- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Конвертори
Конвертором називають перетворювач постійної напруги одного значення в постійну напругу іншого значення. У цей час застосовують два типи конверторів, що являють собою:
1) перетворювачі постійної напруги із самозбудженням,
2) імпульсні перетворювачі постійної напруги.
Перетворювачі постійної напруги із самозбудженням використовують в апаратурі малої й середньої потужності. Імпульсні перетворювачі постійної напруги (ІППН) регулюють вихідну напругу шляхом зміни параметрів вхідних імпульсів. Найчастіше застосовують широтно - імпульсний (ШІР) і частотно-імпульсний (ЧІР) способи регулювання. Структурна схема перетворювача постійної напруги із самозбудженням зображена на рис. 5.17.
Перетворювач із самозбудженням перетворює постійну напругу в змінну напругу прямокутної форми, що за допомогою трансформатора змінюється до необхідної величини. Після випрямлення випрямлячем В воно подається на фільтр, що згладжує, ЗФ, до виходу якого підключено навантаження RH . При широтно-імпульсному способі вихідну напругу регулюють зміною тривалості вихідних імпульсів tі при незмінному періоді їхнього проходження (рис. 5. 18). Середнє значення вихідної напруги перетворювача визначається по формулі
|
(1) |
Енсер
Енсер
Енсер
Рисунок 5.18 - Зміна тривалості вихідних імпульсів
Отже, вихідну напругу регулюють від нуля (при tі = 0) до Е ( при tі = Т). При частотно-імпульсному способі вихідну напругу регулюють зміною частоти проходження вихідних імпульсів при незмінній тривалості імпульсу tі, тобто змінюється період проходження імпульсів Т (рис. 5.19).
Середнє значення вихідної напруги перетворювача визначається формулою (1). В імпульсних перетворювачах постійної напруги як ключі застосовують тиристори, які в цей час випускаються на напругу до декількох кіловольтів і на струми до сотень амперів при прямому падінні напруги, яке дорівнює декільком вольт. Це дозволяє створювати конвертори потужністю понад 100кВт із високим к.к.д.
Рисунок 5.17 - Зміна періоду проходження імпульсів
Контрольні питання
Наведіть визначення конвертору.
Наведіть класифікацію конверторів.
Наведіть структурну схему перетворювача постійної напруги із самозбудженням.
Замалюйте часові діаграми вихідної напруги кожного блоку.
Що являє собою широтно-імпульсний спосіб перетворення (ШІР)?
Замалюйте часові діаграми роботи при ШІР.
Що являє собою чатотно-імпульсний спосіб перетворення (ЧІР)?
Замалюйте часові діаграми роботи при ЧІР.
Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
Компютерна техніка дала поштовх розвитку імпульсних стабілізаторів і джерел живлення, що працюють на ультразвукових частотах і що мають кращі показники мас, габаритів, ККД порівняно з традиційними блоками живлення (БЖ), які складаються з трансформатора мережі, розрахованого на частоту 50 Гц, діодного випрямляча, регулюючого елементу і фільтра пульсацій (індуктивно-ємнісного або, частіше за все, ємнісного). При усіх своїх перевагах (невелика кількість елементів, високі надійність і ремонтопридатність) від класичного БЖ зі знижувальним трансформатором і низьковольтними стабілізаторами комп’ютер потребував декількох живлячих напруг і значних струмів. При цьому споживання носить імпульсний характер, через що лінійний параметричний стабілізаторі більшу частину часу просто розсіює значну потужність.
Імпульсне джерело має ряд переваг і дозволяє зменшити габарити не тільки за рахунок відмови від трансформатору. Принцип його дії наступний: напруга мережі випрямляється і згладжується, після чого перетворення енергії здійснюється вже на високій частоті, при чому регулюючі елементи працюють не в постійному, а в ключовому режимі. Це дало можливість значно зменшити розміри його індуктивних, ємнісних і охолоджуючих складових частин.
Структурна схема типового іимпульсного БЖ представлена на рис.1. Напруга з мережі подається через вхідний фільтр і захисні елементи на діодний випрямляч. На його виході встановлений високовольтний електролітичний конденсатор, енергію якого перетворює керований перетворювач постійної напруги в імпульсну. Ця напруга імпульсним трансформатором перетворюється у напругу заданої величини. Напруга з вторинної обмотки імпульсного трансформатору через випрямляч і згладжуючий фільтр подається до навантаження.
Якщо струм або напруга несинусоїдальні, коректно говорити про коефіцієнт навантаження (cos φ , англ. Power Factor -PF), який показує яка частина струму , що пройшов по дротам й нагрів їх, з користю пішла до навантаження. Визначається як відношення активної потужності до повної.
Типовими значеннями PF являються: 1 – ідеальне значення; 0,95 –добрий показник; 0,9 – задовільний показник; 0,8 – поганий показник.
"Стандартний" блок живлення для комп’ютерного обладнання має значення PF біля 0,7; класичний двоперіодний випрямляч – 0,65.
На практиці PF випрямляча не перевищує 0,3-0,4, тоді як у доброго комп’ютерного БЖ з коректром PF він складає 0,92-0,95.
Розглянемо ще одну особливість роботи структури “випрямляч –конденсатор високої ємності на виході”. Він представляє собою коло, що навантажує мережу в короткі проміжкі часу ( під час вершин синусоїди), проте великими струмами. Слід звернути увагу ще на дві обставини.
Перше – це те, що піковий струм, що споживається, виявляється в декілька разів вищий за середній. Проте корисна потужність визначається середнім струмом, тоді як падіння напруги на дротах – піковим.
Друге – це те, що піковий струм, що споживається короткими імпульсами, має високу швидкість зміни і , відповідно створює перешкоди в широкому діапазоні частот. Зменшити вплив перерахованих факторів дозволяє використання в схемотехніці БЖ елементів пасивної корекції PF (PPFC). Але такі блоки мають велику масу. В їх корпусі, окрім стандартної начинки, розташований великогабаритний додатковий дросель, включений так, щоб створився класичний LC-фільтр на виході випрямляча. Дросель ”покращує” результуючу форму імпульсів струму і напруги.
На рисунку 6.1 приведена структурна схема блоку-живлення.
Вх.Ф
ВМ
СВ
КП
Ті
В
ЗФ
Н
220 В
Рисунок 6.1 - Структурна схема блоку-живлення:
Вх.Ф. - вхідний фільтр і захисні елементи;
ВМ - випрямляч напруги мережі;
СВ - високовольтний накопичу вальний конденсатор;
КП - керуємий перетворювач постійної напруги у високочастотну імпульсну;
Ті - трансформатор импульсний;
В - випрямляч;
ЗФ - згладжуючий фільтр;
Н - навантаження.
Зменшити габарити і підвищити коефіцієнт потужності дозволяють коректори коефіцієнту потужності з імпульсним принципом дії в інтегральному виконанні.
Блоки живлення з технологією корекції коефіцієнта потужності (PFC -- Power Factor Correction) являються для живлячої мережі активним навантаженням, тим самим оптимально використовують її енергію, а вбудовані фільтри забезпечують низький рівень електричних і магнітних перешкод.
Корректор коефіцієнта потужності (Рис. 6.2) – це звичайний імпульсний генератор, що живиться випрямленою, але не згладженою, і стабілізованою напругою на вихідному накопичу вальному конденсаторі C2. Основний принцип його дії простий. Спочатку на короткий період замикається ключ S1, й в катушці індуктивності L1 в повній відповідності з підручником по фізиці починає наростати струм. Через деякий час ключ розмикається, а енергія, що накопичилася в катушці, через діод переходить у вихідний накопичувальний конденсатор. Цей цикл постійно повторюється, в результаті чого до накопичувального конденсатора надходять порції енергії, значення яких залежать від вхідної напруги, індуктивності і часу замкненого стану ключа. Індуктивність обирають невеликою, щоб розміри котушки і втрати у ній були невеликими. А частоту повторення таких циклів відповідно роблять достатньо високою – десятки і сотні тисяч разів в секунду. Необхідно відмітити, що при дуже високій частоті може впасти ккд пристрою через ріст втрат на переключення ключового транзистора.
Тепер головне забезпечити саме такий керований цикл включення/виключення, щоб вхід перетворювача з боку мережі представляв собою деякий опір ( тобто струм у кожний момент часу був пропорційний напрузі), і в той же час, щоб на вихідному конденсаторі підтримувалась постійна напруга, яка якомога менше б залежала від навантаження і напруги мережі. При цьому між струмом і напругою мережі не буде зсуву фаз (cos φ = 1), порушення пропорційності.
Таким чином, застосування коректора коефіцієнта потужності являється не тільки бажаним ( з точки зору закону і економії енергоспоживання), але й обов’язковим, враховуючи необхідність підвищення стабільності роботи блоку при частих проблемах з енергопостачанням.
Стандартний блок живлення розраховано на шість напруг:
+12 В +5 В +5 В SB +3,3 В -5 В -12 В Для того щоб зрозуміти, чому в специфікаціях БЖ вказані такі різні навантаження для різних напруг, треба знати їх призначення.
+5В В системах старих формфакторів ця напруга використовувалась для живлення материнських плат, процесорів і більшості інших компонентів. На нових ПК багато компонентів (особливо це стосується процесорів) "пересіли" на більш низьку напругу +3,3 В, але материнська плата і її складові частини продовжують споживати +5 В. Останнім часом цінність напруги +5 В знову виросла., так як відеокарти з окремим живленням від БЖ використовують коло +5 В для формування живлячої напруги.
+12В Ця напруга в основному використовується для живлення приводів. Сама материнська плата не споживає +12 В, але розводка 12 В проходить по всім слотам, так як карти розширення можуть використовувати цю напругу. Саме від 12 В живляться майже всі потрібні п оверклокерампристрої : підсвітка, вентилятори, деякі помпи систем водяного охолодження. Самим "важким" пристроєм, що отримує живлення від 12 В, являеться компрессор системи VapoChill з споживаємою потужністю 90 Вт.
+3,3В Це нова напруга, передбачена тільки специфікаціями стандарту АТХ. Раніше найнижчою напругою, що виробляє БЖ, була +5 В. Але з появою другого покоління процесорів Pentium Intel з метою зниження енергоспоживання перейшли на використання напруги більш 3,3 В. Виробники материнських плат спочатку повинні були забезпечувати конвертацію +5 В у +3,3 В, що призводило до збільшення виділення теплоти. Так що для підвищення ефективності на блоки живлення зараз подають +3,3 В напряму на материнську плату. Ця напруга використовується для забезпечення живлення більшості сучасних процесорів, оперативної пам’яті, відео карток AGP без зовнішнього живлення тощо.
220 В 50
Гц
VD1-VD4
L1
C1
VD5
S1
C2
Рисунок 6.2 – Імпульсний генератор
-5В Напруга -5 В використовувалася у перших ПК для флопі-контролерів і деяких інших пристроїв на шині ISA. В сучасних ПК вона підтримується лише в «малих дозах” для забезпечення сумісності зі старим “залізом”. Для оверклокерів існування цієї напруги також створює можливість роботи вентиляторів в форсованому режимі 17 В шляхом передачі напруги +12 В и -5 В (замість "землі").
-12В Використовується в деяких типах живлення пристроїв для послідовних портів, схеми яких потребують наявності як +12 В, так й -12 В. Зараз ця напруга не використовується. Підключивши одночасно +12 В й -12 В, можна отримати вже 24 В (деякі вентилятори можуть працювати в такому режимі).
+5ВSB(Stand-by) Напруга того ж рівня, що і +5 В, але подається вона незалежно від інших, причому завжди, навіть при виключеному комп’ютері, колаи основні кола блоку живлення не працюють. Невеликий струм , що потсупає на материнську плату, забезпечує такі функції, як включення комп’ютера з клавіатури, модему (WOR, Wake on Ring) або по сигналу з мережної карти (WOL, Wake on LAN).
Контрольні питання
Наведіть принцип дії імпульсного джерела живлення.
Наведіть структурну схему блоку живлення персонального комп’ютера.
Приведіть принцип дії корректора коефіцієнта потужності.
Опишіть призначення напруги +5 В.
Опишіть призначення напруги +12 В.
Опишіть призначення напруги +3,3 В.
Опишіть призначення напруги -5 В.
Опишіть призначення напруги -12 В.
Опишіть призначення напруги +5 В SB (Stand-by).
