- •«Методи контролю в біотехнології»
- •1. Контроль живильного середовища тема: аналіз меляси
- •Визначення нафтових продуктів в мелясі
- •Визначення спінювання меляси
- •Визначення колоїдів меляси
- •Визначення вологості меляси
- •Визначення вмісту сірчистого ангідриду
- •Визначення буферності меляси
- •Освітлення меляси
- •А) Визначення амінного азоту „мідним методом”
- •Б) Визначення азоту, що засвоюється
- •Визначення цукрів в мелясових розчинах
- •Визначення сухих речовин аерометрами та рефрактометром
- •Лабораторна робота № 11 Мікробіологічний аналіз меляси
- •Т е м а : Мікробіологічний контроль води
- •Санітарно-бактеріологічний контроль питної води
- •Колі індекс – визначає вміст клітин e.Coli (кишкової палички) в 1л води та вказує на фекальне та патогенне забруднення води.
- •Визначення мікробного числа Методика визначення
- •Визначення колі-індекса (бродильний метод) Методика визначення
- •Суть методу
- •Методика визначення
- •Примітка
- •Реактиви та обладнання:
- •14.3. Екстрактивний ваговий метод Методика визначення
- •Реактиви та обладнання:
- •2. Контроль культури та біомаси лабораторна робота № 2.1 контроль чистої культури
- •Реактиви та обладнання:
- •Лабораторна робота № 2.2 Вирощування дріжджів а) Підготовка меляси
- •Б) Вирощування дріжджів
- •Лабораторна робота № 2.3. Визначення вмісту біотину в дріжджах
- •А) приготування стандартного ряду розчинів вітамінів
- •Б) підготовка матеріалу і визначення біотину
- •Лабораторна робота № 2.4 контроль маточних дріжджів
- •А) Мікробіологічний контроль
- •Б) Фізико-хімічний контроль
- •В) Виявлення посторонніх дріжджевих грибків в чистій культурі – в маточних дріжджах
- •Г) Метод відбору найбільш активної культури пекарських дріжджів
- •3. Контроль культуральної рідини
- •4. Контроль продукції
- •Електрофоретичне визначення глюкозооксидази
- •5. Контроль відходів біотехнологічних виробництв
- •Контроль стічних вод а) Визначення сполук сірки у промислових стоках
- •Реактиви та обладнання: хімічні стоки, стоки пивзаводу, їдільні, лікарні, фільтрувальний папір, середовище Ендо, мікроскоп, пінцет, чашки Петрі. В) Визначення рН
- •6. Контроль біоматеріалів
Б) підготовка матеріалу і визначення біотину
Методика визначення:
Зважують 5 г меляси (з точністю 0,01 г) в стерильній градуйованій пробірці (10 мл), потім стерильною дистильованою водою доводять до мітки і розмішують. Із цього розчину за допомогою стерильної градуйованої піпетки переносять 0,3; 0,2 і 0,1 мл в три пробірки із заготовленим, як описано вище синтетичним середовищем повного складу, але без біотину, засівають дріжджами (1 млн клітин), доводять до мітки, переливають в колбочки, ополіскують 1 мл стерильної води, доводять до 11 мл і ставлять в термостат (при 30оС) на 20-24 год.
Кількість клітин, що виросли, підраховують в лічильній камері і порівнюють із стандартною кривою. Кількість біотину в даній наважці речовини визначають за кривою, а потім перераховують на 1 г.
Для отримання точних результатів аналіз повторюють три рази з різною кількістю досліджуваної речовини і вираховують середню величину (табл.4).
Таблиця 4
Номер колби |
Наважка досліджуваної речовини в г |
Кількість дріжджів (в млн) в 1 мл |
Кількість біотину в γ |
|
за стандартною шкалою |
в 1 г досліджуваної речовини |
|||
1 |
0,15 |
45,0 |
0,01 |
0,066 |
2 |
0,1 |
39,5 |
0,0075 |
0,075 |
3 |
0,05 |
23,0 |
0,0035 |
0,070 |
Середнє..... |
0,070 |
|||
Примітка
Вміст біотину в мелясі характеризує її якість, ступінь придатності для дріжджового виробництва.
Для визначення біотину в мелясі, а також в рослинних екстрактах, автолізаті та інших активаторів росту застосовують мікробіологічний метод з використанням в якості тест-організму дріжджів сахароміцетів, наприклад, Saccharomyces cerevisiae раси №7.
Сахароміцети дуже чутливі до наявності біотину в середовищі; ріст їх відповідно інтенсифікується із збільшенням їх в середовищі, що містить повний набір всіх інших вітамінів, необхідних для нормальної життєдіяльності дріжджів. В колбочку з синтетичним середовищем, що містить відповідну кількість біотину або досліджуваного матеріалу, засівають відповідною кількістю дріжджів і потім вирощують їх при відповідних умовах. За інтенсивністю росту, тобто за кількістю дріжджів, що виросли, визначають кількість біотину, порівнюючи з накопиченням дріжджів в стандартних розчинах.
Реактиви та обладнання: 20%-ний розчин сахарози, ZnSO4, CuSO4, буферний розчин, розчин А, розчин В, аневрин В1, рибофлавін В2, нікотинова кислота, р-амінобензойна кислота, піридоксин, пантонтенат кальцію, мезоінозитол, біотин, дріжджі, меляса, вода дистильована стерильна,мікроскоп, лічильна камера, нефелометр
Лабораторна робота № 2.4 контроль маточних дріжджів
Суть методу:
Контроль процесу здійснюють в лабораторних і виробничих стадіях. В кінці кожної стадії, перед передачею вмісту апарату в наступну стадію, відбирають проби в кількості від 2-3 до 300 мл в залежності від об єму рідини в апараті. В кожній пробі проводять мікробіологічні і фізико-хімічні аналізи.