
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
4.3. Характеристики датчиків
Може знадобитися кілька етапів перетворень, перш ніж вхідний сигнал, що надходить на датчик, перетвориться у вихідний електричний сигнал.
4.3.1. Передатна функція
Для кожного датчика можна вивести ідеальне або теоретичне співвідношення, що зв'язує сигнали на його вході й виході. Виведене ідеальне співвідношення між вхідним і вихідним сигналом можна виразити у вигляді або таблиці, або графіка, або математичного вираження. Це ідеальне (теоретичне) вираження часте називають передатною функцією. Передатна функція встановлює взаємозв'язок між вихідним електричним сигналом датчика S і зовнішнім впливом s: S =f(s). Ця функція може бути як лінійної, так і нелінійної. У багатьох випадках передатна функція є одномірної
де а - постійна складова (т е значення вихідного сигналу при нульовому вхідному впливі), b - нахил прямій, який часто називають чутливістю датчика. Параметр S - ця та характеристика електричного сигналу, яку системи збору даних сприймають як вихідного сигналу датчика. Залежно від властивостей датчика це може бути амплітуда, частота або фаза. Також логарифмічною, експонентною, статечною або поліномінальною апроксимацією високого порядку.
Для нелінійних передатних функцій чутливість b не є константою. Для кожного конкретного значення вхідного сигналу s0 її можна визначити у вигляді
У багатьох випадках нелінійні датчики можуть уважатися лінійними усередині обмеженого діапазону значень. Для більш широкого діапазону значень нелінійна передатна функція представляється у вигляді відрізків декількох прямих ліній - кусково-лінійна апроксимація.
У випадках, коли на вихідний сигнал датчика впливають кілька зовнішніх впливів, його передатна функція стає багатомірною. Прикладом датчика із двовимірною передатною функцією є інфрачервоний датчик температури (рис.4.3). Його передатна функція зв'язує дві температури (Тb — абсолютну температуру об'єкта виміру й Ts — абсолютну температуру поверхні сенсорного елемента) з вихідною напругою V
де G - константа.
Тобто, що залежність між температурою об'єкта й вихідною напругою (передатна функція) є не тільки нелінійною (параболою четвертого порядку), але вона також залежить від температури поверхні чутливого елемента. Для визначення чутливості такого датчика стосовно температури об'єкта, треба отримати частинну похідну від останнього виразу:
Рис. 4.3 Двомірна передатна функція інфрачервоного датчика температури.
4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
Динамічний діапазон зовнішніх впливів, який датчик може сприйняти, називається діапазоном вимірюваних значень (FS) - максимально можливе значення вхідного сигналу, яке датчик може перетворити в електричний сигнал, не виходячи за межі припустимих погрішностей. Для датчиків з дуже широкою й нелінійною амплітудно-частотною характеристикою (АЧХ) динамічний діапазон зовнішніх впливів часто виражається в децибелах, які є логарифмічним заходом відносин або потужності, або напруг. Сигнали відображені в логарифмічному виді, мають набагато менші значення, чому вихідні, що на практиці в ряді випадків буває дуже зручно. Оскільки логарифмічна шкала є нелінійної, сигнали низького рівня в ній представляються з більшим дозволом, тоді як сигнали високого рівня перетерплюють більший стиск. Інакше кажучи, логарифмічна шкала для малих сигналів працює як мікроскоп, а у випадку більших сигналів - як телескоп (табл. 4.1)
Виходячи із цього можна затверджувати, що децибел у двадцять раз перевищує логарифми відносин сили, струму й напруг, тобто:
Таблиця 4.1. Відношення між потужністю, силою (напруга, струм) та децибелами
Відношення потужності |
1,023 |
1,26 |
10 |
102 |
103 |
104 |
105 |
106 |
107 |
108 |
109 |
1010 |
Відношення сил |
1,012 |
1,12 |
3,16 |
10 |
31,6 |
100 |
316 |
103 |
3162 |
104 |
3104 |
105 |
Децибели |
0 |
1 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |