- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
Набрати схеми дослідження тригерів (рис. 3.18).
Заповнити таблицю 2 переходів для кожного тригера. Функції Т - тригера виконує D - тригер зі зворотним зв'язком: вихід, що інвертує, тригера - Q' з'єднаний із входом D
Таблиця 3.4
RS – тригер |
|
D - тригер |
|
Т - тригер |
||||||||
tn+1 |
Qn |
Qn+1 |
tn+1 |
Qn |
Qn+1 |
tn+1 |
Qn |
Qn+1 |
||||
R |
S |
D |
С |
Т |
||||||||
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
0 |
1 |
|
|
0 |
1 |
|
|
1 |
|
|
||
0 |
0 |
|
|
1 |
0 |
|
|
0 |
|
|
||
1 |
0 |
|
|
1 |
1 |
|
|
1 |
|
|
||
0 |
0 |
|
|
0 |
0 |
|
|
0 |
|
|
||
0 |
1 |
|
|
0 |
1 |
|
|
1 |
|
|
||
0 |
0 |
|
|
0 |
0 |
|
|
0 |
|
|
||
5. Відповідно до таблиць замалювати часові діаграми роботи тригерів.
Рисунок 3.18 - Схема дослідження тригерів
Контрольні питання
До пункту 3.4.1
Визначення тригера.
Класифікація тригерів.
Умовне позначення й тимчасові діаграми роботи RS - тригера.
Умовне позначення й тимчасові діаграми роботи D - тригера.
Умовне позначення й тимчасові діаграми роботи Т - тригера.
Умовне позначення й тимчасові діаграми роботи JK - тригера.
До пункту 3.4.2
Характеристики й принцип роботи RS - тригера.
Характеристики й принцип роботи D - тригера.
Характеристики й принцип роботи Т - тригера.
Характеристики й принцип роботи JK - тригера.
Схеми включення JK - тригера.
3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
3.5.1 Загальні відомості
Компаратором називають пристрій, призначений для порівняння двох напруг.
На рис. 3.19,а приведено умовне позначення компаратора. А на рис. 3.19 – його передатна характеристика.
Рисунок 3.19 – Компаратори:
а) умовне графічне позначення;
б) передатна характеристика компаратора.
Тригером Шмітта називають пристрій, призначений для формування напруги прямокутної форми із вхідної напруги довільної форми.
Н
Uвих
Uвихмакс
Uвикл
Uвихмін
Рисунок 3.20 –Тригер Шмітта:
а) умовне графічне позначення;
б) передатна характеристика тригера Шмітта
Мультивібраторами називають пристрої, призначені для генерування періодичної послідовності імпульсів напруги прямокутної форми із необхідними параметрами (амплітудою, тривалістю, частотою проходження та ін.)
На рис. 3.21 приведений графік, що показує роботу мультивібратору з моменту часу зміни вхідної напруги з мінімальної на максимальну.
uвих
t
Рисунок 3.21 - Часова діаграма роботи мультивібратора
Одновібратори (чекаючі мультивібратори) призначені для формування прямокутного імпульсу напруги необхідної тривалості й амплітуди при впливі на вході короткого імпульсу, що запускає.
Часові діаграми роботи одновібатора наведені на рис.3.22.
uвх
t
uвих
t
Рисунок 3.22 - Часова діаграма роботи одновібратора
Блокінг-генератором називають релаксаційний генератор, що являє собою однокаскадний ключовий підсилювач, що за допомогою імпульсного трансформатора замкнутий у кільцеву схему із сильним поза додатним зворотним зв'язком.
Генератори лінійно змінюваної напругу (ГЛЗН) призначені для створення розгорнення електронного променя по екрану електронно-променевих приладів, одержання тимчасових затримок імпульсних сигналів, модуляції імпульсів по тривалості й т.д.
