- •«Методи контролю в біотехнології»
- •1. Контроль живильного середовища тема: аналіз меляси
- •Визначення нафтових продуктів в мелясі
- •Визначення спінювання меляси
- •Визначення колоїдів меляси
- •Визначення вологості меляси
- •Визначення вмісту сірчистого ангідриду
- •Визначення буферності меляси
- •Освітлення меляси
- •А) Визначення амінного азоту „мідним методом”
- •Б) Визначення азоту, що засвоюється
- •Визначення цукрів в мелясових розчинах
- •Визначення сухих речовин аерометрами та рефрактометром
- •Лабораторна робота № 11 Мікробіологічний аналіз меляси
- •Т е м а : Мікробіологічний контроль води
- •Санітарно-бактеріологічний контроль питної води
- •Колі індекс – визначає вміст клітин e.Coli (кишкової палички) в 1л води та вказує на фекальне та патогенне забруднення води.
- •Визначення мікробного числа Методика визначення
- •Визначення колі-індекса (бродильний метод) Методика визначення
- •Суть методу
- •Методика визначення
- •Примітка
- •Реактиви та обладнання:
- •14.3. Екстрактивний ваговий метод Методика визначення
- •Реактиви та обладнання:
- •2. Контроль культури та біомаси лабораторна робота № 2.1 контроль чистої культури
- •Реактиви та обладнання:
- •Лабораторна робота № 2.2 Вирощування дріжджів а) Підготовка меляси
- •Б) Вирощування дріжджів
- •Лабораторна робота № 2.3. Визначення вмісту біотину в дріжджах
- •А) приготування стандартного ряду розчинів вітамінів
- •Б) підготовка матеріалу і визначення біотину
- •Лабораторна робота № 2.4 контроль маточних дріжджів
- •А) Мікробіологічний контроль
- •Б) Фізико-хімічний контроль
- •В) Виявлення посторонніх дріжджевих грибків в чистій культурі – в маточних дріжджах
- •Г) Метод відбору найбільш активної культури пекарських дріжджів
- •3. Контроль культуральної рідини
- •4. Контроль продукції
- •Електрофоретичне визначення глюкозооксидази
- •5. Контроль відходів біотехнологічних виробництв
- •Контроль стічних вод а) Визначення сполук сірки у промислових стоках
- •Реактиви та обладнання: хімічні стоки, стоки пивзаводу, їдільні, лікарні, фільтрувальний папір, середовище Ендо, мікроскоп, пінцет, чашки Петрі. В) Визначення рН
- •6. Контроль біоматеріалів
Визначення колі-індекса (бродильний метод) Методика визначення
І-бродильна проба.
Відбирають проби води: 3 об’єми по100 мл, 3 об’єми по 10 мл, 3 об’єми по 1 мл. Проводять І-посів в лактозно-пептонне або глюкозо-пептонне середовище у флакони з індикаторами та поплавками (або кусочками пінопласту) для відзначення газоутворення. При цьому у флакони по 100 мл та 10 мл води спочатку поміщають 10 мл та 1 мл відповідно концентрованого середовища (10 кратне), а на 1 мл – 10 мл середовища нормальної концентрації. Посів інкубують при 370С протягом 24 год. Відтак, відзначають наявність помутніння, кислоти та виділення газу (+,-).
ІІ- бродильна проба
Для позитивних дослідів (заброджених середовищ) проводять ІІ-посів петлею на чашки з середовищем Ендо, висіваючи 4 сектори на одну чашку та ікубують при 370С протягом 16-18 год.
Відтак, визначають наявність плівкових, губчатих та зморщених забарвлених колоній (+,-). При наявності червоних колоній (можливо з металевим блиском) готують мазки, які фарбують за Грамом та мікроскопують, визначаючи оксидазну активність. Наявність паличок без оксидазної активності вказує на позитивний аналіз (+). Аналіз закінчується через 40 год. При наявності рожевих, безколірних, слизових чи дрібних червоних колоній, готують мазки, які теж фарбують за Грамом та мікроскопують. Для визначення оксидазної активності з кожного (вибірково) сектора з середовищем Ендо знімають петлею 3-4 колонії та наносять на фільтрувальний папір з реактивом оксидазної реакції. Відтак встановлюють наявність посиніння (+,-). При посинінні колоній – наявність сімейства Pseudomonas (-). Для непосинівших колоній (1-3 хв) проводять ІІІ висів в напіврідке глюкозо-пептонне середовище для визначення їх приналежності до сімейства Enterobacteraceae. Посіви інкубують при 370С протягом 5-24 год. та спостерігають наявність кислоти чи газу (+,-). Аналіз закінчують через 44-48 год.
Примітка
До бактерій групи кишкової палички відносяться короткі поліморфні, грамнегативні палички, що не утворюють спор, зброджують лактозу при 370С протягом 24 год, не мають оксидазної активності. При дослідженні води великих міст засів проводять для 5 об’ємів по 100 мл, для невеликих населених пунктів, для технологічних цілей та на етапах знезараження води – 3 об’єми по100 мл.
При точності аналізів проводять тільки І-бродильну пробу.
Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 14
Якісне та кількісне визначення нафтопродуктів у стічних водах
Згідно даних комісії по уніфікації методів аналізу природних та стічних вод, нафтопродуктами у воді є сума неполярних і малополярних сполук (аліфатичні, ароматичні, аліциклічні вуглеводні), розчинних в гексані.
ГДК нафтопродуктів у водоймах 0,3- 0,05 мг/л.
Арбітражні медоти визначення: гравіметричний, газо-рідинної хроматографії, ІЧ-спектроскопії. Визначення проводять при концентраціях < 0,3 мг/л, 0,3-3,0 мг/л, >3,0 мг/л
Нафтенові кислоти, феноли та інші продукти (полярні) визначаються додатково.