Дизайн підписів у кольорі

Сприйняття оком літер підпису покращується, якщо вони чітко відрізняються від фону. Це досягається шляхом застосування констрастних кольорів для тексту підписів і фона Сполучення будь-якого тона і чорного для літер є еталоном чіткості (білого фона). На картах використовуються різні фони, які привертають увагу своїм кольором.

Під фоновим оформленням карт розуміють зафарбовування рівним тоном фонових елементів змісту карти. Фонове оформлення карт здійснюється при розробці кольорових оригіналів загальногеографічної, тематичної чи спеціальної карти (карти природи, політико-адміністративні карти, кольорові шкали для відображення кількісних показників на картах). Раніше кольоровий оригінал розфарбовувався акварельними фарбами вручну. Зараз же ці завдання вирішують комп’ютери, використовуючи моделі RGB, CMYK. Фонове оформлення використовується майже на всіх картах різної тематики.

Підписи в основному на картах чорні, але гідрографія на загальногеографічних картах показується блакитною, на топографічних - зеленою; рельєф - коричневим; на польотних картах масштаба 1 : 200 000 важливі елементи, перевали підписуються малиновим кольором.

Кожний кольровий тон вже сам по собі є елементом емоційного впливу і викликає якісь більш чи менш конкретні асоціації. Досвід людини від спілкування з оточуючою дійсністю неперервно вироблює у нього певні зв’язки між елементами відчуттів. Тому червоний і помаранчовий кольори в нас асоціюються з уявою про гаряче, кольори рожевих відтінків ми називаємо теплими, блакитні і зелені кольори визначаються як холодн.

Існує й інша сторона в емоційному впливу кольорів: червоні і помаранчові тони діють збуджуючи, турбують, а блакитні, сині і зелені, навпаки, заспокоюють. Емоційний вплив кольору ще більше збільшується при різних сполученнях. Це сполучення може бути контрасним чи спорідненим до тону.

Два контрасних кольори, розташованих поряд, взаємно посилюються. Навпаки, споріднені тони при їх сусідстві послаблюються і пом’ягшують один одного. Так, наприклад, підпис, виконаний яким-небудь тоном, який сполучається з обромляючим його малюнком чи орнаментом більш світлішого спорідненого тону, складає враження м’якості і легкості.

Вимоги до дизайну, щодо шрифтового оформлення карт

Шрифтове оформлення назв географічних об’єктів відіграє важливу роль на карті. Від того, наскільки вдало обрано шрифт і місцерозташування підпису, залежить читаність як самого підпису, так і об’єкта, до якого він відноситься. Крім того, перше уявлення від карти залежить від її загального шрифтового оформлення. Тому особливу увагу приділяють правильному підбору шрифтів за розміром і накресленням, а також їх розміщенню і викреслюванню.

Шрифти обираються в залежності від масштаба і призначення карти, величини і значення зображених об’єктів. Для чіткого відтворення у друці елементів літери і цифри застосовуються менш контрастні шрифти, без тонких ліній і підсічок, які при виданні карт можуть вийти рваними.

Розмір шрифта коливається від 0,8 мм на довідкових дрібномасштабних картах до 10 - 20 мм на стінних, в межах однієї карти ці інтервали значно менші. Для карт настольного використання вибір мінімального розміру підпису обумовлюється можливістю її читання нормальним зором з відстані 1,0 - 1,5 м.

Шрифти, які застосовуються на карті для різних груп об’єктів, повинні чітко розрізнятися між собою. Тому в практиці картографічного дізайну для деякіх категорій об’єктів встановлені стандартні види шрифтів. Так, назви населених пунктів - міст, селищ міського типу - підписуються прямими шрифтами, а для селищ застосовують курсивні шрифти. Для назв об’єктів гідрографії використовують теж курсивні шрифти.

Близькі за розмірами підписи одного вигляду погано розрізняються між собою, особливо при значному удаленні одного від другого. Тому для характеристики деяких однородних об’єктів, перш за все населених пунктів, застосовують шрифти, різні за розміром і малюнком.