- •«Методи контролю в біотехнології»
- •1. Контроль живильного середовища тема: аналіз меляси
- •Визначення нафтових продуктів в мелясі
- •Визначення спінювання меляси
- •Визначення колоїдів меляси
- •Визначення вологості меляси
- •Визначення вмісту сірчистого ангідриду
- •Визначення буферності меляси
- •Освітлення меляси
- •А) Визначення амінного азоту „мідним методом”
- •Б) Визначення азоту, що засвоюється
- •Визначення цукрів в мелясових розчинах
- •Визначення сухих речовин аерометрами та рефрактометром
- •Лабораторна робота № 11 Мікробіологічний аналіз меляси
- •Т е м а : Мікробіологічний контроль води
- •Санітарно-бактеріологічний контроль питної води
- •Колі індекс – визначає вміст клітин e.Coli (кишкової палички) в 1л води та вказує на фекальне та патогенне забруднення води.
- •Визначення мікробного числа Методика визначення
- •Визначення колі-індекса (бродильний метод) Методика визначення
- •Суть методу
- •Методика визначення
- •Примітка
- •Реактиви та обладнання:
- •14.3. Екстрактивний ваговий метод Методика визначення
- •Реактиви та обладнання:
- •2. Контроль культури та біомаси лабораторна робота № 2.1 контроль чистої культури
- •Реактиви та обладнання:
- •Лабораторна робота № 2.2 Вирощування дріжджів а) Підготовка меляси
- •Б) Вирощування дріжджів
- •Лабораторна робота № 2.3. Визначення вмісту біотину в дріжджах
- •А) приготування стандартного ряду розчинів вітамінів
- •Б) підготовка матеріалу і визначення біотину
- •Лабораторна робота № 2.4 контроль маточних дріжджів
- •А) Мікробіологічний контроль
- •Б) Фізико-хімічний контроль
- •В) Виявлення посторонніх дріжджевих грибків в чистій культурі – в маточних дріжджах
- •Г) Метод відбору найбільш активної культури пекарських дріжджів
- •3. Контроль культуральної рідини
- •4. Контроль продукції
- •Електрофоретичне визначення глюкозооксидази
- •5. Контроль відходів біотехнологічних виробництв
- •Контроль стічних вод а) Визначення сполук сірки у промислових стоках
- •Реактиви та обладнання: хімічні стоки, стоки пивзаводу, їдільні, лікарні, фільтрувальний папір, середовище Ендо, мікроскоп, пінцет, чашки Петрі. В) Визначення рН
- •6. Контроль біоматеріалів
Суть методу
Проби води у стоках – 3л, у відкритих водоймах – 500 мл. Відгонка летких нафтопродуктів з об’єму 3л води (суміш вуглеводнів з питомою вагою від 0,73 до 0,97) здійснюється лише при концентрації >5,0 мг/л нафтопродуктів у забруднених стічних водах. При концентраціях <10 мг/л в багатьох випадках нехтують вігонкою.
14.1. Кількісне визначення нафтопродуктів об’ємним методом
Методика визначення
В колбу поміщають 300-350мл проби стічної води і переганяють за допомогою уставновки з прямим холодильником (температура водяного охолодження близько 50С) доки об’єм сконденсованих у мірній ловушці з градуйованим об’ємом (ціна поділки 0,02 мл) нафтопродуктів залишатиметься постійним протягом 15 хв. Охолодивши перегонну колбу до кімнатної температури, від’єднують ловушку, закривають та охолоджують на водяній бані до 15 0С, відмірюють об’єм нафтопродуктів (з точністю до 0,02мл).
Примітка
Розрахунок вмісту летких домішок визначають за формулою:
Х лн.пр = v. d 106 /V, г/мл
V – об’єм проби для аналізу, мл; v - об’єм летких нафтопродуктів, мл; d – густина нафтопродуктів (якщо вона невідома, приймають 0,8), г/мл
Реактиви та обладнання:
Стічна вода.
Перегонна колба на 500мл, насадка, холодильник, термометр, алонж, плоскодонна колба, ловушка.
14.2. Кількісне визначення нафтопродуктів ваговим методом (повний метод)
Методика визначення
Пробу води об’ємом 3л підкислюють хлористоводневою кислотою до рН<5, доливають 150мл хлороформу (або чоторихлористого вуглецю), добре перемішують, спостерігаючи розшарування рідини. Розділяють шари, хлороформний шар після витримки 15хв ще раз відділяють. Водний розчин - ще раз екстрагують 150мл хлороформу. Хлороформні розчини та 50 мл хлороформу, яким сполоскують посуд з хлороформною пробою, поміщають в колбу з холодильником і відганяють хлороформ на киплячій водяній бані до 10 - 20 мл залишку, який охолоджують до кімнатної темпаратури. Залишок поміщають у зважений бюкс і витримують до повного випарування хлороформу в витяжній шафі з вентилятором (30-40 хв). Бюкс закривають і зважують, визначаючи загальний вміст екстрагованих речовин – Х заг.
Цей залишок обробляють 2 мл чистого гексану (або петролейним ефіром 40-70 мл) та разом з гексаном після промивки бюксу пропускають через колонку з окисом алюмінію для хроматографії (висота 10 см, діаметр 1см, 6 г окису алюмінію між двома шарами скляної вати по 1см ), промиваючи колонку ще двома порціями гексану. Зібраний гексановий розчин нафтопродуктів у зваженому бюксі поміщають у витяжну шафу, де видаляють гексан при кімнатний температурі з допомогою вентилятора, і визначають вміст нафтопродуктів– Х нпр.
Примітка
При концентрації нафтопродуктів у стічній воді менше 3 мг/л після першого відгону доливають ще 3 л стічної проби та повторюють аналіз.
Хзаг - Х л нпр – Хнпр = Х полярних пр
При налагодженому аналізі використовують невеликі проби води і гексанові проби після хроматографування від полярних вуглеводнів можна аналізувати на флуориметрі при 320- 390 нм та 400-580 нм або методом ІЧ-спектрометрії в області характеристичних полос поглинання 2860 см-1, 2930см-1, 2960см-1. Вміст нафтопродуктів у стандартному розчині – 0,1 мг/мл. Люмінісценсія гексану після проходження через промиту колонку повинна відповідати люмінісценсії чистого гексану.
При концентрації >3,0 мг/л можна брати 100 мл проби води.