1.2. Тенденції розвитку тза

1. Збільшення функціональних можливостей ТЗА:

- функції керуванні (від найпростішого пуску/зупинки й автоматичного реверсу до циклового й числового програмного й адаптивного керування);

- функції сигналізації (найпростіші лампочки до текстових і графічних дисплеїв);

- функції діагностики (індикації обриву електричного кола до програмного тестування всієї системи автоматики);

- функції зв'язку з іншими системами (провідний зв'язок, промислові мережі).

2. Ускладнення елементної бази – означає перехід від релейно-контактних схем до безконтактних схем на напівпровідникових окремих елементах, а від них до інтегральних мікросхем усе більшого ступеня інтеграції (рис.1.7).

Рис. 1.7. Етапи розвитку електричних ТЗА.

3. Перехід від твердих (апаратних, схемних) структур до гнучких (, що перенастроюються, перепрограмувальним) структурам.

4. Перехід від ручних (інтуїтивних) методів проектування ТЗА до машинних, науково-обґрунтованим системам автоматизованого проектування (САПР).

1.3. Методи зображення тза

У процесі вивчення даного курсу можуть застосовуватися різноманітні методи зображення й вистави ТЗА і їх складових частин. Найбільше часто використовуються наступні:

1. Конструктивний метод припускає зображення приладів і пристроїв методами машинобудівного креслення у вигляді технічних малюнків, компонувань, загальних видів, проекцій ( у тому числі й аксонометричних), перетинів, розрізів і т.п.

2. Схемний метод припускає відповідно до ЕСКД виставу ТЗА схемами різних видів (електричних, пневматичних, гідравлічних, кінематичних) і типів (структурних, функціональних, принципових, монтажних і ін.)

3. Математична модель застосовується частіше для програмно-реалізованих ТЗА й може бути представлена:

- передатними функціями типових динамічних ланок;

- диференціальними рівняннями процесів, що протікають;

- логічними функціями керування виходів і переходів;

- графами стану, циклограмами, тимчасовими діаграмами;

- блок-схемами алгоритмів функціонування і т.п.

1.4. Основні принципи побудови тза

Для побудови сучасних АСК ТП потрібні різноманітні пристрої й елементи. Задоволення потреб настільки різних по якості й складності СУ в засобах автоматизації при їхній індивідуальній розробці й виготовленні зробило б проблему автоматизації неозорої, а номенклатуру приладів і пристроїв автоматики практично безмежної.

Наприкінці 50-х років у СРСР була сформульована проблема створення єдиної для всієї країни Державної Системи промислових Приладів і засобів автоматизації (ДСП) –, що представляє раціонально організовану сукупність приладів і пристроїв, що задовольняють принципам типізації, уніфікації, агрегатування, і призначених для побудови автоматизованих систем виміру, контролю, регулювання й керування технологічними процесами в різних галузях промисловості. А з 70-х років ДСП охоплює й непромислові сфери діяльності людину, такі як: наукові дослідження, випробування, медицина й ін.

Типізація – ця обґрунтована відомість різноманіття вибраних типів, конструкцій машин, устаткування, приладів, до невеликого числа найкращих з якого-небудь погляду зразків, що володіють істотними якісними ознаками. У процесі типізації розробляються й установлюються типові конструкції, що містять загальні для ряду виробів базові елементи й параметри, у тому числі перспективні. Процес типізації еквівалентний групуванню, класифікації деякої вихідної, заданої безлічі елементів, в обмежений ряд типів з обліком реально діючих обмежень.

Уніфікація – це приведення різних видів продукції й засобів її виробництва до раціонального мінімуму типорозмірів, марок, форм, властивостей. Вона вносить однаковість в основні параметри типових розв'язків ТЗА й усуває невиправдане різноманіття засобів однакового призначення й різнотипність їх частин. Однакові або різні по своєму функціональному призначенню пристрою, їх блоки й модулі, але, що є похідними від однієї базової конструкції, утворюють уніфікований ряд.

Агрегатування – це розробка й використання обмеженої номенклатури типових уніфікованих модулів, блоків, пристроїв і уніфікованих типових конструкцій (УТК) для побудови безлічі складних проблемно-орієнтованих систем і комплексів. Агрегатування дозволяє створювати на одній основі різні модифікації виробів, випускати ТЗА однакового призначення, але з різними технічними характеристиками.

Принцип агрегатування широко застосовується в багатьох галузях техніки (наприклад, агрегатні верстати й модульні промислові роботи в машинобудуванні, Ibm-Сумісні комп'ютери в системах керування й автоматизації обробки інформації й ін.).