
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
1.3 Біполярні транзистори
1.3.1 Загальні відомості
Біполярним транзистором (БТ) називається електроперетворюючий напівпровідниковий прилад, що складається із трьох областей із типами, що чергуються, електропровідності, призначений для посилення потужності.
Відповідно,
із чергуванням ділянок із різною
електропровідністю
всі біполярні транзистори поділяють
на два
типи:
і
(рис.1.10).
а) б)
Рисунок 1.10 - Структурна схема транзисторів:
а) типу ;
б) типу .
У біполярних транзисторах середній шар називають базою (Б) зовнішній шар, що є джерелом носіїв заряду (електронів і дірок), що, головним чином, і утворить струм приладу - емітером (Е), інший зовнішній шар - колектором (К). Він приймає носії заряду, які приходять від емітера.
Схеми включення БТ:
з загальним емітером (ЗЕ),
з загальною базою (ЗБ),
з загальним колектором (ЗК).
Умовні графічні позначення й вольтамперні характеристики біполярних транзисторів наведені у таблиці 1.5. Графічно транзистори можуть позначатися двома способами: в окружності якщо дискретні елементи, і без — якщо інтегральна схема.
Таблиця 1.5 - Умовні графічні позначення й вольтамперні характеристики біполярних транзисторів.
Назва |
Умовне графічне позначення |
Характеристики |
З загальним емітером
|
|
|
З загальною базою
|
|
|
З загальним колектором
|
|
|
Продовження таблиці 1.5
1
|
2
|
3
|
Транзистори Шотки |
|
|
Основні параметри:
Вхідний опір транзистора
Ом;
Вихідний опір транзистора
кОм,
при
.
.
де
∆Uбе — зміна напруги база — емітер,
∆Uке — зміна напруги колектор — емітер,
∆ Iб — зміна струму бази,
∆ Iк — зміна струму колектора;
коефіцієнт передачі по струму із загальною базою
;
коефіцієнт підсилення транзистора за схемою із загальним емітером
.
1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
Рисунок 1.11 - Структура біполярного транзистора
На
перехід емітер-база напруга
подається в прямому напрямку, тому
навіть при невеликій напрузі в ньому
виникають значні струми. На перехід
колектор-база напруга
подається у зворотному напрямку. Вона
в кілька разів більше напруги між
емітером і базою.
Розглянемо
більш ретельно роботу транзистора типу
.
Транзистор
типу працює аналогічно, але на нього
подається напруга протилежної полярності.
Між колектором і базою
транзистора
типу
прикладена негативна напруга.
Коли електронний струм
,
у
транзисторі через колекторний перехід
протікає невеликий
струм
,
обумовлений рухом
тільки неосновних носіїв заряду
(електронів з колектора
в базу й дірок з бази в емітер).
При підвищенні температури кількість неосновних носіїв заряду підвищується, і струм. різко зростає. Зворотний колекторний струм, звичайно, становить 10-100 мкА в германієвих і 0,1-10 мкА в кремнієвих транзисторах.
При
підключенні емітера до позитивної клеми
джерела
живлення виникає емітерний струм
,
тому
що зовнішня напруга прикладена до
емітерному переходу в прямому напрямку,
дірки проходять перехід і попадають
в область бази. База виготовлена з
-напівпровідника,
тому
дірки для неї є неосновними носіями
заряду.
Дірки,
які потрапляють в область бази, частково
рекомбінують
з електронами бази. Базу виготовляють
дуже тонкою з
більшим питомим опором (малий зміст
домішок), тому концентрація електронів
у базі низька. Тільки деякі дірки, які
потрапляють
в базу, рекомбінують з її електронами,
створюючи базовий
струм
.
Більшість дірок досягає колекторного
переходу й електричним полем цього
переходу переносяться в область
колектора, створюючи колекторний струм
.
Рух носіїв заряду в транзисторі показаний
на рисунку 1.12.
Рисунок 1.12 - Рух носіїв заряду в транзисторі
Зв'язок між приростом емітерного й колекторного струмів характеризується коефіцієнтом передачі струму:
.
Як
випливає з якісного розгляду процесів,
що проходять
у біполярному транзисторі, коефіцієнт
передачі струму
завжди
менше одиниці. Для сучасних біполярних
транзисторів,
.
При
струм колектора транзистора
.
Але схему включення транзистора із загальною базою застосовують дуже рідко. Як основна прийнята схема включення, у якій загальним електродом для вхідного й вихідного ланцюгів є емітер. Це так звана схема включення біполярного транзистора із загальним емітером (рис.1.12). Для такої схеми вхідний контур проходить через перехід база-емітер і в ньому з'являється струм бази.
.
Схема включення транзистора за схемою із загальним емітером представлена на рисунку 1.13.
Рисунок 1.13 - Схема включення транзистора за схемою із загальним емітером
Мале значення струму у вхідному контурі й обумовило широке застосування схеми із загальним емітером.