1 курс / ОТК 1 курс-20191213T204228Z-001 / ОТК / Л_тература по ОТК / otksp_STZI_press для диска
.pdfIm
|
′′ |
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = Asinα |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
B′′ |
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
α |
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B′ |
0 |
′ |
= Acosα |
|
|
Re |
|
|
||||
A |
|
|
|
|
||||||||
|
|
− α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−β |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
α − B′′ |
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
′′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
−A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 3.8 – Подання комплексних чисел на комплексній площині |
||||||||||||
Таблиця 3.4 − Основні операції над комплексними числами |
|
|
|
|||||||||
Операція |
|
Співвідношення |
|
|||||||||
Підсумовування |
|
|
|
′ |
|
|
′ |
|
|
|
′′ |
′′ |
|
A + B = (A |
+ B |
)+ j(A |
+ B ) |
||||||||
Віднімання |
|
A − B = |
′ |
|
|
′ |
|
|
|
′′ |
′′ |
|
|
( A |
− B ) + j(A |
− B ) |
|||||||||
Множення |
|
AB = Ae jαBe jβ = ABe j(α+β) |
||||||||||
Ділення |
|
A |
= |
Ae jα |
= |
|
A |
e |
j(α−β) |
|||
|
B |
Be jβ |
|
B |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Піднесення до степеня |
|
|
|
An = Ane j(nα) |
|
|||||||
Добуття кореня |
|
|
n |
A = n |
Ae j(α / n) |
|
||||||
Сума спряжених комплексних чисел |
|
|
A + A |
|
= 2A |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|||
Різниця спряжених комплексних чисел |
|
A − A = |
j2A′′ |
|
||||||||
Добуток спряжених комплексних чисел |
|
|
AA = A2 |
|
|
|||||||
Модулі комплексних гармонік дорівнюють амплітудам Im , Um , Em , а ар- |
||||||||||||
гументи − повним фазам |
ψ(t) = ωt +ψ відповідних синусоїдних струмів, на- |
пруг і ЕРС. Дійсною частиною комплексних гармонік є миттєві значення в косинусоїдній формі запису, а уявною − миттєві значення, записані в синусоїдній формі. Комплексні гармоніки у виразах (3.7) − (3.9) мають однакову частоту, що відповідає усталеному режиму кола з синусоїдними джерелами однакової частоти.
На рис.3.9, а на комплексній площині показана комплексна гармоніка з тими ж параметрами, що і струм, миттєві значення якого зображені на рис.3.7 у
~
вигляді проекцій вектора i (t) , що обертається.
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
111 |
Комплексні миттєві значення в показниковій формі можна записати як добуток трьох співмножників:
|
i |
(t) = Ime jψi e jωt ; u(t) =Ume jψu e jωt ; e(t) = Eme jψe e jωt . |
(3.10) |
|
Перші співмножники у виразах (3.10) є амплітудами гармонік, другі − визначаються початковими фазами гармонік. Третій співмножник
e jωt = cosωt + j sin ωt ,
однаковий в кожному з виразів (3.10), визначає швидкість обертання векторів і називається оператором обертання.
У момент часу t = 0 вирази (3.10) перетворюються в комплексні величини, які мають важливе значення в методах аналізу кіл синусоїдного струму і на-
зиваються комплексними амплітудами:
I/m
Im
0
0
= i(0) = Ime jψi ; U m = u(0) =Ume jψu ; Em = e(0) = Eme jψe . (3.11)
|
ω |
i(t) = Im[Im e j(ωt +ψi ) ] = Im sin(ωt + ψi ) |
||
Im |
I m |
|
|
|
t=0 |
|
|
|
|
|
ψi |
|
|
|
|
Re 0 |
|
|
t |
|
i(t) = Re[Im e j(ωt +ψi ) ] |
= Im cos(ωt + ψi ) |
|
|
|
|
|
Im |
I m |
|
|
|
Imsinψi |
|
|
|
|
|
|
|
а |
б |
Im |
|
|
|
|
ψi |
|
|
|
|
0 |
Imcosψi Re |
tРисунок 3.9 – Подання синусоїдного струму
вкомплексній формі
Комплексна амплітуда синусоїдного струму, напруги або ЕРС ( I m , U m ,
Em ) − це комплексне число, модуль якого дорівнює амплітуді ( Im , Um , Em ), а аргумент − початковій фазі ( ψi , ψu , ψe ) відповідно струму, напруги або ЕРС.
На комплексній площині комплексні амплітуди є нерухомими векторами
(рис.3.9, б).
112 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
Поряд з комплексними амплітудами застосовують комплексні діючі значення ( I, U , E ), які відрізняються від комплексних амплітуд тільки модулями.
У комплексних діючих значень |
модулі дорівнюють діючим |
значенням |
( I, U , E ) синусоїдних струмів, напруг або ЕРС: |
|
|
I = Ie jψi ; |
U =Ue jψu ; E = Ee jψe . |
(3.12) |
Подання гармонічних процесів однакової частоти в комплексному вигляді дозволяє спростити їх алгебраїчне підсумовування. Для цього використовують властивість комутативності векторів. Наприклад, алгебраїчне підсумовування трьох гармонічних напруг виконуватиметься так:
u(t) =u1(t) −u2 (t) +u3(t) =
=Um1 cos(ωt +ψu1) −Um2 cos(ωt +ψu2 ) +Um3 cos(ωt +ψu3) =
=Re U m1e jωt −Re U m2e jωt + Re U m3e jωt = Re U m1e jωt −U m2e jωt +U m3e jωt =
=Re (U m1 −U m2 +U m3 )e jωt = Re U me jωt = Re Ume j(ωt +ψu ) =Um cos(ωt +ψu ),
де U m =Ume jψu =U m1 −U m2 +U m3 − комплексна амплітуда
результуючої напруги.
Отже, щоб алгебраїчно підсумовувати миттєві значення синусоїдних струмів (напруг або ЕРС), достатньо провести алгебраїчне підсумовування комплексних амплітуд цих струмів (напруг або ЕРС) і від здобутої комплексної амплітуди перейти до миттєвого значення.
На рис.3.10, а показані вектори, які відповідають комплексним амплітудам трьох напруг, що підсумовуються у наведеному вище прикладі, і результат алгебраїчного підсумовування комплексних амплітуд (рис.3.10, б). Результуючий вектор U m (рис.3.10, б) замикає ламану лінію, утворену векто-
рами, що алгебраїчно підсумовуються при їх паралельному перенесенні.
Im |
U m1 |
Im |
|
|
|
−U m2 |
U m1 |
а |
U m2 |
б |
|
U m3 |
|
||
0 |
Re |
0 |
Re |
|
|
U m =U m1−U m2 +U m3 |
|
U m3 |
|
Рисунок 3.10 – Принцип побудови |
|
|
|
векторної діаграми |
Сукупність векторів, які відповідають комплексним амплітудам (комплексним діючим значенням) синусоїдних струмів, напруг або ЕРС і алгебраїчно підсумовуються за законами Кірхгофа, називається векторною діаграмою.
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
113 |
На основі комплексних амплітуд синусоїдних струмів і напруг вводиться поняття комплексного опору і комплексної провідності.
Комплексний опір − це відношення комплексних амплітуд (або комплекс-
них діючих значень) напруги і струму: |
|
Z =U m / I m =U / I . |
(3.13) |
У показниковій формі комплексний опір має вигляд:
Z = Ze jϕ ,
де Z =Um / Im =U / I − модуль комплексного опору – повний опір; ϕ = ϕu −ϕi − аргумент комплексного опору.
Величина, обернена комплексному опору, називається комплексною провідністю
Y =1/ Z = I m / |
U |
m = I / |
U |
. |
(3.14) |
|
|
||||
У показниковій формі комплексну провідність записують у вигляді |
|
||||
Y =Ye− jϕ , |
|
||||
де Y = Im /Um = I /U − модуль комплексної провідності – |
повна |
||||
провідність; −ϕ = ϕi −ϕu − аргумент комплексної провідності. |
|
Основні поняття, пов'язані з комплексним поданням синусоїдних струмів, напруг і ЕРС, зведені до табл.3.5.
Таблиця 3.5 − Комплексне подання синусоїдних струмів, напруг і ЕРС
|
Позна- |
Одиниці |
|
|
|
|||
Назва |
виміру |
|
|
Співвідношення |
||||
чення |
(найменування/ |
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
позначення) |
|
|
|
|
Комплексне |
|
i |
(t) |
ампер/А |
i(t)= Ime j(ωt +ψi ) = |
|||
миттєве |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= Im cos(ωt +ψi ) + jIm sin(ωt +ψi ) |
||||
значення |
|
|
|
|
||||
(комплексна |
|
|
|
|||||
u(t) |
вольт/В |
u(t)=Ume j(ωt +ψu ) = |
||||||
гармоніка) |
|
|
|
|
=Um cos(ωt + ψu ) + jU m sin(ωt + ψu ) |
|||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|||||
|
e(t) |
вольт/В |
e(t)= Eme j(ωt +ψe ) = |
|||||
|
|
|
|
|
= Em cos(ωt +ψe ) + jEm sin(ωt +ψe ) |
|||
Оператор обертання |
e jωt |
безрозмірний |
e jωt = cosωt + j sin ωt |
|||||
Комплексна |
|
I m |
ампер/А |
|
|
I m = Ime jψi |
||
амплітуда |
|
|
|
|
|
|
|
|
U m ; Em |
вольт/В |
U m =Ume jψu ; E m = Eme jψe |
||||||
|
||||||||
Комплексне діюче |
|
|
I |
ампер/А |
|
|
I = Ie jψi |
|
значення |
|
|
|
|
|
|
|
|
U ; E |
вольт/В |
U =Ue jψu ; E = Ee jψe |
||||||
|
114 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
Особливості застосування комплексного подання синусоїдних струмів, напруг і ЕРС ілюструють приклади 3.1 − 3.4.
Приклад 3.1. Записати комплексне миттєве значення, комплексну амплітуду і комплексне діюче значення напруги: u(t) = 5cos(109 t −3π/ 4) В.
Розв’язання. Використовуючи визначення, запишемо комплексне миттєве значення, комплексну амплітуду і комплексне діюче значення даної напруги у вигляді:
|
|
|
|
|
|
u(t) = 5e j(109 t −3π / 4) В; |
|
|
||
U m =5e j(−3π/ 4) =5cos(−3π/ 4) + j5sin(−3π/ 4) = − |
5 |
− j 5 В; |
||||||||
|
5 |
|
|
|
5 |
|
5 |
|
2 |
2 |
U = |
e |
j(−3π/ 4) |
= |
cos(−3π/ 4) + j |
sin(−3π/ 4) |
= −2,5 − j2,5 В. |
||||
2 |
|
2 |
2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Приклад 3.2. Записати вираз миттєвого значення струму, у якого комплексне |
||||||||||
діюче значення і частота становлять відповідно I = −4 + j4 мА; |
f = 50 МГц. Побу- |
дувати графік (часову діаграму) миттєвого значення струму.
Розв’язання. Визначимо комплексну амплітуду та перейдемо від алгебраїчної форми до показникової:
I m=(−4 + j4) 2 = 4 2(−1+ j1) = 4 2 (−1)2 +12 e j[arctg(−1)+π]=8e j3π / 4 мА.
Комплексне число, що відповідає комплексній амплітуді струму, лежить у другій чверті. Тому, визначаючи аргумент комплексної амплітуди ψi (див. табл.3.3),
до головного значення arctg(−1) = −π/ 4 додаємо π.
Перейдемо від комплексної амплітуди до миттєвого значення:
i(t) = Re[I me j(2πft) ]= Re 8e j(3π/ 4) e j(2π5 107 t) = 8cos(π108 t +3π/ 4) мА.
На графіку i(t) (рис.3.11) по осі ординат відкладемо струм у міліамперах, по
осі абсцис − дві змінні: час в наносекундах (1нс = 10−9 с) і фазу в радіанах. Період коливань і зсув максимуму струму відносно початку координат у часі становлять:
T = |
1 |
= |
1 |
|
= 2 10−8 |
с; t0 |
= − |
ψi |
= − |
3π/ 4 |
= −7,5 10−9 с. |
|
f |
|
50 106 |
|
|
|
ω |
|
2π 50 106 |
|
|
|
|
|
(ψi = 3π/4) |
i(t) |
|
|
|
T=20 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Im= 8 мА |
|
|
|
|
|
t0 |
= −7,5 |
0 |
|
|
|
|
t, нс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(π 108t, рад) |
Рисунок 3.11 – Часова діаграма струму i(t) у прикладі 3.2
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
115 |
Приклад 3.3. Для вузла кола (рис.3.12, а) вибрані напрями трьох струмів у вітках і задані миттєві значення двох з них:
i1(t) = 2cos(2π106 t −π/ 2) мА; i2 (t) =1,41cos(2π106 t +3π/ 4) мА.
Визначити струм i3 (t) , побудувати векторну діаграму струмів для вузла. Розв’язання. Визначимо шуканий струм з рівняння за першим законом Кірх-
гофа для даного вузла: i1(t) + i2 (t) −i3 (t) = 0, звідки |
i3 (t) =i1(t) + i2 (t) . |
|
|
|||||||||
i1(t) |
|
|
|
|
I m2 |
Im |
|
|
|
Im |
|
|
|
i3(t) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
а |
|
|
б |
|
|
|
|
в I m3 |
|
|
||
i2 (t) |
|
|
|
|
0 |
Re |
|
0 Re |
||||
Рисунок 3.12 – До прикладу 3.3 |
|
I m1 |
|
|
I m2 |
I m1 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
Щоб підсумувати миттєві значення струмів i1(t) |
та i2 (t) , перейдемо до їх ком- |
|||||||||||
плексних амплітуд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I m1 = 2e− jπ/ 2 |
= − j2 мА; |
I m2 =1,41e j(3π/ 4) |
= −1+ j1 мА. |
|
|||||||
Підсумовуючи |
комплексні амплітуди |
I m1 |
і |
I m2 , |
визначимо |
комплексну |
||||||
амплітуду I m3 шуканого струму і запишемо його миттєве значення: |
|
|
||||||||||
|
I m3 = I m1 + I m2 = − j2 −1+ j1 = −1− j1 = 2e j(−3π/ 4) мА; |
|
||||||||||
|
i (t) = Re[I |
m3 |
e j(2πft) ] = Re[ |
2e j(−3π/ 4)e j(2π 106 t) ] = |
|
|
||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 2 cos(2π106 t −3π/ 4) = 2 cos[2π106 (t −0,375 10−6 )] мА. |
|
||||||||||
На комплексній площині побудуємо вектори, що відповідають комплексним |
||||||||||||
амплітудам |
заданих |
струмів |
(рис.3.12, б), і |
векторну |
діаграму для струмів |
вузла |
||||||
(рис.3.12, в), яка показує зв'язок між комплексними амплітудами струмів I m1 , |
I m2 і |
I m3 згідно з першим законом Кірхгофа.
Приклад 3.4. На деякій пасивній ділянці кола комплексні амплітуди напруги і струму становлять: U m = −4 В; I m = −1 + j 3 мА. Знайти комплексний опір і ком-
плексну провідність даної ділянки.
Розв’язання. Подамо задані комплексні величини в показниковій формі і застосуємо співвідношення (3.13) і (3.14): U m = −4 = 4e jπ B;
I m = −1+ j 3 = (−1) |
2 |
+3 e |
j arctg(− |
3)+π |
|
|||||||
|
|
|
|
= 2e j2π / 3 мА = 2 10−3e j2π / 3 A; |
||||||||
Z = |
U m |
= |
|
|
4e jπ |
|
|
= 2 |
103e jπ / 3 |
Ом = 2e jπ / 3 кОм; |
||
|
|
2 10−3e j2π / 3 |
||||||||||
|
|
|
I m |
|
|
|
||||||
Y = |
I m |
= 2 10−3e j2π / 3 |
= 0,5 10−3e− jπ / 3 |
См = 0,5e− jπ / 3 мСм. |
||||||||
|
||||||||||||
U m |
4e jπ |
|
|
|
|
|
116 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
3.5 Елементи R, L, C в колах синусоїдного струму
Елемент R в колах синусоїдного струму називається активним опором. Введення цього терміну викликане необхідністю розрізнювати цей елемент і введені вище комплексний опір (3.13) і повний опір, а також розглянуті нижче декілька видів опорів для даного режиму кіл. Термін активний опір підкреслює
також незворотне поглинання енергії в даному елементі. |
|
||
Стосовно до резистора, який за |
R( f ) |
|
|
своїми параметрами найближчий до еле- |
|
||
мента R, використовують терміни омічний і |
|
|
|
активний опори. Ці терміни характеризу- |
R0 |
|
|
ють відмінності у величинах опорів рези- |
|
||
стора при постійному (омічний опір R0 ) |
і |
0 |
f |
синусоїдному струмах (активний опір |
− |
||
R( f ) ). На рис.3.13 показана залежність |
Рисунок 3.13 – Залежність |
|
|
опору резистора від частоти R( f ) . |
|
опору резистора від частоти |
|
Збільшення опору резистора з підвищенням частоти пояснюється поверхневим ефектом і випромінюванням.
Нехай через лінійний ідеальний активний опір R проходить синусоїдний
струм (рис.3.14, а): |
|
i(t)= Im cos(ωt + ψi ). |
(3.15) |
Згідно із законом Ома напруга на активному опорі |
|
u(t)= RIm cos(ωt + ψi )=Um cos(ωt + ψu ). |
(3.16) |
З виразу (3.16) виходить, що амплітуда напруги на активному опорі Um пов'язана за законом Ома з амплітудою струму Im : Um = RIm , а початкові фази напруги і струму збігаються: ψu = ψi . Отже, миттєві значення напруги і струму
в активному опорі є коливаннями, які перебувають у фазі (рис.3.14, б).
Від співвідношень (3.15) і (3.16), що описують миттєві значення струму і напруги в активному опорі, можна перейти до комплексних амплітуд:
I m = Ime jψi ; U m = RIme jψi =Ume jψu .
Отримані комплексні амплітуди дозволяють побудувати векторну діаграму у вигляді двох однаково спрямованих векторів (рис.3.14, в) і визначити комплексні опір і провідність:
|
Z R = |
U m |
= |
RIme jψi |
= R; Y R = |
|
I m |
= |
Ime jψi |
= |
1 |
= G . |
(3.17) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
I m Ime jψi |
|
|
|
U |
m |
RIme jψi |
|
R |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Миттєва потужність в активному опорі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
] |
|
||||||
p |
R |
(t) =u(t)i(t) = RI 2 |
cos2 (ωt + ψ |
) = RI 2 |
1+ cos2(ωt + ψ |
) |
/ 2 = |
|||||||||||
|
|
|
|
m |
i |
|
|
|
|
m [ |
|
|
i |
|
|
|||
|
|
= RI 2 [1+cos 2( ωt +ψi )]= GU 2 [1+cos 2( ωt +ψi )], |
|
|
(3.18) |
де I , U − відповідно діючі значення струму і напруги.
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
117 |
i(t) |
R |
|
|
u(t) |
i(t) |
|
u(t) |
|
0 |
|
|
|
а |
|
|
ωt |
|
|
|
ψu =ψi |
|
|
|
Im |
|
|
б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U m |
|
RI m2 |
pR (t) |
|
I m |
ϕ = 0 |
|
|
||
|
|
|
|
||
|
ψu=ψi |
P = RI 2 |
|
|
|
|
|
|
|
||
0 |
в |
Re |
0 |
г |
ωt |
|
|
Рисунок 3.14 – Режим синусоїдного струму в активному опорі
У розглядуваному режимі, як і в інших режимах роботи активного опору, миттєва потужність додатна в будь-який момент часу, що означає безперерв-не поглинання енергії. Середнє за період значення миттєвої потужності називається активною потужністю, яка вимірюється у ватах і становить:
|
|
|
1 |
T |
|
1 |
T |
|
|
|
|
P = |
∫ |
pR (t)dt = |
∫RI 2 [1 + cos 2( ωt + ψi )]dt = RI 2 = GU 2 . |
(3.19) |
|||
|
|
||||||||
|
|
T |
0 |
T |
0 |
|
|||
Графік миттєвої потужності в активному опорі з позначенням максималь- |
|||||||||
ного і середнього (активна потужність) значень зображений на рис.3.14, г. |
|
||||||||
Синусоїдний струм, який описується виразом (3.15), проходячи через |
|||||||||
лінійну індуктивність L (рис.3.15, а), викликає появу напруги, котра згідно з |
|||||||||
формулою (1.16), визначається так: |
|
||||||||
u(t) =L |
di(t) |
= − ωLIm sin(ωt + ψi) = ωLIm cos(ωt + ψi + π) =Um cos(ωt+ ψu ). |
(3.20) |
||||||
|
|||||||||
|
dt |
|
|
|
2 |
|
|||
Вираз (3.20) показує, що амплітуда напруги на індуктивності пов'язана з |
|||||||||
амплітудою струму співвідношенням: |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Um = ωLIm = X L Im , |
(3.21) |
|
яке є законом Ома. У виразі (3.21) опору відповідає величина ωL , котра |
|||||||||
вимірюється в омах, називається індуктивним опором і позначається |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
X L = ωL . |
(3.22) |
|
Згідно з (3.20) початкова фаза напруги на індуктивності ψu = ψi +π / 2 . |
|||||||||
Отже, в індуктивності зсув фаз між напругою і струмом |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ϕ = ψu −ψi =π / 2 . |
(3.23) |
Вираз (3.23) показує, що напруга на індуктивності випереджає струм за фазою на π/2 (90°), а у часі − на Т/4. Отже, коливання напруги і струму в
118 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
індуктивності перебувають «у квадратурі». Графіки миттєвих значень напруги і струму в індуктивності показані на рис.3.15, б.
i(t) |
L |
|
ψu |
u(t) |
|
|
ψi |
||
|
|
|
i(t) |
|
|
u(t) |
|
|
|
|
а |
|
0 |
ωt |
|
|
|
||
|
Im |
|
ϕ=π/2 |
б |
|
|
|
||
|
|
|
pL (t) |
|
|
|
|
|
|
U m |
ϕ=π/2 |
|
X L I 2 |
|
|
|
|||
|
ψu |
I m |
0 |
ωt |
|
ψi |
|||
|
|
|
||
|
0 |
|
Re |
|
|
в |
|
|
г |
|
Рисунок 3.15 – Режим синусоїдного струму в індуктивності |
Комплексні амплітуди струму і напруги в індуктивності
I m = Ime jψi ; U m = ωLIme j(ψi +π / 2) =Ume jψu ,
дозволяють побудувати векторну діаграму у вигляді двох зсунутих на торів (рис.3.15, в).
Комплексні опір і провідність індуктивності становлять:
|
U m |
|
ωLIme |
j(ψi +π / 2) |
= ωLe j |
π |
Z L = |
= |
|
2 = jωL = jX L ; |
|||
|
|
|||||
|
I m |
Ime jψi |
|
|
π/ 2 век-
(3.24)
Y |
L |
= |
I m |
= |
Ime jψi |
|
|
= |
|
1 |
= |
1 |
= |
1 |
= − jB |
, |
|
(3.25) |
|||||||||
|
|
|
/ 2) |
|
|
jπ / 2 |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
U |
|
|
|
|
j(ψi +π |
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
m |
|
ωLIme |
|
|
|
|
ωLe |
|
|
|
jωL jX L |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
де BL =1/ ωL – індуктивна провідність, що вимірюється в сименсах (См). |
|||||||||||||||||||||||||||
Миттєва потужність в індуктивності змінюється за законом |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
X L Im2 |
|
pL (t) =u(t)i(t) = −ωLIm2 |
sin(ωt + ψi )cos(ωt + ψi ) = |
|
|
|
||||||||||||||||||||
= − |
|
sin2(ωt + ψ |
) = −X |
L |
I |
2sin2(ωt + ψ |
) = −B U 2sin2(ωt + ψ |
) . |
(3.26) |
||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
L |
|
|
i |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На відміну від активного опору, в якому миттєва потужність завжди позитивна, в індуктивності миттєва потужність є знакозмінною (рис.3.15, г). В інтервалах часу, коли pL (t) > 0, індуктивність накопичує енергію, а коли
pL (t) < 0 , - віддає енергію. Середнє за період значення миттєвої потужності в індуктивності дорівнює нулю. Ця принципова відмінність характеру зміни по-
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
119 |
тужностей в індуктивності й активному опорі обумовила появу терміну реактивний елемент. До реактивних елементів належать індуктивність і ємність.
Кількісною характеристикою миттєвої потужності реактивного елемента є її максимальне значення, яке називається реактивною потужністю і вимірюється у варах (ВАр). В індуктивності реактивна потужність
|
|
|
P |
= X |
L |
I 2 = B U 2 . |
|
(3.27) |
||
|
|
|
QL |
|
|
L |
|
|
|
|
Напругу на лінійній ємності С (рис.3.16, а) в режимі синусоїдного стру- |
||||||||||
му (3.15) можна визначити, застосовуючи співвідношення (1.11): |
|
|
||||||||
|
u(t) = |
1 |
∫i(t)dt = 1 ∫Im cos(ωt +ψi )dt = 1 |
Im sin(ωt +ψi ) = |
|
|
||||
|
|
C |
C |
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
|
|
= 1 Im cos(ωt +ψi |
− |
π) =Um cos(ωt +ψu ) . |
(3.28) |
||||
|
|
|
ωC |
|
|
|
2 |
|
|
|
Враховуючи особливості синусоїдного режиму, при інтегруванні |
||||||||||
миттєвого значення струму стала інтегрування прийнята нульовою. |
|
|
||||||||
i(t) |
C |
|
ψi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ψu |
i(t) |
u(t) |
|
|
||
|
u(t) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
ωt |
Im |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
ϕ=− π/2 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
б |
|
|
|||
|
ϕ=− π/2 |
|
pC (t) |
|
|
|
||||
I m |
U m |
|
|
X C I |
2 |
|||||
|
ψi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ψu |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
||
|
0 |
|
Re |
|
|
|
|
|
ωt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
в |
|
|
|
|
|
|
г |
|
|
|
Рисунок 3.16 – Режим синусоїдного струму в ємності |
|
|
|||||||
Вираз (3.28) дозволяє оцінити амплітудні і фазові співвідношення між |
||||||||||
напругою і струмом в ємності. |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Амплітуди напруги і струму на ємності пов'язані співвідношенням: |
|
|||||||||
|
|
|
Um = |
1 |
Im = X C Im . |
|
(3.29) |
|||
|
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
|
|
У виразі (3.29) величина 1/ ωC , |
яка відповідає опору і вимірюється в |
|||||||||
омах, називається ємнісним опором: |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
XC =1/ ωC . |
|
(3.30) |
120 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |