Література:

1. Конспект лекцій.

1. Воронина Л.Н. и др. Биологическая химия / - Х.:Основа, 2000.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини, 2004.

3. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия.- М.: Медицина, 2007.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 18

Тема: Клініко-біохімічна характеристика гормонів. Механізм дії гормонів. Щитовидна залоза: гормони щитовидної залози. Паращитовидні залози. Механізми дії цих гормониів. Фармпрепарати, що використовуються при гіпер- та гіпофункціях цих залоз.

Актуальнiсть теми: Ендокринна і нервова системи забезпечують підтримку гомеостазу – кількісної та якісної постійності внутрішнього середовища організму, сприйняття різноманітних сигналів і тонкої регуляції відповідні на них. Порушення функцій залоз і відповідних гормонів призводять до розвитку ендокринної патології. У клініко-біохімічних лабораторіях і фармації використовуються методи аналізу гормонів і продуктів їх обміну в біологічному матеріалі та лікарських препаратах.

Навчальнi цiлi:

Знати: Загальну характеристику гормонів і механізми їх дії; будову, функції і механізм дії гормонів щитовидної і паращитовидних залоз.

Вмiти: Відкрити тиреоїдні гормони в заводських препаратах.

Самостiйна позааудиторна робота

1. Дати характеристику гормонам щитовидної і паращитовидних залоз за схемою: назва, природа і структура, біологічні ефекти і механізм дії, ознаки гіпер- і гіпофункції залоз.

2. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольнi питання:

1. Загальна характеристика гормональної регуляції метаболічних процесів, функцій органів і тканин.

2. Хімічна природа, класифікація і номенклатура гормонів.

3. Механізми дії гормонів. Роль вторинних посередників у реалізації гормональних ефектів.

4. Принцип зворотного зв’язку в регуляції секреції гормонів, нейроендокринні взаємозв’язки.

5. Тиреоїдні гормони щитовидної залози: структура, синтез і секреція, біологічні ефекти і механізм дії.

6. Гіпо- і гіпертиреоз. Лікарські препарати для лікування хвороб щитовидної залози.

7. Паратгормон і кальцитонін, хімічна природа, регуляція секреції, біологічна дія.

8. Порушення функцій паращитовидних залоз. Препарати паратгормону і кальцитоніну в терапії.

Самостійна робота на занятті

Виконати лабораторну роботу, оформити і захистити протокол.

1. Визначення тироксину.

Щитовидна залоза синтезує та секретує високоактивні йодвмісні тиреоїдні гормони: тироксин, 3,5,3΄-трийодтиронін, а також нейодований гормон – тиреокальцитонін, який регулює рівень Са і Р в крові.

Принцип методу. При руйнуванні тиреоїдину утворюється йодид калію, з якого йод витісняється йодатом калію. Витіснення йоду з солі йодистоводневої кислоти є окисновідновною реакцією, де йодид калію є відновлювачем, а йодат калію – окислювачем. Йод, який виділився, виявляють з допомогою крохмалю (синє забарвлення) в кислому середовищі.

Хід роботи. В ступку вміщують 10 таблеток тиреоїдину і розтирають їх. Розтерту масу пересипають в колбочку для гідролізу, додають 20 мл 10% розчину бікарбонату натрію. Колбочку зі зворотним холодильником ставлять на азбестову сітку і вміст кип’ятять точно 15 хв. 9з моменту закипання) на помірному вогні. Гідролізат охолоджують. В пробірку наливають 24 краплі гідролізату, додають 3 краплі 1% розчину крохмалю, 1 краплю фенолфталеїну, а потім 4 краплі йодату калію і приблизно 10-15 крапель 10% розчину сірчаної кислоти до знебарвлення і появи синього кольору розчину. Вільний йод, що виділився, дає синє забарвлення з крохмалем.