- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
Енергія електронів металу більше енергії носіїв заряду напівпровідника. Енергія носіїв заряду в напівпровіднику залежить від концентрації зарядів. При контакті металу з напівпровідником частина електронів металу перейде в напівпровідник. У напівпровіднику поблизу контакту виявиться надлишковий заряд електронів, які почнуть рекомбінувати із дірками. Концентрація дірок поблизу контакту зменшується. Зменшення концентрації дірок приведе до порушення електронейтральності на цій ділянці. Негативно заряджені іони акцепторної домішки в напівпровіднику p - типу будуть не скомпенсовані зарядами дірок і, отже, у напівпровіднику близько місця контакту утвориться шар нерухливих негативно заряджених іонів акцепторної домішки. З відходом електронів з металу тонкий шар , що прилягає до місця контакту, зарядиться позитивно. В результаті у границь контакту виникнуть об'ємні заряди, і з'явиться контактна різниця потенціалів. Електричне поле, що утворилося, перешкоджає подальшому руху електронів з металу в напівпровідник й сприяє переходу електронів з напівпровідника p - типу (неосновних носіїв заряду) у метал. Зниження концентрації дірок у приповерхньому шарі напівпровідника викликає підвищення питомого опору.
Якщо підключити зовнішню напругу плюс - до напівпровідника, а мінус - до металу, то виникає додаткове електричне поле, яке знижує внутрішнє електричне поле в переході. Опір приконтактного високоомного шару зменшується й через перехід потече струм, обумовлений переходом електронів з металу в напівпровідник. Збільшення прикладеної напруги приводить до збільшення струму.
При зміні полярності прикладеної напруги (плюс - до металу, мінус - до напівпровідника) зовнішнє електричне поле підсумується із внутрішнім і приконтактний шар ще сильніше збіднюється дірками. Опір переходу збільшується.
Таким чином, перехід між металом і напівпровідником має вентильні властивості (однобічна провідність).
Цей перехід називають бар'єром ШОТКИ.
Аналогічні процеси мають місце при контакті металу з напівпровідником – типу.
Контрольні питання
До пунктів 1.1.1 і 1.1.2
1) Охарактеризуйте будову атома.
2) Чим визначається валентність?
3) Що називають ковалентним зв'язком?
4) Які напівпровідники називають чистими?
5) Що являють собою кристалічні ґрати чистого напівпровідника?
6) Що називають діелектриками й провідниками?
7) Охарактеризуйте домішкові напівпровідники.
8) Що являють собою домішки тривалентних матеріалів?
9) Що називають напівпровідниками з дірковою провідністю ( р-типу)?
10) Що таке негативні іони?
11) Що таке дірки?
12) Що являють собою кристалічн ґрати напівпровідника р-типа?
13) Що являють собою домішки домішки п’ятивалентних матеріалів?
14) Що називають напівпровідниками з електронною провідністю
( n-типу)?
15) Що таке позитивні іони?
16) Що таке електрони?
17) Що являють собою кристалічні ґрати напівпровідника n-типу?
18) Що є основними і неосновними носіями зарядів?
19) Дайте визначення p-n переходу.
20) Що називають дифузією?
21) Що називають рекомбінацією?
22) Що називають контактною різницею потенціалів?
23) Що називають запірним шаром?
24) Охарактеризуйте рух основних носіїв зарядів через p-n перехід.
25) Охарактеризуйте рух неосновних носіїв зарядів через p-n перехід.
26) Охарактеризуйте властивості p-n переходу.
27) Чим характеризується зворотне включення p-n переходу?
28) Наведіть ВАХ при зворотному включенні p-n переходу.
29) Наведіть параметри ВАХ при зворотному включенні.
30) Чим характеризується пряме включення p-n переходу?
31) Наведіть ВАХ при прямому включенні p-n переходу.
32) Наведіть параметри ВАХ при прямому включенні.
33) Чим характеризується електричний пробій p-n переходу?
34) Чим характеризується тунельний пробій?
До пункту 1.1.3
1) Описати утворення контакту метал-напівпровідник.
2) В яких випадках опір переходу на границі метал-напівпровідник змінюється у більший або менший бік?
3) Які властивості має перехід між металом і напівпровідником?
4) Як називається перехід між металом і напівпровідником?
