Звільнення від відбування покарання з випробуванням

У день закінчення іспитового строку, у разі відмови судом у задово­ленні подання кримінально-виконавчої інспекції, до суду надсилається по­дання про звільнення такої засудженої особи від призначеного їй покарання.

Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обо­в'язки та не вчинила нового злочину /що підтверджується вимогою про суди­мість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інфор­маційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Респу­бліці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в обла­стях, місті Севастополі та на транспорті/, після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для ви­рішення питання про звільнення її від призначеного покарання. Якщо остан­ній день іспитового строку припадає на вихідний чи святковий день, то по­дання направляється до суду у перші робочі дні після них.

У поданні вказується, як засуджена особа:

• зарекомендувала себе під час перебування на обліку;

• виконувала обов'язки;

• характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання.

У разі задоволення подання про звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання особова справа залишається та зберігається у суді, а при відмові у задоволенні - повертається до кримінально-виконавчої інспекції.

Стосовно звільнених від відбування покарання з випробуванням вагіт­них жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та звільнених від від­бування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох

років, кримінально-виконавча інспекція спільно з відповідними органами внутрішніх справ здійснює контроль також щодо таких питань:

• чи не відмовилася жінка від дитини та чи не передала її до дитячого будинку?

• чи не зникла з місця проживання?

• чи не ухиляється від виховання дитини та догляду за нею?

Якщо засуджена особа порушує вимоги, установлені для неї зако­нодавством, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення, до суду працівник кримінально-виконавчої інспекції надсилає подання про ска­сування звільнення від відбування покарання з випробуванням /звільнення від відбування покарання/ і направлення засудженої особи для відбування призначеного за вироком суду покарання та особова справа засудженої осо­би.

Залежно від поведінки звільненої від відбування покарання вагітної жі­нки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, після досягнення дити­ною трирічного віку або у разі смерті дитини кримінально-виконавча інспек­ція надсилає до суду подання /разом з особовою справою/ для вирішення пи­тання про звільнення її від відбування покарання або заміну покарання більш м'яким чи направлення засудженої особи для відбування покарання, призна­ченого за вироком суду/частина 10 статті 154 Кримінально-виконавчого ко­дексу України/.

Згідно з частиною 2 статті 78 Кримінального кодексу України суд за поданням підрозділу кримінально-виконавчої інспекції, який здійснює конт­роль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з ви­пробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про на­правлення засудженого для відбування призначеного покарання у разі неви­конання покладених на нього обов'язків, визначених статтею 76 Криміналь­ного кодексу України, або систематичного /три і більше разів/ вчинення пра­вопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його неба­жання стати на шлях виправлення.

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими стат­тями 71, 72 Кримінального кодексу України.

Якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало ві­домо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання /частина 1 статті 78 Кримінального кодексу України/, суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю виро­ків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Виходячи з того, що відповідно до частини 2 статті 75, частини З статті 78 Кримінального кодексу України вчинення протягом іспитового строку нового злочину є підставою для направлення засудженого для відбу­вання призначеного покарання, рекомендовано судам не застосовувати по-

вторно до таких осіб звільнення від відбування покарання з випробуванням під час розгляду справи про новий злочин.

У випадках вчинення особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, нового злочину після закінчення іспитового строку суди по­винні долучати до справи копію судового рішення про звільнення засуджено­го від призначеного покарання або про направлення його для відбування останнього. Якщо таке рішення не ухвалювалося, суд при розгляді справи про новий злочин не вправі призначати покарання за сукупністю вироків.

Обмежень щодо повторного застосування статті 75 Кримінального ко­дексу України стосовно особи, яка вчинила новий злочин після звільнення від призначеного покарання на підставі частини 1 статті 78 Кримінального кодексу України, закон не містить.