Алгоритм дій галузевого стандарту освіти

ЕТАПИ

ОБГРУНТУВАННЯ

1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на обстеження дитини

Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками

2.Загальний стан хворого може бути : задовільним, середнього ступеня важкості, важким і вкрай важким

Розділ історії хвороби «Дані об’єктивного обстеження»(Status praesens objectivus) завжди починається зі слів : ”Загальний стан дитини...”

3.Усе, що написано в цьому розділі історії хвороби («Дані об’єктивного обстеження»(Status praesens objectivus) – це і є пояснення загального стану хворого

Після читання усього розділу «Status praesens objectivus» іншій людині (фельдшеру, студенту) стане зрозуміло, чому у дитини такий стан

4.При огляді необхідно визначити такі критерії:

• положення в ліжку ( активне, пасивне, вимушене),

• свідомість,

• реакція на навколишнє середовище,

• дані широкого об’єктивного огляду, результати лабораторного, рентгенологічного та інших методів обстеження

Забезпечення послідовності в викладенні даних об’єктивного обстеження

5. Загальний стан дитини вважається задовільним,якщо скарги відсутні, а при об’єктивному, лабораторному й інших видах обстежень не виявлено жодних порушень внутрішніх органів.

Це стан здорової дитини

6.При стані середнього ступеня важкості є значні скарги, обстеження вказує на компенсовані порушення функціонування різних систем організму.

Дитина при цьому притомна, адекватно вступає в контакт, положення в ліжку активне.

7. Загальний стан хворого вважається важким при великій кількості скарг, обмеженні рухливості, загальмованості або непритомності, виявленій декомпенсації фізіологічних систем організму

Поняття «загальний стан» і «самопочуття» не співпадають

8.Стан хворого вважається вкрай важким, якщо всі ознаки захворювання погіршуються і з’являються симптоми, що є загрозою життю дитини

Терміновий стан, який потребує негайних дій з боку медпрацівника

9.Записати дані об’єктивного обстеження, які повністю розкривають першу строчку розділу

(«Дані об’єктивного обстеження”(Status praesens objectivus)

Забезпечення передачі інформації

ЕТАПИ

ОБГРУНТУВАННЯ

1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на обстеження дитини

Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками

3.Вимити , висушити руки, одягнути рукавички

Забезпечення інфекційної безпеки

4.В теплому світлому приміщенні роздягнути

дитину і провести огляд в слідуючій послідовності:

- шкірні складки за вухами, на шиї, в пахвинних та пахових складках, на стегнах, в міжпальцевих проміжках,

- колір шкірних покривів, наявність патологічних

елементів шкіри,

- наявність або відсутність венозної сітки на

животі, голові, спині,

• рівномірність розподілу підшкірно –

жирового шару.

Створення комфортних умов для дитини

Морфологічні елементи шкіри:

Первинні – пляма, папула, горбок, вузол, пухирець, пухир, пустула.

Вторинні - лусочка, гіперпігментація, депігментація, кірка, виразка, ерозія, рубець, садно, тріщина, ліхеніфікація, вегетація.

5.Провести пальпацію обережно, послідовно:

а) захватити 1 – м та 2 –м пальцями правої руки шкіру

на животі в складку, розжати пальці. В нормі шкіра

відразу розправляється

б) на різні ділянки тіла покласти долоні обох рук

( зверху донизу)

в) в ділянці внутрішньої поверхні плеча або стегна

стиснути пальцями шкіру і підшкірно – жировий шар,

визначити опір тканин

г) захватити великим і вказівним пальцями шкіру та

підшкірно –жировий шар в складку на животі ліворуч

або праворуч від пупка, виміряти товщину складки ( в

нормі 1 – 1,5 см)

д) захватити шкірну складку (без підшкірно – жирового

шару) на передній або боковій поверхні груді великим і вказівним пальцямиобох рук на відстані між пальцями

2 – 3 см і стиснути з помірною силою,

е)тупим кінцем ручки провести по шкірі груді

Визначення еластичності шкіри

Визначення вологості і температури шкіри

Визначення тургору тканин

Визначення товщини підшкірно –жирового

шару

Визначення ендотеліальних проб (симптом

щипка)

Визначення дермографізму

6.Дати характеристику виявленим патологічним

елементам шкіри за ознаками: час з’явлення,

локалізація,розмір,кількість,форма.

Морфологічні елементи шкіри – зовнішнє

вираження патологічного процесу, що

відбувається в шкірі.

7.Одягнути дитину, зняти рукавички, вимити і висушити руки

Забезпечення комфортних умов для дитини

Забезпечення інфекційної безпеки

ЕТАПИ

ОБГРУНТУВАННЯ

1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на обстеження дитини

Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками

2.Вимити , висушити руки

Забезпечення інфекційної безпеки

3. В теплому світлому приміщенні роздягнути

дитину і провести огляд та пальпацію в

слідуючій послідовності:

• розташувати руки на потилиці, провести

пошук лімфовузлів круговими рухами пальців

по потиличної кістки.

- провести 3-м пальцем по підборідній ділянці

при легкому нахилі голови вперед і донизу.

• одну руку покласти на тім’яну ділянку

голови так, щоб великий палець знаходився на

лобі, ледь нахилити голову дитини вперед і на

ту сторону, що досліджують, чотирма пальцями

напівзігнутої кисті іншої руки провести легку

пальпацію під нижнею щелепою. Повторити

обстеження на іншому боці.

• повернути і нахилити голову дитини в бік,

протилежний дослідженню ( для кращого

контурировання грудинно – ключично –

сосцеподібного м'яза), пальпувати по передньому і

задньому краю даного м’яза.

Повторити обстеження на протилежному боці.

- відвести руку дитини в бік, ввести спрямовані

догори пальці глибоко в пахвинну ділянку,

притиснути їх до грудної клітки, опустити

руку дитини, проводити пальпацію ковзаючими

рухами вниз по грудній кліткі. Повторити

обстеження на іншому боці.

- одною рукою взяти кисть дитини ( положення

“стискування руки при зустрічі”), другою рукою

(вказівним і середнім пальцями) пропальпувати

лімфовузли в ділянці ліктя і дещо вище.

• пропальпувати по ходу пахових складок

(чотирма пальцями рухами, ніби катання

кульки).

Створення комфортних умов для дитини

4.Подякувати дитині, допомогти одягнутись

Створення комфортних умов для дитини

5.Вимити і висушити руки

Забезпечення інфекційної безпеки

6.Заповнити історію хвороби або історію

розвитку дитини, описати лімфовузли

Забезпечення передачі інформації

7.Визначити :

• розмір ( в см),

• кількість (одиничні або множинні),

• консистенція (м’які, еластичні, щільні),

• рухомість, відношення до шкіри і

оточуючих тканин (спаяність),

- чутливість (болючі, не болючі)

Забезпечення можливості порівняння з

нормативними показниками

8. Порівняти отримані результати з

нормативними показниками

У здорової дитини звичайно пальпуються тільки підщелепні, пахвинні, пахові лімфатичні вузли