3. Послуги виробничого призначення включають;

-виробничі послуги (послуги з технічного обслуговування та ремонту обладнання, лізинг).

-розподільчі послуги (комерційні, транспортні);

-професійні послуги (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські, реклами, страхування):

- громадські послуги (наприклад, освітні послуги)

3. Аспекти управління в сфері послуг.

Послуга – нематеріальні блага, які одна сторона(продавець) передає іншій (клієнту) без передачі права власності на них.

Можна виділити 4 аспекти управління у сфері послуг:

• Управління якістю послуг;

• Управління продуктивністю послуг;

• Управління обслуговуючим персоналом;

• Управління диференціацією.

Управління якістю у сфері послуг передбачає:

• Визначення рівня задоволеності споживачів;

• Оцінку рівня якості послуг;

• Розробку заходів щодо підвищення якості послуг відповідно до вимог споживачів.

Якість послуг визначається 5 факторами: 1) надійність, 2) оперативність, 3) чутливість, 4) компетентність, 5) матеріальність.

Управління продуктивністю послуг. Підвищення продуктивності у сфері послуг дозволяє збільшити кількість клієнтів, яких обслуговує фірма.

Завдання компанії досягти балансу між продуктивністю і якістю послуги. Це може бути досягнено завдяки: - використанню нових технологій; - збільшенню ролі споживача в обслуговуванні; - збалансованості попиту і пропозиції.

Управління обслуговуючим персоналом – підбір персоналу, його підготовка, мотивація персоналу та надання йому певного рівня повноважень. Важливе значення – оцінювання якості послуг (шляхом опитування клієнтів готелів, туристичної фірми тощо).

Управління диференціацією. Компанії, що надають послуги, можуть диференціювати їх відповідно до вимог цього сегмента споживачів. Позиціонування послуг має менше значення, ніж позиціонування товарів. При цьому можуть бути використанні 2 варіанти: цінова і нецінова конкуренція.

4. Поняття та показники оцінки номенклатури товарів та товарного асортименту.

Товарна політика підприємства передбачає формування товарного асортименту.

Товарний асортимент — група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів.

Якщо підприємство випускає кілька асортиментних груп товарів, то мова йде про товарну номенклатуру.

Товарна номенклатура — сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем.

Товарну номенклатуру підприємства можна охарактеризувати з погляду широти, насиченості, глибини, гармонійності.

Кількість асортиментних груп, що випускаються підприємством, свідчить про широту товарної номенклатури. Чим їх більше, тим більше широка номенклатура продукції, що випускається.

Чим більше число товарних одиниць входить в асортиментну групу, тим більше насичена товарна номенклатура.

І, нарешті, у залежності від того, в одній чи декількох сферах діє дана фірма, прагнучи завоювати міцну репутацію, можна говорити про більшу чи меншу гармонійність між товарами різних асортиментних груп.

Ці чотири параметри, що характеризують товарну номенклатуру, дозволяють підприємству визначити свою товарну політику.