
- •Частина 1. Теоретичні основи графічного подання інформації
- •1.1. Мова зорових образів і словник форм
- •1.2. Граматика простору
- •Неперервний простір об’ємний за своєю природою. Для досягнення ефекту об’ємності використовують наступні прийоми:
- •1.3. Принципи проектування графічних засобів
- •Частина 2. Картографічні знаки, методи й прийоми їх побудови
- •2.1. Картографічна семіотика
- •2.2. Картографічні знаки та їх властивості
- •2.3. Сприйняття картографічних знаків
- •2.4. Методи й прийоми побудови картографічних знаків
- •2.5. Створення картографічних знаків
- •Частина 3. Комп’ютерна графіка, побудова картографічних знаків
- •3.1. Векторна графіка та її елементи
- •3.3. Растрова та фрактальна графіка
- •3.4. Способи побудови точкових картографічних знаків
- •3.5. Способи побудови лінійних картографічних знаків
- •3.6. Способи побудови площинних картографічних знаків
- •Частина 4. Основи кольорознавства
- •4.1. Наука про колір
- •4.2. Характеристики кольору
- •4.3. Змішування кольорів і фарб
- •4.4. Око та зорове сприйняття кольорів
- •4.5. Зорові ілюзії
- •4.4. Роль кольору на карті
- •Частина 5. Комп’ютерне відтворення кольорів
- •5.1. Моделі подання кольору
- •5.2. Модель rgb
- •5.4. Субтрактивні кольорові моделі cmy та cmyk
- •Моделі відтворення кольору й галузі їх застосування у картографічному дизайні
- •5.3. Колірні моделі hsb та hsl Колірна модель hsb
- •5.5. Кольорова модель Lab
- •5.6. Вибір та перетворення колірних моделей
- •Підготовка до друку
- •Кольорові палітри
- •Фіксовані кольорові палітри та їх призначення
- •5.7. Вибір кольорової палітри та створення кольорових шкал для карт різних типів
- •Вибір кольору для об'єктів і їх контурів.
- •Кольорова модель Lab
- •Частина 6. Кольорова пластика на картах
- •6.1. Сутність кольорової пластики
- •6.2. Пластичні властивості кольорових рядів Пластичні ефекти в однорідних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Чинники, що впливають на кольорову пластику
- •6.3. Зорове сприйняття пошарового фарбування Властивості гіпсометричних шкал
- •Зорове сприйняття пошарового фарбування
- •6.4. Гіпсометричне фарбування рельєфу на картах і вимоги до нього
- •Психофізичний закон Вебера—Фехнера і його застосування до гіпсометричного фарбування
- •6.5. Класифікація шкал гіпсометричного фарбування та їх характеристика
- •Шкали однорідних кольорових рядів
- •Шкали за колірним тоном
- •Шкали за насиченістю
- •Шкали змішаних рядів
- •Спектральні шкали
- •Живописні та інші шкали
- •6.6. Вибір кольорових шкал
- •Частина 7. Основи світлотіньової пластики
- •7.1. З історії розвитку способів тіньової пластики. Графічні прийоми світлотіньового зображення
- •Перспективний спосіб
- •Спосіб штрихування
- •Спосіб горизонталей
- •Спосіб гіпсометричного фарбування
- •Спосіб тушування
- •Спосіб відмивання
- •Комбінований спосіб
- •Фоторельєф
- •7.2. Переваги й недоліки способів зображення рельєфу
- •7.3. Сутність світлотіньової пластики
- •7.4. Види світла і їх роль в утворенні світлотіні
- •7.5. Елементи світлотіні
- •7.6. Закономірності розподілу світлотіні
- •Частина 8. Світлотіньове оформлення рельєфу на картах
- •8.1. Географічні принципи світлотіньового зображення рельєфу
- •8.2. Особливості відмивання основних форм і типів рельєфу
- •8.3. Особливості розподілу світлотіні в гірському рельєфі
- •Відмивання гірського рельєфу
- •8.4. Відмивання яружно-балочного рельєфу
- •8.5. Відмивання горбистого рельєфу
- •8.6. Генералізація відмивання рельєфу
- •8.7. Врахування впливу повітряної перспективи при зображенні рельєфу світлотінню
- •8.8. Суцільне відмивання
- •8.9. Штрихове зображення рельєфу на картах
- •8.10. Послідовність виготовлення півтонових оригіналів карт
- •8.11. Комп'ютерні технології світлотіньової пластики
- •Відмивання рельєфу
- •Завершальні настроювання
- •8.12. Оформлення кольорових оригіналів
- •Частина 9. Проектування систем картографічних позначень географічних карт
- •9.1.Науково-методичні основи проектування картографічних позначень. Системний підхід
- •9.2. Проектування систем позначень у залежності від масштабу, призначення і використання карти
- •9.3. Проектування системи знаків для карт різних типів
- •9.3.1. Аналітичні карти
- •9.3.2. Комплексні карти
- •9.3.3. Комплексні загальногеографічні карти
- •9.3.4. Типологічні карти
- •9.3.5. Синтетичні карти
- •Частина 10. Проектування загального оформлення картографічних творів
- •10.1.Основні чинники загального оформлення картографічних творів
- •10.2. Елементи загального оформлення карт
- •10.3. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •10.4. Зовнішнє оформлення атласів
- •10.5.Прийоми загального оформлення, які забезпечують єдність та цілісність картографічних творів
- •10.6.Оформлення топографічної основи тематичних карт
- •10.7. Проектування систем знаків з урахуванням технології видання карт
- •10.8. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •Частина 11. Картографічні шрифти та написи на картах
- •11.1. Основні види шрифтів, їх графічні засоби
- •Застосування шрифтів на картах
- •11.2. Вимоги до шрифтів
- •11.3. Застосування шрифтів на картах
- •11.4. Шрифтове навантаження карт
- •11.5. Розміщення написів на географічних картах
- •Комп'ютерне розміщення написів
- •Розділ 12. Історичні аспекти розвитку шрифтів
- •12.1. Розвиток та формування писемності
- •1.1.2. Походження видів слов’янського письма
- •Глаголиця
- •Кирилиця
- •Друкування кирилицею
- •Хvіі – хvііі століття. Класична антиква
- •12.2. Розвиток і становлення шрифтів у Європі Шрифти хіх століття
- •Шрифти хх століття
- •12.3. Становлення шрифтів у Радянському Союзі Історичний розвитку шрифтів у Радянському Союзі
- •Картографічні шрифти
- •Призначення картографічних шрифтів
- •Розділ 13. Сучасна концепція дизайну шрифтового оформлення карт
- •13.1. Теоретичні основи дизайну шрифтів
- •Шрифти і генезис їх форм
- •Функціональні вимоги до дизайну шрифтів
- •Естетичні вимоги до дизайну шрифтів
- •Графічний і метричний аналіз шрифтів
- •13.2. Аспекти дизайну карт, щодо шрифтового оформлення Композиція підписів
- •Дизайн розташування назв географічних об’єктів на картах
- •Дизайн підписів у кольорі
- •Вимоги до дизайну, щодо шрифтового оформлення карт
- •Дизайн карт і атласів художніми шрифтами
- •Застосування художніх шрифтів
- •Список літератури:
Дизайн розташування назв географічних об’єктів на картах
При розташуванні підписів назв географічних об’єктів на карті необхідно керуватися загально прийнятими картографічними правилами.
Усі власні назви пишуться на карті повністю, без будь-яких скорочень, за виключенням деяких які найчастіше зустрічаються визначень, наприклад, “Верхній”, “Великих”, “Нижній” і інші, які можуть бути дані у стандартному скороченні, звісно “Верх.”, “Б.”, “Ниж.”. Такі географічні об’єкти, як “вулкан”, “гора”, “озеро”, “затока” і інші, подаються у загальноприйнятому скороченні: “влк.”, “г.”, “оз.”, “зат.”.
Підписи розташовують на вільних місцях чи з мінімальним перекриттям елементів змісту карти. Перекриття підписами елементів, які друкуються чорнин кольором, дозволяється тільки тоді, коли інше розташування неможливе і приводить до порушення визначеності у відношенні підпису до об’єкту.
Перетиння підписами знаків державних кордонів, залізниць, автомагістралей, рік, які показуються в дві лінії, і окремо розташованих умовних знаків не дозволяється. Як виключення допускається мінімальне перекриття зображення названих об’єктів, крім державних кордонів. Для збереження читаності шрифта малюнки таких елементів змісту карти друкуються світлими фарбами.
При наявності картографічної сітки на карті найменування населених пунктів розміщуються вздовж паралелей. У випадку відсутності паралелей і мерідіанів підписи розташовуються горизонтально, паралельно північній (чи південній) рамці карти. Назви розміщуються зправа від об’єкта і як можливо ближче до нього. Щоб уникнути перекриття умовних знаків важливих об’єктів, в окремих випадках дозволяється розміщувати ці підписи зліва, зверху чи знизу від об’єкта.
Назва річок (основна літера) розташовується паралельно їх руслу у безпосередній близкості від річки по плавній кривій, яка підреслює лише основні її вигини. На додатку схематично представлене розташування підпису річкової сітки. Необхідно, щоб назва не була розміщена основою до верху, це сильно перешкоджає її читаності.
Підпис назв річок повинен бути розміщений на карті у такій кількості, щоб річка чітко визначалась від витоку до гірла. Назви великих річок підписуються двома-трьома розмірами шрифта, меншого розміра у верхній течії, більшого - у нижньому. Розмір шрифта не повинен перевищувати розмір підпису основної річки нижче впадіння цього притоку. Якщо річка зображена в дві лінії і її ширина дозволяє розташувати підпис в межах дзеркала води, то назва дається по середині русла.
Власні назви озер, водосховищ, каналів, островів, півостровів, мисів пишуться з пояснювальними підписами, допускається загальноприйняте скорочення, наприклад, “оз.”, “вдсх.”, “о.”, “п-ов.”. Без власних назв ці підписи не розташовуються.
Назви орографічних об’єктів, які мають лінійну протяжність чи площинну протяжність (гірські хребти, гірські області, плоскогір’я й інші), повинні підкреслювати їх протяжність і займану їми площу. Підписи гірських хребтів розташовуються з розрідженням вздовж основного хребта. Підписи назв вершин, перевалів, відміток висот розміщують як і підписи до населених пунктів.
Підписи фізико-географічних об’єктів, які займають велику площу, - низовини, височини, плоскогір’я, моря, протоки - розміщують по прямих чи плавних кривих лініях у напрямку найбільшої їх протяжності. За необхідності вони даються в разрядку, але повинна бути забезпечена їх добра читаність. Вищезгадане правило застосовується і до розміщення назв, які відносяться до політико-адміністративного ділення.
Важливо приділити увагу на розміщення підписів по кривій лінії шрифтом з нахилом. Для того щоб зберегти постійний відповідний нахил літер для усієї назви, його (нахил) необхідно віднести до перпендикуляру, який спущений до кривої з початку кожної літери.