Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
32
Добавлен:
13.12.2019
Размер:
17.87 Mб
Скачать

Im

 

′′

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = Asinα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

B′′

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

0

= Acosα

 

 

Re

 

 

A

 

 

 

 

 

 

− α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−β

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

α B′′

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.8 – Подання комплексних чисел на комплексній площині

Таблиця 3.4 Основні операції над комплексними числами

 

 

 

Операція

 

Співвідношення

 

Підсумовування

 

 

 

 

 

 

 

 

′′

′′

 

A + B = (A

+ B

)+ j(A

+ B )

Віднімання

 

A B =

 

 

 

 

 

′′

′′

 

( A

B ) + j(A

B )

Множення

 

AB = Ae jαBe jβ = ABe j(α+β)

Ділення

 

A

=

Ae jα

=

 

A

e

j(α−β)

 

B

Be jβ

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Піднесення до степеня

 

 

 

An = Ane j(nα)

 

Добуття кореня

 

 

n

A = n

Ae j(α / n)

 

Сума спряжених комплексних чисел

 

 

A + A

 

= 2A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Різниця спряжених комплексних чисел

 

A A =

j2A′′

 

Добуток спряжених комплексних чисел

 

 

AA = A2

 

 

Модулі комплексних гармонік дорівнюють амплітудам Im , Um , Em , а ар-

гументи повним фазам

ψ(t) = ωt відповідних синусоїдних струмів, на-

пруг і ЕРС. Дійсною частиною комплексних гармонік є миттєві значення в косинусоїдній формі запису, а уявною миттєві значення, записані в синусоїдній формі. Комплексні гармоніки у виразах (3.7) (3.9) мають однакову частоту, що відповідає усталеному режиму кола з синусоїдними джерелами однакової частоти.

На рис.3.9, а на комплексній площині показана комплексна гармоніка з тими ж параметрами, що і струм, миттєві значення якого зображені на рис.3.7 у

~

вигляді проекцій вектора i (t) , що обертається.

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

111

Комплексні миттєві значення в показниковій формі можна записати як добуток трьох співмножників:

 

i

(t) = Ime jψi e jωt ; u(t) =Ume jψu e jωt ; e(t) = Eme jψe e jωt .

(3.10)

 

Перші співмножники у виразах (3.10) є амплітудами гармонік, другі визначаються початковими фазами гармонік. Третій співмножник

e jωt = cosωt + j sin ωt ,

однаковий в кожному з виразів (3.10), визначає швидкість обертання векторів і називається оператором обертання.

У момент часу t = 0 вирази (3.10) перетворюються в комплексні величини, які мають важливе значення в методах аналізу кіл синусоїдного струму і на-

зиваються комплексними амплітудами:

I/m

Im

0

0

= i(0) = Ime jψi ; U m = u(0) =Ume jψu ; Em = e(0) = Eme jψe . (3.11)

 

ω

i(t) = Im[Im e j(ωt i ) ] = Im sin(ωt + ψi )

Im

I m

 

 

 

t=0

 

 

 

 

ψi

 

 

 

 

Re 0

 

 

t

 

i(t) = Re[Im e j(ωt i ) ]

= Im cos(ωt + ψi )

 

 

 

 

Im

I m

 

 

 

Imsinψi

 

 

 

 

 

а

б

Im

 

 

 

 

ψi

 

 

 

 

0

Imcosψi Re

tРисунок 3.9 – Подання синусоїдного струму

вкомплексній формі

Комплексна амплітуда синусоїдного струму, напруги або ЕРС ( I m , U m ,

Em ) це комплексне число, модуль якого дорівнює амплітуді ( Im , Um , Em ), а аргумент початковій фазі ( ψi , ψu , ψe ) відповідно струму, напруги або ЕРС.

На комплексній площині комплексні амплітуди є нерухомими векторами

(рис.3.9, б).

112

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

Поряд з комплексними амплітудами застосовують комплексні діючі значення ( I, U , E ), які відрізняються від комплексних амплітуд тільки модулями.

У комплексних діючих значень

модулі дорівнюють діючим

значенням

( I, U , E ) синусоїдних струмів, напруг або ЕРС:

 

I = Ie jψi ;

U =Ue jψu ; E = Ee jψe .

(3.12)

Подання гармонічних процесів однакової частоти в комплексному вигляді дозволяє спростити їх алгебраїчне підсумовування. Для цього використовують властивість комутативності векторів. Наприклад, алгебраїчне підсумовування трьох гармонічних напруг виконуватиметься так:

u(t) =u1(t) u2 (t) +u3(t) =

=Um1 cos(ωt +ψu1) Um2 cos(ωt +ψu2 ) +Um3 cos(ωt +ψu3) =

=Re U m1e jωt Re U m2e jωt + Re U m3e jωt = Re U m1e jωt U m2e jωt +U m3e jωt =

=Re (U m1 U m2 +U m3 )e jωt = Re U me jωt = Re Ume jt +ψu ) =Um cos(ωt +ψu ),

де U m =Ume jψu =U m1 U m2 +U m3 комплексна амплітуда

результуючої напруги.

Отже, щоб алгебраїчно підсумовувати миттєві значення синусоїдних струмів (напруг або ЕРС), достатньо провести алгебраїчне підсумовування комплексних амплітуд цих струмів (напруг або ЕРС) і від здобутої комплексної амплітуди перейти до миттєвого значення.

На рис.3.10, а показані вектори, які відповідають комплексним амплітудам трьох напруг, що підсумовуються у наведеному вище прикладі, і результат алгебраїчного підсумовування комплексних амплітуд (рис.3.10, б). Результуючий вектор U m (рис.3.10, б) замикає ламану лінію, утворену векто-

рами, що алгебраїчно підсумовуються при їх паралельному перенесенні.

Im

U m1

Im

 

 

 

U m2

U m1

а

U m2

б

 

U m3

 

0

Re

0

Re

 

 

U m =U m1U m2 +U m3

 

U m3

 

Рисунок 3.10 – Принцип побудови

 

 

векторної діаграми

Сукупність векторів, які відповідають комплексним амплітудам (комплексним діючим значенням) синусоїдних струмів, напруг або ЕРС і алгебраїчно підсумовуються за законами Кірхгофа, називається векторною діаграмою.

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

113

На основі комплексних амплітуд синусоїдних струмів і напруг вводиться поняття комплексного опору і комплексної провідності.

Комплексний опір це відношення комплексних амплітуд (або комплекс-

них діючих значень) напруги і струму:

 

Z =U m / I m =U / I .

(3.13)

У показниковій формі комплексний опір має вигляд:

Z = Ze jϕ ,

де Z =Um / Im =U / I модуль комплексного опору – повний опір; ϕ = ϕu −ϕi аргумент комплексного опору.

Величина, обернена комплексному опору, називається комплексною провідністю

Y =1/ Z = I m /

U

m = I /

U

.

(3.14)

 

 

У показниковій формі комплексну провідність записують у вигляді

 

Y =Yejϕ ,

 

де Y = Im /Um = I /U модуль комплексної провідності –

повна

провідність; −ϕ = ϕi −ϕu аргумент комплексної провідності.

 

Основні поняття, пов'язані з комплексним поданням синусоїдних струмів, напруг і ЕРС, зведені до табл.3.5.

Таблиця 3.5 Комплексне подання синусоїдних струмів, напруг і ЕРС

 

Позна-

Одиниці

 

 

 

Назва

виміру

 

 

Співвідношення

чення

(найменування/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

позначення)

 

 

 

Комплексне

 

i

(t)

ампер/А

i(t)= Ime j(ωt i ) =

миттєве

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= Im cos(ωt i ) + jIm sin(ωt i )

значення

 

 

 

 

(комплексна

 

 

 

u(t)

вольт/В

u(t)=Ume j(ωt u ) =

гармоніка)

 

 

 

 

=Um cos(ωt + ψu ) + jU m sin(ωt + ψu )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e(t)

вольт/В

e(t)= Eme j(ωt e ) =

 

 

 

 

 

= Em cos(ωt e ) + jEm sin(ωt e )

Оператор обертання

e jωt

безрозмірний

e jωt = cosωt + j sin ωt

Комплексна

 

I m

ампер/А

 

 

I m = Ime jψi

амплітуда

 

 

 

 

 

 

 

U m ; Em

вольт/В

U m =Ume jψu ; E m = Eme jψe

 

Комплексне діюче

 

 

I

ампер/А

 

 

I = Ie jψi

значення

 

 

 

 

 

 

 

U ; E

вольт/В

U =Ue jψu ; E = Ee jψe

 

114

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

Особливості застосування комплексного подання синусоїдних струмів, напруг і ЕРС ілюструють приклади 3.1 3.4.

Приклад 3.1. Записати комплексне миттєве значення, комплексну амплітуду і комплексне діюче значення напруги: u(t) = 5cos(109 t 3π/ 4) В.

Розв’язання. Використовуючи визначення, запишемо комплексне миттєве значення, комплексну амплітуду і комплексне діюче значення даної напруги у вигляді:

 

 

 

 

 

 

u(t) = 5e j(109 t 3π / 4) В;

 

 

U m =5e j(3π/ 4) =5cos(3π/ 4) + j5sin(3π/ 4) = −

5

j 5 В;

 

5

 

 

 

5

 

5

 

2

2

U =

e

j(3π/ 4)

=

cos(3π/ 4) + j

sin(3π/ 4)

= −2,5 j2,5 В.

2

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 3.2. Записати вираз миттєвого значення струму, у якого комплексне

діюче значення і частота становлять відповідно I = −4 + j4 мА;

f = 50 МГц. Побу-

дувати графік (часову діаграму) миттєвого значення струму.

Розв’язання. Визначимо комплексну амплітуду та перейдемо від алгебраїчної форми до показникової:

I m=(4 + j4) 2 = 4 2(1+ j1) = 4 2 (1)2 +12 e j[arctg(1)+π]=8e j3π / 4 мА.

Комплексне число, що відповідає комплексній амплітуді струму, лежить у другій чверті. Тому, визначаючи аргумент комплексної амплітуди ψi (див. табл.3.3),

до головного значення arctg(1) = −π/ 4 додаємо π.

Перейдемо від комплексної амплітуди до миттєвого значення:

i(t) = Re[I me j(2πft) ]= Re 8e j(3π/ 4) e j(2π5 107 t) = 8cos(π108 t +3π/ 4) мА.

На графіку i(t) (рис.3.11) по осі ординат відкладемо струм у міліамперах, по

осі абсцис дві змінні: час в наносекундах (1нс = 109 с) і фазу в радіанах. Період коливань і зсув максимуму струму відносно початку координат у часі становлять:

T =

1

=

1

 

= 2 108

с; t0

= −

ψi

= −

3π/ 4

= −7,5 109 с.

 

f

 

50 106

 

 

 

ω

 

2π 50 106

 

 

 

 

(ψi = 3π/4)

i(t)

 

 

 

T=20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Im= 8 мА

 

 

 

 

t0

= −7,5

0

 

 

 

 

t, нс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(π 108t, рад)

Рисунок 3.11 – Часова діаграма струму i(t) у прикладі 3.2

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

115

Приклад 3.3. Для вузла кола (рис.3.12, а) вибрані напрями трьох струмів у вітках і задані миттєві значення двох з них:

i1(t) = 2cos(2π106 t −π/ 2) мА; i2 (t) =1,41cos(2π106 t +3π/ 4) мА.

Визначити струм i3 (t) , побудувати векторну діаграму струмів для вузла. Розв’язання. Визначимо шуканий струм з рівняння за першим законом Кірх-

гофа для даного вузла: i1(t) + i2 (t) i3 (t) = 0, звідки

i3 (t) =i1(t) + i2 (t) .

 

 

i1(t)

 

 

 

 

I m2

Im

 

 

 

Im

 

 

 

i3(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

б

 

 

 

 

в I m3

 

 

i2 (t)

 

 

 

 

0

Re

 

0 Re

Рисунок 3.12 – До прикладу 3.3

 

I m1

 

 

I m2

I m1

 

 

 

 

 

 

 

Щоб підсумувати миттєві значення струмів i1(t)

та i2 (t) , перейдемо до їх ком-

плексних амплітуд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I m1 = 2ejπ/ 2

= − j2 мА;

I m2 =1,41e j(3π/ 4)

= −1+ j1 мА.

 

Підсумовуючи

комплексні амплітуди

I m1

і

I m2 ,

визначимо

комплексну

амплітуду I m3 шуканого струму і запишемо його миттєве значення:

 

 

 

I m3 = I m1 + I m2 = − j2 1+ j1 = −1j1 = 2e j(3π/ 4) мА;

 

 

i (t) = Re[I

m3

e j(2πft) ] = Re[

2e j(3π/ 4)e j(2π 106 t) ] =

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2 cos(2π106 t 3π/ 4) = 2 cos[2π106 (t 0,375 106 )] мА.

 

На комплексній площині побудуємо вектори, що відповідають комплексним

амплітудам

заданих

струмів

(рис.3.12, б), і

векторну

діаграму для струмів

вузла

(рис.3.12, в), яка показує зв'язок між комплексними амплітудами струмів I m1 ,

I m2 і

I m3 згідно з першим законом Кірхгофа.

Приклад 3.4. На деякій пасивній ділянці кола комплексні амплітуди напруги і струму становлять: U m = −4 В; I m = −1 + j 3 мА. Знайти комплексний опір і ком-

плексну провідність даної ділянки.

Розв’язання. Подамо задані комплексні величини в показниковій формі і застосуємо співвідношення (3.13) і (3.14): U m = −4 = 4e jπ B;

I m = −1+ j 3 = (1)

2

+3 e

j arctg(

3)+π

 

 

 

 

 

= 2e j2π / 3 мА = 2 103e j2π / 3 A;

Z =

U m

=

 

 

4e jπ

 

 

= 2

103e jπ / 3

Ом = 2e jπ / 3 кОм;

 

 

2 103e j2π / 3

 

 

 

I m

 

 

 

Y =

I m

= 2 103e j2π / 3

= 0,5 103ejπ / 3

См = 0,5ejπ / 3 мСм.

 

U m

4e jπ

 

 

 

 

 

116

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

3.5 Елементи R, L, C в колах синусоїдного струму

Елемент R в колах синусоїдного струму називається активним опором. Введення цього терміну викликане необхідністю розрізнювати цей елемент і введені вище комплексний опір (3.13) і повний опір, а також розглянуті нижче декілька видів опорів для даного режиму кіл. Термін активний опір підкреслює

також незворотне поглинання енергії в даному елементі.

 

Стосовно до резистора, який за

R( f )

 

своїми параметрами найближчий до еле-

 

мента R, використовують терміни омічний і

 

 

активний опори. Ці терміни характеризу-

R0

 

ють відмінності у величинах опорів рези-

 

стора при постійному (омічний опір R0 )

і

0

f

синусоїдному струмах (активний опір

R( f ) ). На рис.3.13 показана залежність

Рисунок 3.13 – Залежність

 

опору резистора від частоти R( f ) .

 

опору резистора від частоти

 

Збільшення опору резистора з підвищенням частоти пояснюється поверхневим ефектом і випромінюванням.

Нехай через лінійний ідеальний активний опір R проходить синусоїдний

струм (рис.3.14, а):

 

i(t)= Im cos(ωt + ψi ).

(3.15)

Згідно із законом Ома напруга на активному опорі

 

u(t)= RIm cos(ωt + ψi )=Um cos(ωt + ψu ).

(3.16)

З виразу (3.16) виходить, що амплітуда напруги на активному опорі Um пов'язана за законом Ома з амплітудою струму Im : Um = RIm , а початкові фази напруги і струму збігаються: ψu = ψi . Отже, миттєві значення напруги і струму

в активному опорі є коливаннями, які перебувають у фазі (рис.3.14, б).

Від співвідношень (3.15) і (3.16), що описують миттєві значення струму і напруги в активному опорі, можна перейти до комплексних амплітуд:

I m = Ime jψi ; U m = RIme jψi =Ume jψu .

Отримані комплексні амплітуди дозволяють побудувати векторну діаграму у вигляді двох однаково спрямованих векторів (рис.3.14, в) і визначити комплексні опір і провідність:

 

Z R =

U m

=

RIme jψi

= R; Y R =

 

I m

=

Ime jψi

=

1

= G .

(3.17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I m Ime jψi

 

 

 

U

m

RIme jψi

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Миттєва потужність в активному опорі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

]

 

p

R

(t) =u(t)i(t) = RI 2

cos2 t + ψ

) = RI 2

1+ cos2(ωt + ψ

)

/ 2 =

 

 

 

 

m

i

 

 

 

 

m [

 

 

i

 

 

 

 

= RI 2 [1+cos 2( ωt i )]= GU 2 [1+cos 2( ωt i )],

 

 

(3.18)

де I , U відповідно діючі значення струму і напруги.

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

117

i(t)

R

 

 

u(t)

i(t)

 

u(t)

 

0

 

 

 

а

 

 

ωt

 

 

ψu i

 

 

Im

 

 

б

 

 

 

 

 

 

 

U m

 

RI m2

pR (t)

 

I m

ϕ = 0

 

 

 

 

 

 

 

ψui

P = RI 2

 

 

 

 

 

 

0

в

Re

0

г

ωt

 

 

Рисунок 3.14 – Режим синусоїдного струму в активному опорі

У розглядуваному режимі, як і в інших режимах роботи активного опору, миттєва потужність додатна в будь-який момент часу, що означає безперерв-не поглинання енергії. Середнє за період значення миттєвої потужності називається активною потужністю, яка вимірюється у ватах і становить:

 

 

 

1

T

 

1

T

 

 

 

P =

pR (t)dt =

RI 2 [1 + cos 2( ωt + ψi )]dt = RI 2 = GU 2 .

(3.19)

 

 

 

 

T

0

T

0

 

Графік миттєвої потужності в активному опорі з позначенням максималь-

ного і середнього (активна потужність) значень зображений на рис.3.14, г.

 

Синусоїдний струм, який описується виразом (3.15), проходячи через

лінійну індуктивність L (рис.3.15, а), викликає появу напруги, котра згідно з

формулою (1.16), визначається так:

 

u(t) =L

di(t)

= − ωLIm sin(ωt + ψi) = ωLIm cos(ωt + ψi + π) =Um cos(ωt+ ψu ).

(3.20)

 

 

dt

 

 

 

2

 

Вираз (3.20) показує, що амплітуда напруги на індуктивності пов'язана з

амплітудою струму співвідношенням:

 

 

 

 

 

 

 

 

Um = ωLIm = X L Im ,

(3.21)

яке є законом Ома. У виразі (3.21) опору відповідає величина ωL , котра

вимірюється в омах, називається індуктивним опором і позначається

 

 

 

 

 

 

 

 

X L = ωL .

(3.22)

Згідно з (3.20) початкова фаза напруги на індуктивності ψu = ψi +π / 2 .

Отже, в індуктивності зсув фаз між напругою і струмом

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ = ψu ψi =π / 2 .

(3.23)

Вираз (3.23) показує, що напруга на індуктивності випереджає струм за фазою на π/2 (90°), а у часі на Т/4. Отже, коливання напруги і струму в

118

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

індуктивності перебувають «у квадратурі». Графіки миттєвих значень напруги і струму в індуктивності показані на рис.3.15, б.

i(t)

L

 

ψu

u(t)

 

 

ψi

 

 

 

i(t)

 

u(t)

 

 

 

 

а

 

0

ωt

 

 

 

 

Im

 

ϕ=π/2

б

 

 

 

 

 

 

pL (t)

 

 

 

 

U m

ϕ=π/2

 

X L I 2

 

 

 

ψu

I m

0

ωt

 

ψi

 

 

 

 

0

 

Re

 

 

в

 

 

г

 

Рисунок 3.15 – Режим синусоїдного струму в індуктивності

Комплексні амплітуди струму і напруги в індуктивності

I m = Ime jψi ; U m = ωLIme ji +π / 2) =Ume jψu ,

дозволяють побудувати векторну діаграму у вигляді двох зсунутих на торів (рис.3.15, в).

Комплексні опір і провідність індуктивності становлять:

 

U m

 

ωLIme

ji +π / 2)

= ωLe j

π

Z L =

=

 

2 = jωL = jX L ;

 

 

 

I m

Ime jψi

 

 

π/ 2 век-

(3.24)

Y

L

=

I m

=

Ime jψi

 

 

=

 

1

=

1

=

1

= − jB

,

 

(3.25)

 

 

 

/ 2)

 

 

jπ / 2

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

ji +π

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

ωLIme

 

 

 

 

ωLe

 

 

 

jωL jX L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де BL =1/ ωL – індуктивна провідність, що вимірюється в сименсах (См).

Миттєва потужність в індуктивності змінюється за законом

 

 

 

 

X L Im2

 

pL (t) =u(t)i(t) = −ωLIm2

sin(ωt + ψi )cos(ωt + ψi ) =

 

 

 

= −

 

sin2(ωt + ψ

) = −X

L

I

2sin2(ωt + ψ

) = −B U 2sin2(ωt + ψ

) .

(3.26)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

L

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На відміну від активного опору, в якому миттєва потужність завжди позитивна, в індуктивності миттєва потужність є знакозмінною (рис.3.15, г). В інтервалах часу, коли pL (t) > 0, індуктивність накопичує енергію, а коли

pL (t) < 0 , - віддає енергію. Середнє за період значення миттєвої потужності в індуктивності дорівнює нулю. Ця принципова відмінність характеру зміни по-

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

119

тужностей в індуктивності й активному опорі обумовила появу терміну реактивний елемент. До реактивних елементів належать індуктивність і ємність.

Кількісною характеристикою миттєвої потужності реактивного елемента є її максимальне значення, яке називається реактивною потужністю і вимірюється у варах (ВАр). В індуктивності реактивна потужність

 

 

 

P

= X

L

I 2 = B U 2 .

 

(3.27)

 

 

 

QL

 

 

L

 

 

 

Напругу на лінійній ємності С (рис.3.16, а) в режимі синусоїдного стру-

му (3.15) можна визначити, застосовуючи співвідношення (1.11):

 

 

 

u(t) =

1

i(t)dt = 1 Im cos(ωt i )dt = 1

Im sin(ωt i ) =

 

 

 

 

C

C

 

 

 

ωC

 

 

 

 

 

 

= 1 Im cos(ωt i

π) =Um cos(ωt u ) .

(3.28)

 

 

 

ωC

 

 

 

2

 

 

 

Враховуючи особливості синусоїдного режиму, при інтегруванні

миттєвого значення струму стала інтегрування прийнята нульовою.

 

 

i(t)

C

 

ψi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψu

i(t)

u(t)

 

 

 

u(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

0

 

 

 

ωt

Im

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ=− π/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б

 

 

 

ϕ=− π/2

 

pC (t)

 

 

 

I m

U m

 

 

X C I

2

 

ψi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

Re

 

 

 

 

 

ωt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

г

 

 

 

Рисунок 3.16 – Режим синусоїдного струму в ємності

 

 

Вираз (3.28) дозволяє оцінити амплітудні і фазові співвідношення між

напругою і струмом в ємності.

 

 

 

 

 

 

 

Амплітуди напруги і струму на ємності пов'язані співвідношенням:

 

 

 

 

Um =

1

Im = X C Im .

 

(3.29)

 

 

 

 

ωC

 

 

 

 

 

 

У виразі (3.29) величина 1/ ωC ,

яка відповідає опору і вимірюється в

омах, називається ємнісним опором:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XC =1/ ωC .

 

(3.30)

120

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.