8.9. Штрихове зображення рельєфу на картах

У поєднанні з відмиванням часто використовують гіпсометричне зафарбування, що забезпечує якнайкращу пластику зображення рельєфу. Іноді замість відмивання може використовуватися штрихування, яке покращує читання гіпсометрических шарів. Доповнення відмивання виразним штриховим малюнком скель, гострих гребенів хребтів, міжгір'їв, дна ущелин значно збільшує ясність і виразність пластичного зображення рельєфу.

Для відображення характерних особливостей гірського ландшафту П.А. Скрворцов пропонував використовувати легкі штрихи, підкреслюючі порізаність, складчастість, шаруватість форм. Він довів також можливість сумісного зображення відмивання рельєфу і лісу. Приймаються за основу зображення лісу, штриховий малюнок різної форми (напівкруглі штрихи – для листяних лісів, вертикальні штрихи – для хвойних). При цьому штрихування на тіньових схилах було товщим і густим, ніж на освітлених схилах рельєфу, що дозволило посилити пластику зображення в цілому.

Велика розчленована поверхня скель добре передається штрихуванням, тоді як відмивання і горизонталі не забезпечують бажаного наочного зображення. При зображенні скель штрихуванням отримала тіньовий малюнок. Різні градації світлотіні утворюються в залежності від густини і товщини штрихування. Штрихування при зображенні скель носить різний характер на картах дрібних і великих масштабів. Через невелику площу зображення скель на картах дрібних масштабів штрихування виконують звичайно по гребенях хребтів і їх відрогах. Штрихування наносять у вигляді пунктирних ліній з переломом у місцях, де від гребеня відходять відроги. Злам виконується у бік тіні, штрих переходить у точки. На освітлених схилах підніжжя скель зображується підковообразними штрихами, від яких у бік гребеня відходять лінії відрогів і вимоїн.

На картах великих масштабів зображення скель штрихуванням виконується по малюнку горизонталей. Різкі скелясті форми обумовлюють незграбний малюнок горизонталей. Правильному і наочному зображенню скель сприяє використання аерознімків, фотографій і малюнків даного району.

Зображення скель на топографічних картах способом штрихування виконується в наступному порядку. Спочатку виконують самі виступаючі списи і зубці гребеня по можливості напівперспективним малюнком невеликих розмірів, щоб не вплинути на точність зображення. Потім проводять структурні лінії: по гребенях – товсті, у разі зазубленого гребеня – переривисті штрихи із зламом у бік тіні, по тальвегам – суцільні. На освітленому схилі відображують тільки найхарактерніші структурні лінії. Вони даються з відбором і меншою товщиною ліній.

Між структурними лініями, що обмежують грані скелястих форм, на тіньових і напівтіньових схилах проводиться тіньове штрихування. В результаті створюється світлотіньовий пластичний рисунок. На тіньових схилах штрихи виконують частіше і товще, біля вершин і гребенів тіньових схилів вони можуть зливатися, утворюючи інтенсивну тінь. На напівтіньових схилах штрихи повинні бути тоншими і рідшими за штрихування тіньових схилів.

При відображенні характеру форм скелястого рельєфу велике значення має напрямок штрихування. Чітких правил немає, але помічено, що вертикальне штрихування добре підкреслює уступи, увігнуті схили; горизонтальне – пологі поверхні й опуклі схили.