Заняття №4

Тема: Клініко-функціональна характеристика біохімії ферментів для практичної медицини. Енизимодіагностика, ензимотерапія та ензипатологія. Ферменти як фармпрепарати.

Актуальнiсть теми: Знання медичної ензимології, що розглядає роль ферментів у розвитку хвороб, їх діагностиці і лікуванні та методи кількісного визначення активності ферментів, необхідні для практичної фармації зокрема фармакотерапії, фарманалізу, синтезу фармпрепаратів тощо.

Навчальнi цiлi:

Знати: суть ензимопатології, ензимодіагностики та ензимотерапії; методи кількісного аналізу ферментних фармпрепаратів.

Вмiти: визначати активність ферментів з клініко-діагностичною метою та для контролю якості ферментативних препаратів.

Самостiйна позааудиторна робота:

1. Заповнити таблицю: номер і назва класу ферментів, тип реакцій, основні підкласи та представники.

2. Дати визначення одиниць активності ферментів питомої і молярної активності.

3. Навести приклади із ензимопатології, ензимодіагностики і ензимотерапії.

4. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольнi питання:

1. Класифікація і номенклатура ферментів.

2. Розподіл ферментів у організмі. Органоспецифічні ферменти. Ізоферменти.

3. Ензимопатологія.

4. Ензимодіагностика.

5. Ензимотерапія. Ферменти як фармпрепарати.

6. Імобілізовані ферменти, використання у медичній і фармацевтичній практиці.

7. Методи кількісного визначення активності ферментів. Одиниці активності.

Самостiйна робота на заняттi.

Виконати лабораторну роботу, оформити i захистити протокол.

1.Визначення активності амілази сечі методом Вольгемута.

Принцип методу: Метод грунтується на визначення мінімальної кількості ферменту, яка здатна розщепити певну кількість субстрату. Умлвно за одиницю активності амілази сечі приймають кількість мілілітрів 0,1% розчину крохмалю, яку може розщепити 1 мл нерозведеної сечі при температурі 45°С за 15 хвилин. В нормі дорівнює 16-64 одиниць.

Хід роботи: У 8 пробірок наливають по1 мл 0,85 % хлористого натрію. У першу пробірку додають 1 мл сечі, перемішують і переносять 1 мл суміші у другу пробірку. Так само перемішують вміст другої пробірки і переносять 1 мл суміші у третю пробірку і так далі. Отримують ряд розведень, де концентрація ферменту в кожній наступній пробірці в 2 рази менша, ніж у попередній. З останньої пробірки 1 мл суміші виливають для зрівняння об’ємів.

Далі у кожну пробірку наливають по 2 мл розчину крохмалю, добре перемішують і ставлять на 15 хв. у водяну баню при температурі 45°С. Після цього пробірки охолоджують проточною водою і в кожній проробляють реакцію з йодом. Відмічають останню пробірку з жовтим забарвленням, де гідроліз крохмалю пройшов повністю і розраховують активність амілази сечі.

Наприклад: 1/8 мл сечі розщепила 2 мл 0,1 % розчину крохмалю

1 мл сечі ----------------- “Х”

Активність амілази Х = (1×2×8) / 1= 16 мл 0,1% розчину крохмалю.

Отже, Д (діастаза) 45°/ 15 хв = 16 од.

Клініко-діагностичне значення. Визначення активності a-амілази сечі широко використовєтся в клінічній практиці з метою діагностики захворювань підшлункової залози. При гострих панкреатитах амілазна активність сечі і сироватки крові зростає в 10-30 разів, особливо в першу добу, потім поступово повертається до норми. При нирковій недостатності амілаза в сечі відсутня.