1 курс / ОТК 1 курс-20191213T204228Z-001 / ОТК / Л_тература по ОТК / otksp_STZI_press для диска
.pdfОскільки початкова фаза напруги на ємності ψu = ψi −π / 2 , зсув фаз між
напругою і струмом |
|
ϕ = ψu −ψi = −π / 2 . |
(3.31) |
Отже, напруга на ємності відстає від струму за фазою на π/2, а у часі − на Т/4. Як і в індуктивності, коливання напруги і струму в ємності перебувають «у квадратурі». Графіки миттєвих значень напруги і струму в ємності
зображені на рис.3.16, б. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Векторна |
|
діаграма |
для ємності |
|
має |
вигляд |
зсунутих |
|
на |
π/ 2 |
векторів |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
(рис.3.16, в), які відповідають комплексним амплітудам струму і напруги: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
I m = Ime jψi ; |
|
U |
m |
= |
|
1 |
|
Ime j(ψi −π / 2) =Ume jψu . |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Комплексні опір і провідність ємності визначаються так: |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Z C |
= |
U |
m |
|
= |
I |
m |
e |
j(ψi −π / 2) |
/ ωC |
= |
|
|
1 |
|
|
e |
− j |
π |
= − j |
1 |
= |
1 |
|
= − jXC ; |
(3.32) |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
I m |
|
|
|
|
|
Ime jψi |
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
ωC |
jωC |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
I m |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ime jψi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
1 |
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Y |
C |
= |
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= ωCe j 2 |
|
= |
|
e j 2 |
= jωC = |
jB , |
(3.33) |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
j(ψi −π / 2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
U m |
|
|
|
|
Ime |
|
/ ωC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
XC |
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
де BC = ωC =1/ XC − ємнісна провідність, вимірюється в сименсах (См). |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Миттєва потужність в ємності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
(t) = u(t)i(t) = |
|
1 |
|
I 2 |
sin(ωt +ψ |
) cos(ωt +ψ |
) = |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= X |
C |
I 2 sin 2(ωt + ψ |
) = B U 2 sin 2(ωt + ψ |
) . |
|
(3.34) |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
Особливості зміни потужностей в ємності (рис.3.16, г) та індуктивності (рис.3.15, г) аналогічні. Тому ємність, як і індуктивність, належить до реактивних елементів. Реактивна потужність в ємності
P |
= X |
C |
I 2 = B U 2 . |
(3.35) |
Q |
|
C |
|
|
C |
|
|
|
|
Розглянуті в даному підрозділі основні співвідношення зведені до табл.3.6.
Таблиця 3.6 − Елементи R, L, C в колах синусоїдного струму
Елемент |
R |
L |
|
|
|
|
C |
|
|
|
||||||||
Комплексний |
|
jωL = jX L = ωLe j |
π |
1 |
= − |
j |
1 |
|
|
= |
||||||||
|
|
jωC |
|
ωC |
|
|||||||||||||
опір |
jϕ |
R |
2 |
|
|
|
|
|
− jπ/ 2 |
|||||||||
Z = Ze |
|
|
|
|
= − jX C = |
1 |
|
e |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Повний |
|
|
|
|
|
R |
X L = ωL |
|
|
XC =1/ ωC |
||||||||
опір Z = |
|
Z |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Аргумент Z |
0 |
π |
|
|
|
− |
π |
|
|
|
||||||||
ϕ = ψu − ψi |
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
121 |
Закінчення табл. 3.6
Елемент |
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
||||||||||
Подання |
Im |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Im |
|
|
X L |
|
|
|
|
|
|
|
Im |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
ϕ = 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Z = Ze jϕ на |
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕ= π/ 2 |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
Re |
|
|||||||||||||||
комплексній |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕ = −π/ 2 |
|
||||||||
площині |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
Re |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Re |
|
|
|
|
|
|
− X C |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Комплексна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= − j |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= ωCe j |
π |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jωL |
ωL |
|
|
jωC = jB |
|
2 |
||||||||||||||||||||||||
провідність |
|
|
|
|
|
G |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
− j π |
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|||||||||||
Y =Ye |
− jϕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= − jBL = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωL |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Повнапро- |
|
|
|
|
|
G |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
=1/ ωL |
|
|
|
|
|
|
B |
= ωC |
|
||||||||||||||||
відність Y = |
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Миттєва по- |
|
|
|
|
pR (t)= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
pL (t)= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
pC (t) = |
|
||||||||||||||||
=RI |
2 |
1 |
+ cos 2(ωt +ψ |
) |
= |
= −X L I |
2 |
sin2(ωt +ψi ) = |
= X C I 2 sin 2(ωt + ψi ) = |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
тужність |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
[ |
|
|
|
|
|
|
i |
] |
)] |
|
= |
BCU |
sin 2(ωt + ψi ) |
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
=GU 2 [1+ cos 2(ωt +ψ |
= −B U |
2sin2(ωt +ψ |
i |
) |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Активна PA і |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
P = X |
|
I 2 = B U 2 |
P |
|
|
= X |
|
I |
2 = B U 2 |
||||||||||||||||||||||
реактивна P |
P |
= |
RI |
= |
GU |
|
L |
|
|
C |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Q |
|
|
|
|
|
Q |
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
Q |
C |
|
|
|
|
C |
|
||||||||||||||||
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
потужності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Векторна |
|
|
|
|
|
|
|
|
I R |
|
|
|
|
U |
L |
|
ϕ = π/ 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I C |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
діаграма |
|
|
|
|
|
U |
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I L |
U C |
|
|
|
ϕ= −π/ 2 |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.6Послідовне з'єднання елементів R, L, C в режимі синусоїдного струму
Розгляд послідовного з'єднання елементів R , L , C в режимі синусоїдного струму має як теоретичне, так і практичне значення. З точки зору теорії, аналіз цього кола дозволяє ввести всі види опорів, сформулювати закон Ома в комплексній формі, продемонструвати методику побудови векторних діаграм. Дане коло застосовується як одна з схем заміщення будь-якої пасивної ділянки кола, зокрема послідовного резонансного контуру (див. розд. 4).
Схема послідовного з’єднання елементів R , L , C з позначенням позитивних напрямів заданого струму i(t)= I m cos(ωt + ψi ) і шуканих напруг зобра-
жена на рис.3.17. Крім раніше розглянутих напруг на кожному з елементів, що описуються виразами (3.16), (3.20) і (3.28), на схемі вказана так звана реактивна напруга: up (t) =uL (t) +uC (t) .
122 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
Напруга на затискачах кола згідно з другим законом Кірхгофа для вказа-
ного на рис.3.17 контуру |
|
u(t) =uR (t) +uL (t) +uC (t) = uR (t) +up (t) . |
(3.36) |
Оскільки доданки у співвідношенні (3.36) мають однакову частоту, параметри напруги u(t) можна визначити, підсумовуючи комплексні амплітуди
відповідних миттєвих значень напруг (див. підрозд. 3.4):
U m=Ume jψu =U mR +U mL +U mC = RIme jψi + ωLIme j(ψi +π / 2)+ ω1C Ime j(ψi −π / 2). (3.37)
Якщо в (3.37) винести за дужки спільний множник Ime jψi = I m , то даний вираз прийме вигляд закону Ома в комплексній формі:
U m = Z I m , |
(3.38) |
де Z=R + ωLe jπ / 2+ (1/ ωC)e− jπ / 2= Z R+ Z L+ Z C |
– комплексний опір кола. |
Комплексний опір Z є сумою комплексних опорів елементів R , L , C . Аналіз формули (3.38) показує, що при послідовному з'єднанні будь-якої кількості пасивних елементів їх комплексні опори підсумовуються.
Запис комплексного опору Z в алгебраїчній і показниковій формах дозволяє ввести поняття основних видів опорів в колах синусоїдного струму.
|
R |
L |
C |
uR (t) |
i(t) uL (t) |
|
uC (t) |
|
up (t) |
|
|
|
u(t) |
|
|
Рисунок 3.17 – Послідовне з′єднання елементів R, L, C
Алгебраїчна форма запису комплексного опору має вигляд: |
|
Z = R + jωL − j / ωC = R + j(ωL −1/ ωC ) = R + j(X L − XC ) = R + jX , |
(3.39) |
де уявна частина комплексного опору X = ωL −1/ ωC = X L − XC |
− нази- |
вається реактивним опором.
Показникова форма подання комплексного опору визначається виразами:
Z = |
R2 + X 2 e jarctg( X / R) = |
|
Z |
|
e jϕ , |
(3.40) |
|
|
|||||
де Z = Z = R2 + X 2 – |
повний опір; ϕ = arctg(X / R) |
– аргумент ком- |
плексного опору послідовного кола R , L , C .
Після підстановки всіх множників у показниковій формі закон Ома виглядатиме
U m =Ume jψu = Ze jϕIme jψi = ZIme j(ψi +ϕ) , |
(3.41) |
що дозволяє знайти співвідношення для амплітуд і початкових фаз, а також перейти від комплексної амплітуди до миттєвого значення напруги u(t) :
Um = ZIm; |
(3.42) |
ψu = ψi + ϕ ; |
(3.43) |
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
123 |
|
u(t) = Re[U me jωt ] |
=Um cos(ωt +ψu ) = ZIm cos(ωt +ψi +ϕ). |
(3.44) |
|||||||||
Вираз (3.42) показує, що повний опір Z за законом Ома пов'язує |
||||||||||||
амплітуди, а отже, і діючі значення напруги і струму кола. |
|
|
|
|||||||||
Im |
|
Z |
Im |
|
|
|
|
Комплексні |
опори |
можна |
||
X |
|
|
ϕ< 0 |
R |
|
зобразити на комплексній площині |
||||||
|
|
|
|
|||||||||
Z |
|
ϕ > 0 б 0 |
|
|
|
Re |
(рис.3.18). Застосування показни- |
|||||
а |
|
|
|
|
кової форми запису (3.40) у виразі |
|||||||
|
|
X |
|
Z |
Z |
|
закону Ома в комплексній формі |
|||||
0 |
R |
Re |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
дозволяє визначити |
комплексну |
||||||
Рисунок 3.18 – Зображення комплексних |
амплітуду напруги U m на затиска- |
|||||||||||
опорів послідовного кола R, L, C: |
|
чах кола, а отже, і миттєве значення |
||||||||||
а – X > 0, ϕ > 0; б – X < 0, ϕ <0 |
|
|
u(t) цієї напруги. |
|
|
|
||||||
Після підстановки в (3.42) розгорненого виразу для повного опору можна |
||||||||||||
встановити зв'язок між значеннями напруг на ділянках кола: |
|
|
|
|||||||||
Um= Im |
R2 + (X L − XC )2 = (RIm )2+ ( X L Im− XC Im )2 = UmR2 |
+Um2p ; |
(3.45) |
|||||||||
|
U = I R2 + (X L − XC )2 = |
UR2 + (UL −UC )2 = |
UR2 +Up2 |
, |
(3.46) |
|||||||
де |
Ump = UmL −UmC = X Im ; |
Up = UL −UC = X I |
– амплітуда і |
діюче |
значення реактивної напруги відповідно.
Формули (3.45) і (3.46) показують, що амплітуди і діючі значення, а отже, і показання вимірювальних приладів (для даного кола – вольтметрів) в колах синусоїдного струму підсумовуються не арифметично, а геометрично − з урахуванням фазових співвідношень відповідних процесів.
Аргумент комплексного опору, як видно з виразу (3.43), визначає зсув фаз між напругою і струмом:
|
ϕ =ψu −ψi = arctg |
X L − XC |
|
= arctg |
X |
|
(3.47) |
|
R |
|
R |
||||
|
|
|
|
|
|||
і, залежно від параметрів кола ( R , L , C ) і частоти, може змінюватися у межах |
|||||||
|
−π / 2 ≤ϕ ≤π / 2 . |
|
|
|
|
(3.48) |
|
Окремі |
випадки, які відповідають індуктивності |
( ϕ = π/ 2 ) і ємності |
|||||
( ϕ = −π/ 2 ), можливі, якщо R = 0. |
|
|
|
|
|
||
Якщо |
0 < ϕ< π/ 2 ( X > 0 ; X L > X C ), |
то напруга за фазою випереджає |
|||||
струм. Це відповідає індуктивному характеру кола. |
|
За умови ємнісного характеру кола напруга за фазою відстає від струму. Це відповідає змінюванню аргументу комплексного опору в межах 0 > ϕ > −π/ 2
( X < 0 ; X L < X C ).
Режим, при якому коло R, L, C має активний характер ( ϕ = 0 ; X L = XC ),
зветься резонансом. Резонансний режим є основним у роботі коливальних контурів і розглядається в розд. 4.
124 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
Амплітудні та фазові співвідношення для даного кола ілюструють векторні діаграми (рис.3.19).
|
Im |
U mC |
U mL |
|
|
|
|
||
а |
|
U m |
U mp |
I m |
|
|
|||
|
|
ϕ> 0 |
|
|
|
|
|
U mR |
|
|
0 |
|
|
Re |
|
Im |
|
U mL |
|
|
|
|
|
|
|
|
U mC |
|
|
в |
|
U mR=U m |
I m |
|
|
|
|
||
|
|
|
ψu = ψi |
|
|
0 |
|
|
Re |
Im
U mL |
I m |
б |
|
U mR |
|
ϕ< 0 |
U mC |
0 |
U mp Re |
U m
Рисунок 3.19 – Векторні діаграми послідовного кола R, L, C:
а– індуктивний характер кола (X > 0; ϕ > 0);
б– ємнісний характер кола (X < 0; ϕ < 0);
в– резонанс (X = 0; ϕ = 0)
Побудову векторних діаграм слід починати із зображення комплексної амплітуди I m відомого струму. Комплексні амплітуди напруг на елементах
R, L, C є векторами, орієнтованими відносно вектора I m відповідно до
табл.3.6. Результатом підсумовування цих векторів є вектор, що відповідає комплексній амплітуді напруги U m на затискачах кола. Вектори, які
відповідають комплексним амплітудам реактивної напруги U mp =U mL +U mC ,
на рис.3.19, а, б побудовані пунктиром.
Види опорів і співвідношення для них у колах синусоїдного струму зведені до табл.3.7.
Приклад 3.5. Миттєве значення напруги на ділянці кола з параметрами R =1 кОм; L =2,73 мГн; C =1 нФ (рис.3.17) становить u(t) = 20cos(106 t + π/ 2) В.
Знайти миттєві значення струму та напруг у колі. Побудувати векторну діаграму. Розв’язання. Визначаємо комплексний опір кола:
Z= R +j(ωL−1/ ωC) =103+j(106 2,73 10−3− 6 1 −9 ) =1 + j1,73 кОм= 2e jπ / 3 кОм. 10 10
Використовуючи закон Ома, комплексну амплітуду заданої напруги U m = 20e jπ / 2 В і знайдений опір кола Z , знаходимо комплексну амплітуду струму:
I m = |
|
U |
m |
= |
20e jπ / 2 |
|
=10 |
10−3e jπ / 6 |
А = 10e jπ / 6 мА. |
|
|
||||||||
|
|
|
2 103e jπ |
/ 3 |
|||||
|
|
Z |
|
|
|
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
125 |
Розраховуємо комплексні амплітуди напруг на ділянках кола:
U mR = RI m =103 10 10−3e jπ / 6 =10e jπ / 6 В; |
|
|
|
|
|
|
U mL = jωLI m = 27,3e j2π / 3 В; U mC = − jI m / ωC = − j103 10 10−3e jπ / 6=10e− jπ / 3 |
В; |
|||||
U mp = j(ωL −1/ ωC)I m = j(2,73 −1) 103 10 10−3e jπ / 6 =17,3e j( |
π |
+ |
π |
=17,3e j |
2π |
|
2 |
6 ) |
|
|
|||
3 |
В. |
За допомогою знайдених комплексних амплітуд побудуємо векторну діаграму (рис.3.20) і запишемо миттєві значення струму і напруг на ділянках кола:
i(t) =10cos(106 t + π/ 6) мА;
uR (t) =10cos(106 t + π/ 6) В; uL (t) = 27,3cos(106 t + 2π/ 3) В;
uC (t) =10cos(106 t −π/ 3) В; up (t) =17,3cos(106t + 2π /3) В.
Дане коло має індуктивний характер. Зсув фаз між напругою на затискачах кола і струмом дорівнює аргументу комплексного опору і становить ϕ = π/ 3.
Im |
Масштаб |
|
U m L |
1 мА |
|
U mC |
10 В |
|
U m p |
||
U m |
I m |
|
ϕ |
||
ψi |
||
|
||
0 |
U mR |
|
Re |
Рисунок 3.20 – Векторна діаграма до прикладу 3.5
Таблиця 3.7 − Опори в колах синусоїдного струму
Опори |
Позначення |
Розрахункові співвідношення |
|||
Активний |
R |
R =U mR I mR =UmR ImR =U R I R |
|||
Індуктивний |
X L |
X L = ωL =UmL |
ImL =U L |
IL |
|
Ємнісний |
XC |
X C =1 ωC =UmC |
ImC =UC |
IC |
|
Реактивний |
X |
X = X L − XC = ωL −1 ωC ; |
|||
X =Ump / Imp =Up / Ip |
|
||||
|
|
|
|||
Комплексний |
Z |
Z = R + j(ωL −1 ωC) =R + j( X L − XC ) = |
|||
= R + jX = Ze jϕ =U m / I m =U I |
|||||
|
|
||||
Повний |
Z |
Z = Z = R2 +(ωL −1 ωC )2 = |
|||
= R2 + X 2 =Um / Im =U / I |
|||||
|
|
||||
Аргумент Z |
ϕ = ψu −ψi |
ϕ = arctg[(ωL −1 ωC)/ R]= |
|
||
= arctg[(X L − XC ) |
R]= arctg(X / R) |
||||
|
|
126 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
3.7Паралельне з’єднання елементів R , L , C в режимі синусоїдного струму
Коло в режимі синусоїдного струму, що містить паралельно сполучені елементи R , L , C , має велике теоретичне і практичне значення. Теоретичний аналіз цього кола дозволяє розглянути всі види провідностей для режиму синусоїдного струму.
Дане коло застосовується як схе- |
|
|
i(t) |
|
|
||
ма заміщення будь-якої пасивної |
|
|
iR (t) |
iL (t) |
|||
|
|
|
|||||
ділянки кола і як одна з схем |
u(t) |
|
|
iC (t) |
|||
заміщення паралельного резонансного |
R |
L |
C |
||||
контуру (див. розд. 4). Схема пара- |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|||
лельного з'єднання елементів R , L , C |
|
|
|
|
|
||
з позначенням позитивних |
напрямів |
|
|
|
|
|
|
заданої напруги на |
затискачах кола |
|
|
|
|
|
|
u(t)=Um cos(ωt + ψu ) |
і |
шуканих |
|
Рисунок 3.21 – Схема паралельного |
|||
струмів показана на рис.3.21. |
|
|
з′єднання елементів R, L, C |
||||
Струм кола можна визначити за першим законом Кірхгофа для будь-кого |
|||||||
з вузлів з урахуванням вибраних позитивних напрямів струмів у вітках: |
|||||||
i(t) = iR |
(t) +iL |
(t) +iC (t) = u(t) |
+ 1 |
∫u(t)dt +C du(t) . |
(3.49) |
||
|
|
|
R |
L |
|
dt |
|
Доданки у виразі (3.49) мають однакову частоту. Тому параметри струму i(t) можна знайти, підсумовуючи комплексні амплітуди струмів у вітках:
|
|
jψu |
|
j(ψu − |
π) |
j(ψu + |
π |
) |
I me jψi = I mR + I mL + I mC = |
Ume |
|
Ume |
2 |
|
|||
|
+ |
|
+ωCUme |
2 |
. (3.50) |
|||
R |
|
ωL |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
Якщо в правій частині рівняння (3.50) винести за дужки спільний множ-
ник Ume jψu , який є комплексною амплітудою напруги U m |
на затискачах кола, |
|||||||||||||||||||||
виходить вираз закону Ома в комплексній формі |
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I m =Y |
U |
m, |
|
|
(3.51) |
||||
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
де Y= |
+ |
|
|
e |
−jπ / 2 |
+ ωCe |
jπ / 2 |
=Y R+Y L+Y C − комплексна провідність кола. |
||||||||||||||
R |
|
ωL |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Співвідношення (3.51) показує, що комплексна провідність паралельно |
||||||||||||||||||||||
з’єднаних елементів R , L , C дорівнює сумі комплексних провідностей цих |
||||||||||||||||||||||
елементів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Комплексну провідність в алгебраїчній формі записують у вигляді: |
||||||||||||||||||||||
Y = |
1 |
− j |
|
|
1 |
+ jωC = |
|
1 |
− j( |
1 |
− ωC) =G − j(B |
L |
− B ) =G − jB, (3.52) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
R |
|
|
|
ωL |
|
|
|
R |
|
ωL |
|
C |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
де B =1/ ωL −ωC = BL − BC |
– реактивна провідність. |
|
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
127 |
Уявна частина комплексної провідності в загальному вигляді береться зі знаком мінус у зв'язку з тим, що аргументи комплексного опору і провідності як обернених величин відрізняються знаками:
Y = |
1 |
= |
1 |
= |
1 |
e |
− jϕ |
=Ye |
− jϕ |
=Y cosϕ − jY sin ϕ. |
(3.53) |
||||
Z |
Ze jϕ |
Z |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
У показниковій формі запису комплексна провідність має вигляд: |
|||||||||||||||
Y = |
G2 + B2 e− jarctg (B / G) = |
|
Y |
|
e− jϕ , |
(3.54) |
|||||||||
|
|
||||||||||||||
де Y =Y = G2 + B2 – повна провідність; (−ϕ) = −arctg(B / G) |
– аргумент |
комплексної провідності паралельного кола R , L , C .
Комплексну провідність, подібно комплексним опорам, зображують вектором на комплексній площині (рис.3.22).
Використання показникової форми запису комплексної провідності дозволяє визначити комплексну амплітуду струму кола, амплітудні та фазові співвідношення між напругою і струмом, записати миттєве значення струму:
I m = Ime jψi =Ye− jϕUme jψu =YUme j(ψu −ϕ), |
(3.55) |
|
|
Im =YUm; |
(3.56) |
i(t) = Re[I me jωt ] |
ψi = ψu − ϕ; |
(3.57) |
= Im cos(ωt + ψi ) =YUm cos(ωt + ψu −ϕ). |
(3.58) |
Im |
|
|
Im |
|
Im |
BC |
|
|
|
0 |
Re |
|
|
|
|
G |
|
|
||
|
|
|
BL |
|
|
|
|
0 |
Re |
|
0 |
Re |
|
Im |
а |
|
б |
|
|
в |
|
Y |
|
Im |
|
|
|
− B |
|
|
|
|
G |
|
Y |
|
|
|
|
||
|
|
|
0 |
(−ϕ) < 0 Re |
||
|
|
(−ϕ) > 0 |
|
|||
0 |
|
G Re |
|
− B |
Y |
Y |
г |
|
д |
||||
|
|
|
|
|
Рисунок 3.22 – Зображення комплексних провідностей на комплексній площині:
а – G ; б – |
Y L = − jBL ; в – Y C = jBC ; г – |
Y якщо G ≠ 0, − B > 0 ; |
||||||||||||
−ϕ > |
0 |
, |
ϕ< |
0 ; д – Y якщо G |
≠ |
0, |
− |
B |
< |
0 ; |
(−ϕ) < 0 |
, |
ϕ> |
0 |
( ) |
|
|
|
|
|
|
Вираз (3.55) показує, що комплексна провідність Y пов'язує згідно із за-
коном Ома комплексні амплітуди (комплексні діючі значення) струму і напруги кола:
Y = I m /U m = I /U . |
(3.59) |
128 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
З формули (3.56) отримуємо вираз, який пов’язує за законом Ома амплітуди (діючі значення) струму і напруги кола:
Y = Im /Um = I /U . |
(3.60) |
Підстановка в (3.56) розгорненого виразу для повної провідності (3.54) встановлює зв'язок між струмами у вітках кола:
I |
m |
=U |
m |
G2 +(B |
|
− B |
|
)2 |
= |
|
I 2 + (I |
mL |
− I |
mC |
)2 = |
I 2 |
+ I 2 |
; (3.61) |
|||||||||
|
|
|
|
|
L |
|
|
C |
|
|
|
mR |
|
|
|
|
|
mR |
mp |
|
|||||||
|
I =U |
|
G2 + (B |
− B |
)2 = |
|
|
I 2 + (I |
L |
− I |
C |
)2 |
= |
I 2 + I 2 , |
|
(3.62) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
C |
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
R |
p |
|
|
|||||
де Imp = |
|
ImL − ImC |
|
, Ip = |
|
IL − IC |
|
– відповідно амплітуда і діюче значен- |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
ня реактивної складової струму.
Співвідношення (3.61) дуальні виразам (3.45) для послідовного кола R , L , C і показують, що амплітуди і діючі значення, а отже, і показання вимірювальних приладів у колах синусоїдного струму підсумовуються з урахуванням фазових співвідношень відповідних процесів.
Векторні діаграми (рис.3.23), ілюструють амплітудні та фазові співвідношення між струмами і напругами в даному колі.
Im |
I mL |
I mC |
|
|
|
||
|
I m |
I mp |
U m |
|
|
|
|
|
(−ϕ)> 0 |
|
|
|
|
I mR |
|
0 |
|
а |
Re |
|
|
|
Рисунок 3.23 – Векторні діаграми паралельного кола R, L, C:
а – ємнісний характер кола (−B > 0;
−ϕ > 0, ϕ < 0); б – індуктивний (−B < 0; −ϕ < 0, ϕ > 0); в – резонанс (B = 0, ϕ = 0)
Im |
I mC |
|
U m |
|
I mR |
|
|
|
|
|
|
|
(−ϕ)< 0 |
|
I mL |
0 |
I |
mp |
Re |
|
|
бI m
Im |
I mC |
I mL
I mR=I m
U m
|
|
ψu = ψi |
0 |
в |
Re |
Аргумент комплексної провідності (− ϕ) , як видно з формул (3.55) і (3.57), визначає зсув фаз між напругою і струмом (−ϕ) = ψi −ψu і залежно від
параметрів кола ( R , L , C ) і частоти може змінюватися у межах:
−π / 2 ≤ (−ϕ) ≤π / 2 .
Окремі випадки, які відповідають ємності (−ϕ) =π / 2 та індуктивності (−ϕ) = −π / 2 , можливі, якщо G = 0 .
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
129 |
За умови, що 0 > (−ϕ) > −π / 2 ( B > 0 ; BL > BC ), струм за фазою відстає
від напруги, що відповідає індуктивному характеру кола. Якщо аргумент комплексної провідності змінюється в межах 0 < (−ϕ) <π / 2 ( B < 0 ; BL < BC ), коло
має ємнісний характер.
При резонансі коло, що містить елементи R, L, С, має активний характер ( ϕ = 0 ; BL = BC ).
Найменування, позначення та розрахункові формули для різних видів провідності в колах синусоїдного струму зведені до табл.3.8.
Таблиця 3.8 − Провідності в колах синусоїдного струму
Провідність |
Позначення |
Розрахункові формули |
|
Активна |
G |
G = I mR U mR = ImR UmR = I R U R = IR UR |
|
Індуктивна |
BL |
BL =1 ωL = ImL |
UmL |
Ємнісна |
BC |
BC = ωC = ImC UmC |
|
Реактивна |
B |
B =BL− BC =1 ωL−ωC; |
B = Imp/Ump |
Комплексна |
Y |
Y = G − jB =Ye− jϕ = I m /U m = I U |
|
Повна |
Y |
Y = Y = G 2 + B2 = Im |
U m = I U |
Аргумент Y |
(− ϕ) |
− ϕ = −arctg (B G)= ψi − ψu |
Порівняння співвідношень для послідовного і паралельного кіл R, L, С показує, що паралельне коло дуальне відносно послідовного. Це означає, що всі співвідношення, отримані для одного кола, можна застосувати для іншого, як-
що замінити струм напругою, індуктивність − ємністю, провідність − опором і навпаки, тобто зробити заміну вихідних величин на дуальні.
Приклад 3.6. Миттєве значення струму в ємності кола (рис.3.21) iC (t) =10 cos(106 t + π/ 2) мА. Параметри кола: R = 1 кОм; L = 1 мГн; C = 2 нФ.
Визначити миттєві значення струмів і напруги кола. Побудувати векторну діаграму. Розв’язання. Попередньо записавши комплексну амплітуду струму
I mC =10e jπ / 2 мА = 10 10−3e jπ / 2 А
і розрахувавши комплексний опір ємності |
|
||||
Z C = − j |
1 |
= − j |
1 |
= − j0,5 103 Ом, |
|
ωC |
106 2 10−9 |
||||
|
|
|
визначимо за законом Ома комплексну амплітуду напруги на затискачах кола:
U m = Z C I mC = − j0,5 103 10 10−3e jπ / 2 =5 B.
Розрахуємо комплексну провідність кола і комплексні амплітуди струмів:
Y = |
1 |
− j( |
1 |
−ωC) = |
|
1 |
− j( |
1 |
−106 2 10−9 ) =10−3 + j10−3 См = |
R |
ωL |
103 |
|
||||||
|
|
|
106 10−3 |
|
130 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |