- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
Лекція 4. Датчики
4.1. Основні поняття
Найбільше часто використовуване визначення датчиків звучить так: «датчик - це пристрій, що сприймає сигнали й зовнішні впливи й реагуюче на них». Це дуже широке визначення. Фактично, воно настільки широке, що охоплює майже все: від людського ока до спускового гачка в револьвері.
Будуть розглядатися датчики, які можуть бути підключені до вимірювальної системи за допомогою електричних проводів, а не через електрохімічні розчини й нервові волокна. Виходячи із цього, перефразуємо визначення датчика: Датчик - це пристрій, що сприймає зовнішні впливи й реагуюче на них зміною електричних сигналів.
Поняття датчик необхідно відрізняти від поняття вимірювальний перетворювач. Перетворювач конвертує один тип енергії в іншій, тоді як датчик перетворить будь-який тип енергії зовнішнього впливу в електричний сигнал.
Рис. 4.1 Датчик може складатись з кількох перетворювачів. Е1, Е2, Е3 – різні види енергії. Останній елемент даної системи є датчиком прямої дії.
Перетворювачі можуть бути частиною складених датчиків (рис. 4.1). Наприклад, до складу хімічного датчика можуть входити два перетворювачі, один з яких конвертує енергію хімічних реакцій у тепло, а іншої, термоелемент, перетворює отримане тепло в електричний сигнал. Комбінація цих двох перетворювачів являє собою хімічний датчик - пристрій, що виробляє електричний сигнал у відповідь на хімічну реакцію. У структуру складених датчиків, як правило, входить хоча б один датчик прямої дії й кілька перетворювачів. Датчиками прямої дії називають датчики, які побудовані на фізичних явищах, що дозволяють проводити безпосереднє перетворення енергії зовнішнього впливу в електричні сигнали.
На практиці датчики не працюють самі по собі. Вони входять до складу вимірювальних систем, що поєднують багато різних детекторів, перетворювачів сигналів, сигнальних процесорів, запам'ятовувальних пристроїв і приводів. Датчики в таких системах можуть бути як зовнішніми, так і вбудованими. Часто їх розташовують на входах вимірювальних приладів для того,
До електричних датчиків незалежно від типу й пристрою пред'являються наступні основні вимоги:
надійність у роботі;
достатня чутливість, що дозволяє суттєво спростити схему системи. У цьому випадку відпадає необхідність у посиленні сигналу, точність системи підвищується;
безперервна залежність його вихідної величини y від вхідний x;
мінімальні габаритні розміри й вага;
необхідний діапазон зміни параметрів;
відсутність зворотного впливу датчика на вимірюваний процес;
мінімальна інерційність;
відповідність умовам навколишнього середовища.
На роботу електричних датчиків впливають наступні фактори: періодичність і максимальна частота процесу, змінність знаку кривої зміни процесу й наявність у ній постійної складовій, температурні умови місця виміру, атмосферні умови (вологість, температура повітря і т.д.), наявність вібрації, прискорень або струсів в установці й ін.
Датчики є невід'ємною частиною систем збору даних, які, у свою чергу, можуть входити до складу більших вимірювальних комплексів з безліччю зворотних зв'язків.
Блок-схема автоматизованого вимірювального комплексу (рис.4.2) збору, що полягає із системи, даних і керуючий пристрою добре показує роль датчиків. Суб'єктами вимірів можуть бути будь-які матеріальні об'єкти. Дані про вимірюваний об'єкт збираються за допомогою датчиків, частина з яких, (2, 3 і 4), розташовується на поверхні або усередині об'єкта. Датчик 1 не має безпосередньому зв'язка з об'єктом, тобто є безконтактним.
Рис. 4.2 Автоматизований вимірювальний комплекс, яки зображує роль датчиків у системі збору даних. Давач 1 є безконтактним, давачи 2 та 3 – пасивні пристрої, 4 – активні, а датчик 5 – внутрішній елемент системи збору даних.
Часто датчик 5 служить для контролю над умовами усередині самої системи збору даних. Датчики 1 і 3 не можуть бути прямо приєднані до стандартних електронних схем через невідповідність форматів вихідних сигналів. Їх підключають через спеціальні інтерфейсні пристрої - перетворювачі сигналів. Датчики 1-3 і 5 - пасивні, оскільки для формування вихідних сигналів їм не потрібно додаткова електрична енергія. Датчик 4 - представник активних пристроїв. Для забезпечення його роботи необхідний допоміжний сигнал, одержуваний від схеми порушення. Прикладом активних датчиків є термістор. Такий датчик працює від джерела постійного струму, що є в цьому випадку схемою порушення.
Вхідні сигнали датчиків (зовнішні впливи) можуть мати практично будь-яку фізичну або хімічну природу. Потік світла, температура, тиск, коливання, переміщення, положення, швидкість, концентрація іонів - усе це приклади зовнішніх впливів. Конструкція датчиків міняється залежно від їхнього призначення. Для особливих умов застосування може знадобитися розробка спеціальних корпусів і схем монтажу. Іноді від датчиків потрібно щоб вони реагували тільки на певний діапазон вхідних сигналів. Наприклад, детектор руху в охоронній системі повинен спрацьовувати тільки на переміщення людей і ніяк не реагувати на пересування маленьких тварин, таких як собаки й кішки.
