- •«Технічні засоби автоматизації»
- •6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Лекція 1. Технічні засоби автоматизації: основні поняття, класифікація
- •1.1. Класифікація тза по функціональному призначенню в аск
- •1.2. Тенденції розвитку тза
- •1.3. Методи зображення тза
- •1.4. Основні принципи побудови тза
- •1.5. Основні характеристики елементів автоматики
- •1.6. Динамічний режим роботи елементів
- •Лекція 2. Державна система приладів
- •2.1. Основні принципи побудови дсп
- •2.2. Класифікація виробів за дсп
- •2.3. Функціонально-ієрархічна структура дсп
- •2.3. Конструктивно-технологічна структура дсп
- •2.4. Нормувальні перетворювачі
- •2.5. Перетворювач сигналів резистисторних давачів у стандартний струмовий сигнал
- •2.6. Перетворювач малих постійних напруг у стандартний струмовий сигнал
- •2.7. Пристрої, що забезпечують роботу датчиків у вибухонебезпечних приміщеннях
- •2.8. Бар'єр захисту від іскри
- •2.9. Блок живлення датчиків
- •2.10. Параметри аналогових і дискретних сигналів
- •Лекція 3. Вимірювальні перетворювачі
- •3.1. Загальні відомості про перетворювачі
- •3.2. Класифікація й загальні характеристики перетворювачів
- •3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
- •3.4. Статичні й динамічні характеристики вимірювальних перетворювачів
- •Лекція 4. Датчики
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Класифікація датчиків
- •4.3. Характеристики датчиків
- •4.3.1. Передатна функція
- •4.3.2. Діапазон вимірюваних значень (максимальний вхідний сигнал)
- •4.3.3. Діапазон вихідних значень
- •4.3.4. Точність
- •4.3.5. Калібрування
- •4.3.6. Помилка калібрування
- •4.3.7. Гістерезис
- •4.3.9. Насичення
- •4.3.10. Відтворюваність
- •4.3.11. Зона нечутливості
- •4.3.12. Розв'язна здатність
- •4.3.13. Спеціальні характеристики
- •4.3.14. Вихідний імпеданс
- •4.3.15. Сигнал порушення
- •4.3.16. Динамічні характеристики
- •4.3.17. Фактори навколишнього середовища
- •4.3.19. Характеристики датчиків, які обґрунтовані умовами їх застосування
- •4.3.20. Статистична оцінка
- •4.4. Основні схеми включення вхідних пристроїв у аск
- •4.5. Лінії зв'язку вимірювальних пристроїв
- •4.5.1. Чотирипровідна лінія зв'язку.
- •4.5.2. Трипровідні лінія зв'язку.
- •4.5.3. Двопровідна лінія зв'язку.
- •4.6. Характеристики лінії зв'язку зі струмовими сигналами й сигналами напруги.
- •4.7. Особливості підключення споживачів до ліній зв'язку.
- •4.7.1. Лінія зв'язку по напрузі.
- •4.7.2. Струмова лінія зв'язку.
- •4.7.3. Комбіновані лінії зв'язку.
- •4.8. Перспективи розвитку датчиків
- •Лекція 5. Підсилювачі
- •5.1. Класифікація й характеристики підсилювачів
- •5.2. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.3. Типи електронних підсилювачів
- •5.4. Електромашинні підсилювачі
- •5.5. Магнітні підсилювачі
- •Лекція 6. Інформаційні електричні машини. Виконавчі елементи. Ч.1.
- •6.1. Тахогенератори.
- •6.2. Сельсини
- •6.3. Загальні відомості про виконавчі елементи
- •6.4. Класифікація виконавчих елементів
- •6.5. Гідравлічні виконавчі механізми
- •6.6. Пневматичні виконавчі механізми
- •6.7. Електронагрівачі
- •6.8. Електромагніти
- •Лекція 7. Виконавчі елементи. Ч.2.
- •7.1. Муфти
- •7.2. Електродвигуни
- •7.3.1. Двигуни постійного струму
- •7.2.2. Синхронні мікродвигуни
- •7.3.3. Асинхронні двигуни
- •7.4. Крокові двигуни
- •7.4.1. Принцип дії крокових двигунів
- •7.4.2. Крокові двигуни з пасивним ротором
- •7.4.3. Крокові двигуни з активним ротором
- •7.4.4. Крокові синхронні двигуни активного типу
- •7.4.5. Реактивні крокові двигуни
- •7.4.6. Індукторні крокові двигуни
- •7.4.7. Кд з постійними магнітами
- •7.4.8. Кд зі змінним магнітним опором
- •7.4.9. Гібридні кд
- •7.4.10. Біполярні й уніполярні кд
- •7.4.11. Лінійні крокові синхронні двигуни
- •7.4.12. Режими роботи синхронного крокового двигуна
- •Лекція 8. Керуючі елементи автоматики
- •8.1. Програмовані контролери
- •8.1.1. Визначення, історія появи й розвитку
- •8.1.2. Особливості плк у порівнянні із традиційними тза й еом
- •8.1.3. Класифікація плк
- •8.1.4. Функціонально-конструктивна схема модульного плк. Состав і призначення основних модулів.
- •8.1.5. Архітектура й загальна організація модульного плк
- •8.1.6. Поняття циклу роботи плк
- •8.1.7. Пристрою програмування плк (програматор)
- •8.1.8. Програмно-математичне забезпечення (пмз) контролерів
- •8.2. Пристрою зв'язку з об'єктом
- •8.2.1. Дискретні модулі пзо.
- •8.2.2. Аналогові модулі пзо.
- •8.2.3. Модуль дискретного вводу/виводу.
- •8.2.4. Модулі комунікаційного зв'язку.
- •8.3. Електромагнітні реле
- •8.3.1. Основні параметри й характеристики електромагнітних реле
- •8.3.2. Електромагнітні реле змінного струму
- •8.3.3. Електромагнітні реле постійного струму
- •8.3.4. Поляризовані електромагнітні реле
- •8.3.5. Магнітні пускачі
- •8.4. Спеціальні реле
- •8.4.1. Теплові реле
- •8.4.2. Реле часу
- •8.5. Безконтактні релейні елементи
- •8.5.1. Транзисторні й трансформаторні схеми керування
- •8.5.2. Безконтактні магнітні реле
3.3. Структурні схеми вимірювальних перетворювачів
Незважаючи на все різноманіття ВП, їхні структурні схеми можна звести до декільком типам (табл. 4.1). Структурна схема прямого однократного перетворення реалізується в багатьох ВП із природніми вихідними сигналами, у яких вимірювана величина перетвориться безпосередньо в електричний сигнал, переміщення або зусилля. Статична характеристика, погрішність і інші властивості тут визначаються параметрами самого чутливого елемента.
У тих випадках, коли первинне перетворення не дозволяє одержати зручний або необхідний для подальшого використання сигнал, застосовують структурні схеми з декількома послідовними перетвореннями, наприклад при необхідності одержання уніфікованого вихідного сигналу, перетворення неелектричної величини в електричну, корекції статичної або динамічної характеристики перетворювача. Сумарний коефіцієнт перетворення (загальна чутливість) можна одержати досить високим, однак при цьому збільшується загальна погрішність перетворення (табл. 3.1).
Табл. 3.1. Типові структурні схеми ВП
* Примітка. У формулах прийняті наступні позначення: x - вимірювана величина; в - вихідна величина; δi - погрішність ланки перетворювача; δП - загальна погрішність перетворювача; K - коефіцієнт перетворення
У датчиках, побудованих за диференціальною схемою, вимірювана величина подається одночасно на два ідентичні вимірювальні перетворювачі. Вихідний сигнал датчика пропорційний різниці вихідних сигналів ВП кожного з каналів. Якщо вихідні сигнали мають однакові знаки, то орган порівняння виконує операцію вирахування, якщо знаки різні - операцію підсумовування.
Можливі варіанти, коли на один із входів подається еталонний сигнал і порівняння здійснюється з ним або інформація перетвориться по одному каналу в реальних умовах, а по іншому - в еталонні.
До переваг диференціальних схем побудови датчиків слід віднести: значне зменшення адитивних (постійних) складових загальної погрішності, обумовлених впливом факторів, що обурюють; збільшення чутливості вдвічі при подачі вхідного сигналу на обоє входу; одержання реверсивної статичної характеристики; зниження нелінійності статичної характеристики й постійних складових вихідного сигналу в порівнянні з характеристиками окремих ВП, що входять у схему.
Найбільш зробленою схемою ВП є схема зі зворотним зв'язком, або компенсаційна схема. У датчиках, побудованих за цією схемою, забезпечується автоматичне зрівноважування контрольованої величини, що компенсує величиною того ж роду безпосередньо або після попереднього перетворення. Основна гідність такої схеми полягає в її здатності компенсувати значні зміни параметрів вимірювального тракту. Крім того, основна частина енергії, необхідної для роботи датчика, береться від додаткових джерел, а не від вимірювального елемента.
Перетворювачі з негативним зворотним зв'язком принципово точніше, чим схеми прямого послідовного перетворення. Негативний зворотний зв'язок суттєво знижує вплив погрішностей ланок прямого ланцюга на результат перетворення. Будь-які помилки й збурювання ланки, не охопленого зворотним зв'язком, повністю передаються на вихід перетворювача, тому при побудові ВП доцільно прагнути до того, щоб охопити зворотним зв'язком якнайбільше ланок. При величині K1K2 = 20...30, що неважко забезпечити на практиці, загальна погрішність перетворення практично визначається тільки погрішністю δ2 зворотного зв'язку, внаслідок чого вимоги до погрішності δ1 прямого каналу можна значно знизити (див. табл. 4.1).
Датчики зі зворотним зв'язком мають високу чутливість і дозволяють легко змінювати параметри настроювання шляхом зміни коефіцієнтів перетворення зворотному ланцюга.
Структурні схеми реальних ВП можуть являти собою будь-яку комбінацію з розглянутих вище типових структур. У ланцюзі послідовного перетворення вимірюваного сигналу прийнято розрізняти первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) і проміжні перетворювачі (рис. 3.2). Вимірювана величина впливає безпосередньо на первинний перетворювач. Часто метод первинного перетворення вхідної величини визначає найменування всього вимірювального перетворювача - або приладу. Проміжні перетворювачі можуть виконувати функції посилення, лінеаризації, перетворення роду сигналу й ін.
Рис. 3.2. Бок-схема кола послідовного перетворення
