- •Частина 1. Теоретичні основи графічного подання інформації
- •1.1. Мова зорових образів і словник форм
- •1.2. Граматика простору
- •Неперервний простір об’ємний за своєю природою. Для досягнення ефекту об’ємності використовують наступні прийоми:
- •1.3. Принципи проектування графічних засобів
- •Частина 2. Картографічні знаки, методи й прийоми їх побудови
- •2.1. Картографічна семіотика
- •2.2. Картографічні знаки та їх властивості
- •2.3. Сприйняття картографічних знаків
- •2.4. Методи й прийоми побудови картографічних знаків
- •2.5. Створення картографічних знаків
- •Частина 3. Комп’ютерна графіка, побудова картографічних знаків
- •3.1. Векторна графіка та її елементи
- •3.3. Растрова та фрактальна графіка
- •3.4. Способи побудови точкових картографічних знаків
- •3.5. Способи побудови лінійних картографічних знаків
- •3.6. Способи побудови площинних картографічних знаків
- •Частина 4. Основи кольорознавства
- •4.1. Наука про колір
- •4.2. Характеристики кольору
- •4.3. Змішування кольорів і фарб
- •4.4. Око та зорове сприйняття кольорів
- •4.5. Зорові ілюзії
- •4.4. Роль кольору на карті
- •Частина 5. Комп’ютерне відтворення кольорів
- •5.1. Моделі подання кольору
- •5.2. Модель rgb
- •5.4. Субтрактивні кольорові моделі cmy та cmyk
- •Моделі відтворення кольору й галузі їх застосування у картографічному дизайні
- •5.3. Колірні моделі hsb та hsl Колірна модель hsb
- •5.5. Кольорова модель Lab
- •5.6. Вибір та перетворення колірних моделей
- •Підготовка до друку
- •Кольорові палітри
- •Фіксовані кольорові палітри та їх призначення
- •5.7. Вибір кольорової палітри та створення кольорових шкал для карт різних типів
- •Вибір кольору для об'єктів і їх контурів.
- •Кольорова модель Lab
- •Частина 6. Кольорова пластика на картах
- •6.1. Сутність кольорової пластики
- •6.2. Пластичні властивості кольорових рядів Пластичні ефекти в однорідних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Чинники, що впливають на кольорову пластику
- •6.3. Зорове сприйняття пошарового фарбування Властивості гіпсометричних шкал
- •Зорове сприйняття пошарового фарбування
- •6.4. Гіпсометричне фарбування рельєфу на картах і вимоги до нього
- •Психофізичний закон Вебера—Фехнера і його застосування до гіпсометричного фарбування
- •6.5. Класифікація шкал гіпсометричного фарбування та їх характеристика
- •Шкали однорідних кольорових рядів
- •Шкали за колірним тоном
- •Шкали за насиченістю
- •Шкали змішаних рядів
- •Спектральні шкали
- •Живописні та інші шкали
- •6.6. Вибір кольорових шкал
- •Частина 7. Основи світлотіньової пластики
- •7.1. З історії розвитку способів тіньової пластики. Графічні прийоми світлотіньового зображення
- •Перспективний спосіб
- •Спосіб штрихування
- •Спосіб горизонталей
- •Спосіб гіпсометричного фарбування
- •Спосіб тушування
- •Спосіб відмивання
- •Комбінований спосіб
- •Фоторельєф
- •7.2. Переваги й недоліки способів зображення рельєфу
- •7.3. Сутність світлотіньової пластики
- •7.4. Види світла і їх роль в утворенні світлотіні
- •7.5. Елементи світлотіні
- •7.6. Закономірності розподілу світлотіні
- •Частина 8. Світлотіньове оформлення рельєфу на картах
- •8.1. Географічні принципи світлотіньового зображення рельєфу
- •8.2. Особливості відмивання основних форм і типів рельєфу
- •8.3. Особливості розподілу світлотіні в гірському рельєфі
- •Відмивання гірського рельєфу
- •8.4. Відмивання яружно-балочного рельєфу
- •8.5. Відмивання горбистого рельєфу
- •8.6. Генералізація відмивання рельєфу
- •8.7. Врахування впливу повітряної перспективи при зображенні рельєфу світлотінню
- •8.8. Суцільне відмивання
- •8.9. Штрихове зображення рельєфу на картах
- •8.10. Послідовність виготовлення півтонових оригіналів карт
- •8.11. Комп'ютерні технології світлотіньової пластики
- •Відмивання рельєфу
- •Завершальні настроювання
- •8.12. Оформлення кольорових оригіналів
- •Частина 9. Проектування систем картографічних позначень географічних карт
- •9.1.Науково-методичні основи проектування картографічних позначень. Системний підхід
- •9.2. Проектування систем позначень у залежності від масштабу, призначення і використання карти
- •9.3. Проектування системи знаків для карт різних типів
- •9.3.1. Аналітичні карти
- •9.3.2. Комплексні карти
- •9.3.3. Комплексні загальногеографічні карти
- •9.3.4. Типологічні карти
- •9.3.5. Синтетичні карти
- •Частина 10. Проектування загального оформлення картографічних творів
- •10.1.Основні чинники загального оформлення картографічних творів
- •10.2. Елементи загального оформлення карт
- •10.3. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •10.4. Зовнішнє оформлення атласів
- •10.5.Прийоми загального оформлення, які забезпечують єдність та цілісність картографічних творів
- •10.6.Оформлення топографічної основи тематичних карт
- •10.7. Проектування систем знаків з урахуванням технології видання карт
- •10.8. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •Частина 11. Картографічні шрифти та написи на картах
- •11.1. Основні види шрифтів, їх графічні засоби
- •Застосування шрифтів на картах
- •11.2. Вимоги до шрифтів
- •11.3. Застосування шрифтів на картах
- •11.4. Шрифтове навантаження карт
- •11.5. Розміщення написів на географічних картах
- •Комп'ютерне розміщення написів
- •Розділ 12. Історичні аспекти розвитку шрифтів
- •12.1. Розвиток та формування писемності
- •1.1.2. Походження видів слов’янського письма
- •Глаголиця
- •Кирилиця
- •Друкування кирилицею
- •Хvіі – хvііі століття. Класична антиква
- •12.2. Розвиток і становлення шрифтів у Європі Шрифти хіх століття
- •Шрифти хх століття
- •12.3. Становлення шрифтів у Радянському Союзі Історичний розвитку шрифтів у Радянському Союзі
- •Картографічні шрифти
- •Призначення картографічних шрифтів
- •Розділ 13. Сучасна концепція дизайну шрифтового оформлення карт
- •13.1. Теоретичні основи дизайну шрифтів
- •Шрифти і генезис їх форм
- •Функціональні вимоги до дизайну шрифтів
- •Естетичні вимоги до дизайну шрифтів
- •Графічний і метричний аналіз шрифтів
- •13.2. Аспекти дизайну карт, щодо шрифтового оформлення Композиція підписів
- •Дизайн розташування назв географічних об’єктів на картах
- •Дизайн підписів у кольорі
- •Вимоги до дизайну, щодо шрифтового оформлення карт
- •Дизайн карт і атласів художніми шрифтами
- •Застосування художніх шрифтів
- •Список літератури:
Розділ 13. Сучасна концепція дизайну шрифтового оформлення карт
13.1. Теоретичні основи дизайну шрифтів
Слова “дизайн” і “дизайнер” все ширше входять у наше життя. В перекладі з англійської “desing” означає проект, ескіз, креслюнок. Якщо звернутися до практики тлумачення поняття “дизайн” у нашій і деяких інших мовах, то ми будемо мати для розуміння цього терміна цілий ряд понять: “художнє конструювання”, “художнє проектування”. Для того, щоб зрозуміти, що таке дизайн, треба спробувати зрозуміти сутність явищ, поглянути, з якими об’єктами оперує дизайн.
Головна задача дизайну полягає у тому, щоб впорядкувати предмети, зробити їх більш легкими і зручними у використанні. Одним із відомих діячів першої дизайнерської школи є венгерський художник Ласло Моголи-Надь, підкреслюючи саме гуманістичну природу дизайну, казав, що мета дизайну “не природа, а людина”. Дизайнер насичує предмет “духовною ідеєю”. Дизайн стоїть досить близько до мистецтва і найбільш широко використовує засоби сучасного мистецтва.
Як і витвори мистецтва, створення дизайну володіє загальною гармонією і особливою якістю цілісності. Справжній витвір мистецтва характеризується тим, що до нього нічого не можна “ні додати, ні відняти”. Він являє собою самостійну систему, де усі частини, усі плани знаходяться в гармонії і взаємозв’язку.
Шрифти і генезис їх форм
Основне призначення літер - позначення звуків мови для її фіксації і відтворення.
Цьому призначенню задовольняють будь-які знаки, які достатньо добре відрізняються один від одного, кількість яких співпадає з кількістю звуків мови.
Якщо така система знаків була винайдена, то форма знаків-букв могла би бути довільною. Однак сучасні алфавіти є результатом складного розвитку писемності на протязі багатьох тисячоліть.
Алфавіт є основою найбільш удосконаленої системи писемності - фонетичного письма і виник як продукт розвитку ієрогліфічного письма, яке, між іншим, розвивалося з менш удосконалених систем писемності. Тому накреслення кожної літери не є довільним - воно отрималось шляхом спрощення визначеного ієрогліфа, прообразом якого є форма будь-якого матеріального предмета.
Наприклад, спрощене зображення орла (по єгипетські “ахом”) стало означати тільки перший звук цього слова (“а”). Цей знак послужив прототипом літери “альфа” в грецькому алфавіті, яка в свою чергу перетворилася в давньослов’янську літеру “аз” і в сучасну “а”.
Ієрогліф, який позначав лева (по єгипетські “лабу”) спростившись при детальному письмі, став позначати тілький перший звук “л”, трансформувавшись згодом у грецьку літеру “лямбда” і російську “л”.
На відміну від історично складених форм алфавіта видумані знаки не вживаються, хоча вони добре виконують свої основні функції - позначення звуків мови. Прикладами таких штучно створених алфавітів є різні системи таїнопису, який колись використовували в Росії. До таких же знаків відносяться літери російського алфавіта, які були запропоновані одним з учасників конкурса на новий шрифт в 1925 році і отримали першу премію. Це, по суті, був не новий шрифт російсього алфавіта, а штучно придуманий недієздатний алфавіт, знаки якого не мали майже ніякої схожості зі звічними для нас літерами.
Витівка змінити російський алфавіт на якісь умовні знаки і перетворити в макулатуру всі багатства російської писемності, зворушила своєю абсурдністю.
У значній мірі форма літери зобов’язана своїм походженням також технології відтворення, приладам і матеріалам за допомогою яких робилися підписи.
