Виконання додаткових покарань

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, при при­значенні засудженій особі додаткового покарання у виді штрафу, виконання такого покарання здійснюють органи Державної виконавчої служби.

При призначенні засудженій особі додаткового покарання у виді позба­влення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю пра­цівники кримінально-виконавчої інспекції заводять окрему особову справу та

у повному обсязі здійснюють заходи, передбачені відповідним нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 „Про практику призначення судами кримінального пока­рання" відмічено, що при звільненні з випробуванням від відбування основ­ного покарання суд відповідно до статті 77 Кримінального кодексу України може призначити додаткове покарання - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Додаткове покарання підлягає реа­льному виконанню, про що суд зазначає у резолютивній частині вироку. То­му при отриманні рішення суду не зазначено від якого покарання засуджений звільняється від відбування покарання з випробуванням, від основного чи від додаткового, в такому випадку працівник кримінально-виконавчої інспекції повинен направити до суду, який виніс це рішення запит, на підставі ст. 409 КПК України, для отримання роз'яснень.

Дії працівників кримінально-виконавчо'] інспекції при зміні місця проживання до закінчення іспитового строку засудженою особою

Стосовно особи, яка змінила місце проживання до закінчення іспитово­го строку, надсилається повідомлення до підрозділу кримінально-виконавчої інспекції за новим місцем проживання засудженої особи через територіальні органи управління Департаменту. Особові справи на запит працівника кримі­нально-виконавчої інспекції за новим місцем проживання засуджених осіб пересилаються також через територіальні органи управління Департаменту.

Про отримання особової справи у триденний термін надсилається під­твердження відправнику. Після його отримання засуджена особа знімається з обліку, про що робиться відповідний запис у журналі обліку.

У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, кримі­нально-виконавча інспекція направляє сповіщення та алфавітну картку до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті. Після звільнен­ня від відбування покарання, а також після його відбуття, до підрозділу інфо­рмаційних технологій направляється тільки сповіщення.

Особливості здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від

відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і

Жінок, які мають дітей віком до семи років

/стаття 79 Кримінального кодексу України/

Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є спеціальним різновидом звіль­нення від відбування покарання з випробуванням. Його кримінально-правовий зміст, перш за все, визначається спеціальними ознаками засудже-

ної. Звільнення такої засудженої від відбування покарання з випробуванням доцільне тому, що воно сприяє більш повному забезпеченню інтересів дити­ни /майбутньої дитини/ і виправлення засудженої можливе без відбування призначеного покарання.

Призначення додаткових покарань при звільненні на підставі статті 79 Кримінального кодексу України не пов'язано з тими обмеженнями, які пе­редбачені статтею 75 Кримінального кодексу України. За змістом статті 79 Кримінального кодексу України суд може призначити будь-яке з додаткових покарань, якщо для цього є відповідні підстави, у тому числі і конфіскацію майна; при прийнятті попереднього рішення про звільнення суд може звіль­нити засуджену від призначеного ним додаткового покарання /або кількох таких покарань/.

Особливості встановлення іспитового строку при застосуванні статті 79 Кримінального кодексу України зумовлені тим, що мінімальна і максимальна межі строку цією статтею прямо не передбачені. У ній визначений лише за­гальний орієнтир - іспитовий строк встановлюється „у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку". Орієнтовно цей строк може становити і один рік, і майже сім років.

Відповідно до частини 2 статті 79 Кримінального кодексу України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням такої жінки, суд може покласти на засуджену обов'язки, передбачені статтею 76 Криміналь­ного кодексу України. У даному випадку покладання таких обов'язків - це право, а не обов'язок суду, і якщо такі обов'язки на засуджену покладені, то вони стають обов'язковим елементом випробування.

Крім іспитового строку та здійснення контролю за поведінкою за­судженої підрозділами кримінально-виконавчої інспекції зміст випробу­вання засудженої передбачає:

• належне виконання обов'язків матері /майбутньої матері/, перш за все, виховання дитини та догляду за нею;

• виконання обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального ко­ дексу України, якщо вони покладені на засуджену судом;

• не ухилятися від контролю з боку підрозділів кримінально- виконавчої інспекції, зокрема не залишати без її дозволу місця по­ стійного проживання;

• не вчинювати систематично /три і більше рази/ правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажан­ ня засудженої стати на шлях виправлення;

• не вчинити у період іспитового строку нового злочину, у тому числі і у вигляді ухилення від відбування додаткового покарання, якщо воно було призначене судом і засуджена не була від нього звільне­ на.