
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
2.1 Загальні відомості.
Пристрій, що здійснює керування енергією, при якому шляхом витрати невеликої її кількості можна управляти енергією, у багато разів більше, називається підсилювачем.
Підсилювач має вхідний ланцюг, на який подається посилюваний сигнал, і вихідний ланцюг, з якого знімається вихідний сигнал, і подається на навантаження.
Основні показники підсилювачів:
коефіцієнт підсилення за напругою
;
коефіцієнт підсилення за струмом
|
|
3) коефіцієнт підсилення за потужністю
|
|
4) амплітудно-частотна характеристика підсилювача - залежність модуля коефіцієнта підсилення від частоти вхідного сигналу;
5) фазо-частотна характеристика - залежність кута зрушення фази між вихідною й вхідною напругою від частоти.
6)
робочий діапазон частот - смуга частот
від нижчої робочої частоти
до вищої робочої частоти
,
в межах якої коефіцієнт підсилення не
виходить за межі заданих допусків;
7) лінійні викривлення обумовлені відхиленнями частотних характеристик від ідеальних у робочому діапазоні частот. Вони викликані наявністю в ланцюгах підсилювача реактивних елементів і інерційних властивостей напівпровідникових приладів;
нелінійні викривлення обумовлені наявністю в підсилювачі елементів із нелінійними вольт-амперними характеристиками;
коефіцієнт корисної дії являє собою відношення вихідної потужності, що віддається підсилювачем у навантаження, до загальної потужності, споживаної від джерела живлення:
;
вхідний і вихідний опір підсилювача;
динамічний діапазон - відношення найбільшої припустимої вхідної напруги до його найменшого припустимого значення
|
|
Усі підсилювачі можна підрозділити на два класи - з лінійним і нелінійним режимами роботи.
У підсилювачах із лінійним режимом роботи вихідний сигнал повинен бути близьким за формою до вхідного. У залежності від режима роботи підсилювачі підрозділяються:
• на
підсилювачі сигналу, що повільно
змінюється (підсилювачі постійного
струму - ППС), нижня
частота
, а верхня границя частоти залежно від
призначення становить
Гц;
підсилювачі звукових частот (ПЗЧ) – десятки Гц,
Гц
підсилювачі високої частоти (ПВЧ), – десятки кГц, - десятки - сотні мГц;
широкополосні підсилювачі (ШП), - десятки Гц, - десятки - сотні мГц;
• вузькополосні підсилювачі (ВП), характеризуються пропущенням вузької смуги частот.
У підсилювачах із нелінійним режимом роботи після досягнення деякої величини вхідного сигналу при його збільшенні сигнал на виході підсилювача залишається без зміни, тобто, обмежується на деякому рівні. Такі підсилювачі застосовуються для перетворення синусоїдального або іншої форми сигналу в імпульсний сигнал, для посилення імпульсів. Вхідні сигнали управляють передачею енергії від джерела живлення у навантаження.
Контрольні питання.
Що називають підсилювачем?
Які основні показники підсилювача?
Дайте визначення коефіцієнта підсилення за напругою.
Дайте визначення коефіцієнта підсилення за струмом.
Дайте визначення коефіцієнта підсилення за потужністю.
Наведіть амплітудно-частотну характеристику.
Наведіть фазочастотну характеристику.
Яким є робочий діапазон частот?
У чому полягає викривлення посилюваних сигналів?
Чим обумовлені лінійні викривлення ?
Чим обумовлені нелінійні викривлення ?
Як визначається коефіцієнт корисної дії?
Чому дорівнює вхідний і вихідний опір підсилювача?
Який динамічний діапазон роботи підсилювача?
У чому полягає режими роботи підсилювачів?