначенні зусилля мембрани необхідно враховувати її твердість, збільшення якої зменшує чутливість ПМВМ.
Якість роботи ПМВМ залежить від їхніх статичних і динамічних характеристик.
Статична характеристика визначає залежність ходу штока ПМВМ від зміни тиску, що діє на мембрану; динамічна характеристика - час і характер спрацьовування при зміні вхідного командного тиску.
Динамічні параметри ПМВМ залежать головним чином від часуК наповнення й спорожнювання мембранної камери й задаються звичайно разом з характеристиками трубопроводів, що підводять.
Пневматичний поршневий виконавчий механізм (ППВМ) - виконавчий механізм, у якому переміщення вихідного органа (штока) досягається подачею стисненого повітря в циліндр, постачений поршнем.
ППВМ широко застосовуються в якості приводів у системах пневмоавтоматики, верстатобудуванні для приведення в дію затискних пристроїв і механізмів подачі для гальмування й ін. По конструкції ППВМ аналогічні силовим гідроциліндрам.
Пневмопривод поршневий автоматизований (ППА) - автоматичний керований пневматичний поршневий механізм. ППА широко поширені в металургійній промисловості, машинобудуванні й інших галузях виробництва. Необхідна умова автоматизації пневмоприводіов - оснащення їх розподільниками стисненого повітря з дистанційним керуванням.
При автоматизації верстатів і верстатних ліній застосовують розподільники із пневматичним керуванням, команди на перемикання яких подаються, наприклад від пневматичних шляхових вимикачів. ППА підрозділяються на короткоходові й довгоходовіе.
У короткоходові ППА повітря подається у порожнину, яка розширяється, протягом усього часу їх ходу з одного крайнього положення в інше.
Плавність ходу при необхідності досягається застосуванням пневматичного дроселя. Схеми автоматики короткоходових пневмоприводів порівняно прості й складаються з урахуванням графіка роботи механізмів у технологічному потоці. Командні імпульси в схеми подаються від датчиків автоматики, шляхових вимикачів і т.п.
Для запобігання удару в процесі руху необхідно з високою точністю подавати команди на початок і кінець гальмування протитиском. Такі пневмоприводи автоматизують за допомогою спеціальних мікропроцесорних засобів, які обчислюють для кожного ходу шлях гальмування залежно від швидкості руху поршня й тиску повітря в магістралі.
